30.09.2013 227/2193/13-к
30 вересня 2013 року м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
у складі головуючого судді Діденко С.О
при секретарі Сухіна О.Ю.
за участю прокурора Пилипенко І.В.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
представника служби по справам дітей Добропільської
міської Ради Бажинова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Сергіївка Красноармійського району Донецької області, громадянина України, освіта середня, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України
13 січня 2013 року близько 02.30 годині, ОСОБА_4, знаходячись біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних відносин, що раптово виникло до гр. ОСОБА_3, з метою завдання тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому декілька ударів рукою, чим спричинив середні тілесні ушкодження у вигляді: синців на лобі зліва та справа, у проекції лобних бугрів, тім'яно-скроневій області справа, на верхньому віці правого ока, що супроводжувалось закритою черепно-мозковою травмою струсом головного мозку, синців на нижній щелепі зліва та справа, що супроводжувались двостороннім закритим переламам нижньої щелепи в області кутів нижньої щелепи зліва з розбіжністю відломків до 4.0 мм справа за типом тріщини, а також легких тілесних ушкоджень у вигляді: синців шиї, передньої поверхні грудної клітини, правої поперекової області, лівого коліна.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 13 січня 2013 року о 2.30 годині, біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_2, між ним та ОСОБА_3 сталася сварка, в ході якої він наніс декілька ударів ОСОБА_3, що спричинило останньому тілесні ушкодження. Він повністю визнає себе винним, цивільний позов визнає частково, вважає, що матеріальна шкода завищена, підтверджується квитанціями з вказанням ліків, які не були призначені потерпілому лікарем.
Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 13 січня 2013 року о 02.30 години біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_2, в ході сварки його побив ОСОБА_4, в результаті чого йому були спричинені тілесні ушкодження, він вважає, що йому спричинили тілесні ушкодження декількома особами. Ним заявлений цивільний позов у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 9718 грн., а також у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 13 січня 2013 року до неї додому прийшла її знайома ОСОБА_7 і пробула у неї до пізньої години, потім вона заснула, а ранком ій стало відомо, що коли ввечері її вітчим проводив до таксі, його було побито.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що у ввечері 13 січня 2013 року у м. Білозерське біля під'їзду був побитий її син, ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_9 в суді пояснив, що 13 січня 2013 року близько о 1.00 години він разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 гуляли по місту, після чого ОСОБА_4 пішов додому перевзутися, а вони вдвох зашилися біля під'їзду, в цей час з під'їзду вийшла його знайома ОСОБА_7 і вони стояли розмовляли. Коли вийшов ОСОБА_4, виявила бажання залишитися з ними, але коли вийшов з під'їзду ОСОБА_3, то він посадив її до таксі, а між ним та ОСОБА_4 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 вдарив головою в обличчя ОСОБА_4, після чого ОСОБА_4 наніс декілька ударів в обличчя ОСОБА_3, після чого останній впав і ОСОБА_4 підняв його, та довів до його квартири.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні дав пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_9
Свідок ОСОБА_7 суду дала наступні пояснення проте, що 13 січня 2013 року вона знаходилась в гостях у ОСОБА_6 де пробула до пізньої години, коли виходила з квартири її до таксі проводив вітчим ОСОБА_6, - ОСОБА_3, він її посадив до таксі, а пізніше їй стало відомо, що у нього виник конфлікт з хлопцями, які знаходились біля під'їзду.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він працює водієм таксі і 13 січня 2013 року він забирав молоду дівчину біля під'їзду будинку АДРЕСА_2, яку до автомобіля посадив його знайомий ОСОБА_3.
Допрошений у судовому засіданні у якості спеціаліста судмедексперт Добропільського СМЕ ОСОБА_13 пояснив, в його провадженні знаходились медичні матеріали відносно ОСОБА_3, та він підтвердив в судовому засіданні висновки судово-медичної експертизи, які він надав в ході досудового слідства, та виклав в висновку експерта № 13 від 16 січня 2013 року.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, обставини скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, знайшла своє підтвердження матеріалами кримінального провадження.
В судовому засіданні дослідженні матеріали кримінального провадження №12013050230000125 відносно ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.122 ч.1 КК України, надані стороною обвинувачення в підготовчому судовому засіданні.
Згідно протоколу огляду місця події від 13 січня 2013 року вбачаються обставини вчинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 біля будинку АДРЕСА_2.(л.д.11-14).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 13 від 16 січня 2013 року вбачається, що ОСОБА_3 спричинені наступні тілесні ушкодження: синці на лобі зліва та справа, у проекції лобних бугрів, тім'яно-скроневій області справа, на верхньому віці правого ока, що супроводжувалось закритою черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку, синці на нижній щелепі зліва та справа, що супроводжувались двостороннім закритим переломом нижньої щелепи в області кутів нижньої щелепи зліва з розбіжністю відломків до 4.0 мм справа за типом тріщини, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді: синців шиї, передньої поверхні грудної клітини, правої поперекової області, лівого коліна.
Та іншими матеріалами: рапортами працівників міліції (л.д.7,31)
Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфікували за ч.1 ст.122 КК України, як скоєння навмисного спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3.
Суд вважає за необхідне надати доводу потерпілого про спричинення йому тілесних ушкоджень декілька чоловіками критичну оцінку, оскільки суду не надані об'єктивні докази, які підтверджують ствердження потерпілого, а встановлені у судовому засіданні фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення спростовуються поясненнями обвинуваченого, спеціаліста та свідків, які узгоджуються з матеріалами справи. Інших доказів стосовно заподіянню потерпілому тілесних ушкоджень декількома особами в судовому засіданні потерпілим не надано.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 характеризується позитивно, раніше не судимий, скоєне ним кримінальне правопорушення відносяться до категорії середніх.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.66 КК України, суд вбачає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, скоєння кримінального правопорушення в неповнолітньому віці.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, суд не встановив.
З метою виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження скоєння нових злочинів з його боку, з урахуванням сукупності пом'якшуючих обставин, суд вважає, що йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з випробувальним строком.
Висновок суду при призначенні покарання обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення в неповнолітньому віці, раніше не судимий, скоїв кримінальне правопорушення середньої тяжкості, частково відшкодував матеріальну шкоду, тому суд вважає за необхідне призначити покарання в вигляді позбавлення волі, з випробувальним строком.
У кримінальному провадженні заявлений цивільний позов на користь потерпілого у відшкодування матеріальної шкоди 9718 грн. та моральної шкоди - 50 000 грн., а також на користь держави у відшкодування витрат на лікування у Добропільській центральній міській лікарні у розмірі 943,53 грн., та у розмірі 2230,36 грн. у відшкодування витрат на лікування у центральній міській клінічній лікарні №1 м. Донецьк. В частині відшкодування витрат на лікування у лікарнях позов прокурора підлягає повному задоволенню, в частині позову про відшкодування моральної шкоди, виходячи із ступеню моральних страждань, характеру діяння винного та наслідків, суд вважає за необхідне задовольнити позов у розмірі 20 000 грн.
Оскільки потерпілим суду не надані докази вартості ліків, необхідних для лікування, підтверджених призначенням лікаря, тому необхідно позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 9718 грн. в даному судовому засіданні залишити без розгляду, для звернення потерпілого до суду у порядку цивільному судочинстві.
Керуючись ст. ст.369-371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75,76,104 КК України, ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо протягом 2 (два) роки випробувального строку він не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та зміні місця мешкання, навчання, періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Міра запобіжного заходу не обиралась.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Добропільської міської ради витрати на лікування потерпілого у розмірі 943 (дев'ятсот сорок три) грн. 53 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Ворошиловської районної ради в м. Донецьк витрати на лікування потерпілого у розмірі 2230 (дві тисячі двісті тридцять) гривень 36 копійок.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч.6 ст.376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору, про що складається відповідна розписка.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя С.О.Діденко
30.09.2013