Провадження №22-ц/774/10478/13 Головуючий в I інстанції - Бабій С.О.
Справа № 18/5/7914/13
Категорія 26 Доповідач - Городнича В.С.
08 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Лисичної Н.М., Баранніка О.П.
при секретарі - Новицькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, заподіяної під час виконання трудових обов'язків, -
Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він працював на підприємствах відповідача впродовж 22 років, при виконанні своїх трудових обов'язків, захворів на професійне захворювання. Згідно висновку Дніпропетровської обласної МСЕК № 2 позивача визнано інвалідом третьої групи безстроково та сукупно 60 % стійкої втрати професійної працездатності первинно. В зв'язку з втратою професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, яку оцінює у розмірі 60 000 грн., та яку просить стягнути з відповідача.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року позовні вимоги позивача задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 6000 гривень 00 копійок. Вирішено питання щодо судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням, ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що з 28.07.1986 р. по 06.01.2008р. (а.с. 12-14) позивач працював на підприємствах відповідача ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
При виконанні трудових обов'язків позивач отримав професійні захворювання, про які зазначено в акті розслідування хронічного професійного захворювання від 08 січня 2008 року (а.с. 10).
Згідно із випискою із акту огляду Дніпропетровської обласної МСЕК № 2 від 08 січня 2008 року (а.с. 10) позивачу встановлено сукупно втрату професійної працездатності у розмірі 60 % первинно та визнано інвалідом третьої групи.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у позивача наявна моральна шкода, оскільки він втратив професійну працездатність; стан його здоров'я незадовільний, не може працювати. Багато часу проводить на лікуванні. Вказані обставини, які наявні у позивача, обумовлюють необхідність пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя по-новому й свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди.
Спричинена позивачу моральна шкода, як вважає суд першої інстанції, відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст.1167 ЦК України і ст. 237-1 КЗпП України та рішення Конституційного суду України № 20-рп/2008/ від 08.10.2008 року, - повинна бути відшкодована відповідачем (роботодавцем).
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у відповідності зі ст.1167 ЦК України і ст. 237-1 КЗпП України та рішенням Конституційного суду України № № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду, яка завдана йому в результаті отриманого професійного захворювання під час роботи на виробництві - під час роботи у ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Згідно ст. 212 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Спричинення позивачу моральної шкоди, в результаті отриманого професійного захворювання, знайшло підтвердження під час розгляду справи по суті.
Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не можуть бути взяти до уваги, оскільки відповідно до ст. 2371 КЗпП України обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди судом першої інстанції обґрунтовано покладено на підприємство, з вини якого позивачеві було заподіяно моральну шкоду, пов'язану з виконанням ним трудових обов'язків під час чого відповідачем не були забезпечені умови праці.
Крім того, неправомірні посилання ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» в апеляційній скарзі на згоду позивача працювати у небезпечних та шкідливих умовах, які підприємство не приховувало, оскільки така згода не звільняє роботодавця від передбаченого ст.153 КЗпП України обов'язку забезпечувати працівникам безпечні та нешкідливі умови праці.
Крім того, не підлягають задоволенню і доводи скарги щодо відсутності підстав для стягнення моральної шкоди з підприємства, як необґрунтовані.
Посилання апелянта щодо пропуску строку є безпідставними з огляду на наступне.
До вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк (ст. 233 КЗпП України). До інших вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушених особистих немайнових прав, строки позовної давності не застосовуються (п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Згідно із п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України - позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: