Постанова від 11.10.2013 по справі 815/6533/13-а

Справа № 815/6533/13-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Свириди Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту «Чорноморндіпроект» до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 20.08.2013 року №15-05-23-14/8336 в частині пунктів 2,3, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Державне підприємство «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту «Чорноморндіпроект» до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 20.08.2013 року №15-05-23-14/8336 в частині пунктів 2,3.

В судовому засіданні 07.10.2013 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що посадові особи відповідача невірно застосували норми матеріального права та прийшли до хибного висновку про те, що у підприємства є обов'язок щодо стягнення не отриманої пені за договорами оренди майна з власних працівників. Представники відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог пославшись на те, що діями посадових осіб відповідача (бездіяльністю) заподіяна шкода державному підприємству, яка повинна бути компенсована шляхом стягнення цієї суми з винних осіб в розмірі та порядку, передбачених ст.ст.130-136 КЗпП України.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти і обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та його посадовою особою, які згідно ст.ст.8,10,11 цього ж Закону здійснюють повноваження щодо призначення проведення ревізій та перевірок щодо встановлення порушень законодавства бюджетними підприємствами, установами та організаціями, проведення зустрічних звірок на непідконтрольними об'єктах, а тому, позовні вимоги щодо оскарження їх актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1.2.3.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Одеській області на II квартал 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту «Чорноморндіпроект», директор Нікулін С.Г., головний бухгалтер Лукіна Л.А., код ЄДРПОУ - 01128110, місце знаходження: м.Одеса, пр.Шевченка,12, належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України за період з 01.10.2009 року по 31.03.2013 року.

Ревізію проведено ревізійною групою під керівництвом заступника начальника відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг Державної фінансової інспекції в Одеській області Усенко Н.І. в термін з 12.04.2013 року по 11.07.2013 року (із зупиненнями з 18.04.2013 року по 07.06.2013 року).

За результатами ревізії складено акт ревізії від 18.07.2013 року №05-76/12, який підписано із запереченнями (а.с.13-20).

На адресу ДП «ЧорноморНДІпроект» листом від 20.08.2013 року №15-05-23-14/8336 направлено вимогу (а.с.9-11) щодо усунення порушень шляхом проведення стягнення з винних посадових осіб підприємства шкоду в розмірі 67938,91 грн. та 1694,97 грн., яка заподіяна державному підприємству шляхом бездіяльності у вигляді не проведення стягнення з орендарів державного майна пені за прострочення внесення орендної плати та компенсації комунальних послуг.

Оцінюючи оскаржений акт та дії суб'єктів владних повноважень суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України приходить до висновку про їхню не відповідність законові з наступних підстав.

Згідно п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно п.5 ст.8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю також надано право здійснення контролю за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.

Відповідно до п.49 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 року (зі змінами) визначено, що у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Крім того, п.50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 року Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 року за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або порушенням вимог законодавства.

Разом з тим, при направлені вимоги від 20.08.2013 року №15-05-23-14/8336 посадовими особами ДФІ в Одеській області не були враховані наступні норми законодавства, які перешкоджають проведенню стягнення суми заподіяної шкоди:

Так, відповідно до положень ст.546 ЦК України та ст.232 ГК України позивач, як сторона господарського договору з оренди нерухомого майна має право застосувати заходи для забезпечення виконання його умов з боку орендаря, в тому числі шляхом застосування та стягнення пені за прострочення встановлених строків внесення орендної плати та прирівняних до неї платежів. Таким чином, нарахування та стягнення пені за вказаними договорами з боку позивача є його правом на забезпечення основного господарського зобов'язання, а не обов'язком.

Згідно положень ч.2 ст.130 КЗпП України при покладанні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах та порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі чи організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Частина 4 ст.130 КЗпП України також передбачає, що на працівників не може покладатись відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки (доходи).

Таким чином, недоотриманий прибуток підприємством позивача з орендарів у вигляді не нарахованої та не стягнутої суми пені за прострочення внесення орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг не може бути стягнутий з працівників підприємства у розмірі та порядком, передбаченими ст.ст.130-136 КЗпП України.

Вказана правова позиція узгоджується з положеннями ч.5 ст.16 Закону України «Про управління об'єктами права державної власності» згідно яких, за збитки, завдані державі неефективним виконанням функцій з управління корпоративними правами держави, уповноважені особи (ст.9 - Господарські товариства) несуть матеріальну відповідальність. Тобто, держава встановлює за це відповідальність лише юридичних осіб, в управлінні яких перебуває державне майно, за неефективне його використання, а не їх посадових осіб.

До того ж, суд на підставі положень ч.1 ст.72 КАС України застосовує до спірних правовідносин ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.05.2013 року по справі №К/800/11346/13 (а.с.34-40) за позовом ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» до Контрольно-ревізійного управління в Одеській області (правонаступником якого є Державна фінансова інспекція в Одеській області) про визнання протиправною та скасування вимоги, якорю встановлено, що стягнення пені за господарськими договорами є правом, а не обов'язком державного підприємства та що на його працівників не може бути покладений обов'язок щодо компенсування донарахованої суми пені за договорами оренди державного майна. Вказана ухвала суду застосовується до спірних правовідносин оскільки вказані в ній обставини встановлені щодо того ж самого суб'єкта владних повноважень, який повинен був при направленні оскаржуваної вимоги від 20.08.2013 року №15-05-23-14/8336 враховувати положеннями вказаного судового рішення, яке згідно положень ст.254 КАС України набрало законної сили.

Під час офіційного з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд встановив, що дії посадових осіб відповідача з направлення на адресу позивача вимоги від 20.08.2013 року №15-05-23-14/8336 ( в частині її пунктів 2 та 3) не відповідають нормам діючого законодавства, а тому суд на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України, повинен ухвалити судове рішення, яким визнати протиправними та скасувати пункти 2 та 3 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 20.08.2013 року №15-05-23-14/8336.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в Одеській області від 20.08.2013 року №15-05-23-14/8336 в частині пунктів 2,3, а саме: стягнути з відповідальних осіб шкоду у порядку та розмірах, встановлених ст.ст.130-136 КЗпП України внаслідок не нарахування штрафних санкцій на суму 67938,91 грн., передбачених умовами договору та не вжиття заходів щодо їх стягнення в терміни позовної давності за договорами про відшкодування Орендарем витрат Балансоутримувача на утримання об'єкту оренди за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року; стягнути з відповідальних осіб в порядку та розмірах, встановлених ст.ст.130-136 КЗпП України шкоду завдану внаслідок не нарахування ними штрафних санкцій (пені) на суму 1694,97 грн., передбачених умовами договору та не вжиття заходів щодо їх стягнення в терміни позовної давності за договорами оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 11 жовтня 2013 року.

Суддя Єфіменко К.С.

Попередній документ
34032731
Наступний документ
34032733
Інформація про рішення:
№ рішення: 34032732
№ справи: 815/6533/13-а
Дата рішення: 11.10.2013
Дата публікації: 11.10.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: