Головуючий у 1 інстанції Стріжакова Т.В.
Категорія 26 Доповідач Корчиста О.І.
Іменем України
30 серпня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої судді: Біляєвої О.М.
суддів: Могутової Н.Г., Корчистої О.І.
при секретарі Щебетун В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області на рішення Торезького міського суду Донецької області від 08 серпня 2013 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 08 серпня 2013 року з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди стягнуто 12000 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем доказів того, що йому була заподіяна моральна шкода надано не було.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач протягом тривалого часу працював на шахті ім. Лутугіна державного підприємства «Торезантрацит». Висновком МСЕК від 12.09.2002 року йому встановлено 40% втрати працездатності та 3 група інвалідності. Суд стягнув на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 12000 гривень, при цьому вважав, що саме відповідач повинен відшкодовувати позивачу моральну шкоду ушкодженням здоров'я та втратою працездатності.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.
В судове засідання позивач не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, подав заяву з проханням розглянути справу без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення змін якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що право позивача на зазначену страхову виплату виникло з часу встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності, діючим на час виникнення правовідносин законодавством був передбачений обов'язок Фонду сплатити моральну шкоду потерпілому.
За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Позивачу була вперше встановлена стійка втрата працездатності 12 вересня 2002 року у зв'язку з отриманням ним профзахворювання, що випливає з довідки МСЕК, таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», так і Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності».
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Норми Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності» передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
Доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність медичного висновку щодо заподіяння позивачу моральної шкоди не можуть бути прийняті до уваги. Законом не передбачена обов'язковість такого висновку, позивачем в судовому засіданні доведені моральні страждання, які отримані внаслідок ушкодження здоров'я та втрати працездатності, що правильно враховано судом першої інстанції.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, розмір моральної шкоди визначений судом на підставі здобутих по справі доказів, доводи апеляційної скарги відповідача висновки суду не спростовують, підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області відхилити.
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 08 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді