Головуючий у 1 інстанції Корекян Н.Р.
Категорія 51 Доповідач Корчиста О.І.
Іменем України
06 вересня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої судді: Осипчук О.В.
суддів: Могутової Н.Г., Корчистої О.І.
при секретарі Щебетун В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства «Донвуглереструктуризація» на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 07 серпня 2013 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донвуглереструктуризація» про забезпечення вугіллям на побутові потреби,
встановив:
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Донвуглереструктуризація» про забезпечення вугіллям на побутові потреби. В обґрунтування позовних вимог вказував, що він є пенсіонером, відповідач зобов'язаний відповідно до Гірничого Закону України безкоштовно забезпечувати його побутовим паливом в кількості 2950 кг на півріччя. Однак свої зобов'язання відповідач не виконує належним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за 1 та 2 півріччя 2007 року, 2 півріччя 2008 року, 2 півріччя 2010 року в кількості 11800 кг палива. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь побутове вугілля за вказаний період.
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 07 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства «Донвуглереструктуризація» були задоволені: було зобов'язано державне підприємство «Донвуглереструктуризація» забезпечити ОСОБА_1 безкоштовно побутовим вугіллям за 1 півріччя 2007 року у кількості 2950 кг, за 2 півріччя 2007 року у кількості 2950 кг, за 2 півріччя 2008 року у кількості 2950 кг та за 2 півріччя 2010 року у кількості 2950 кг. Також стягнуто з державного підприємства «Донвуглереструктуризація» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 114,70 грн.
В апеляційній скарзі ДП «Донвуглереструктуризація» просить змінити рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про зобов'язання забезпечити побутовим вугіллям за перше та друге півріччя 2007 року та за друге півріччя 2008 року у зв'язку з пропуском строку позовної давності, в іншій частині рішення суду залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував встановленого законодавством строку надання побутового вугілля, а саме згідно п.6 Інструкції про порядок забезпечення працівників виробничих одиниць, підприємств і організацій Міністерства вугільної промисловості УРСР паливом на побутові потреби від 11.05.1976р. виписка та підвіз палива здійснюється на поточний рік не рідше одного разу на півріччя по графіку підприємства, узгодженому з профспілковим комітетом.
Представник ДП «Донвуглереструктуризація» Дюжиков К.О. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що позивач з 01 вересня 1971 року по 01 листопада 1996 року працював на підземних роботах на шахті «Ремовська» во «Торезантрацит». Як працівник вугледобувного підприємства і як пенсіонер, який пропрацював у підземних умовах праці більш 15 років, має право на безкоштовне забезпечення квартирним вугіллям. Згідно п.2.2 наказу Міністерства вугільної промисловості України від 09.10.1996р. №515 «Про передачу шахти «Ремовська» во «Торезантрацит» на баланс компанії «Укрвуглереструктуризація» на ДП «Донвуглереструктуризація» було покладено зобов'язання про забезпечення виконання комплексу робіт, передбачених проектом ліквідації та забезпечення робітників та окремих категорій громадян побутовим паливом у період ліквідаційних робіт. На час розгляду справи шахта ліквідована. У відповідача перед позивачем існує заборгованість із забезпечення побутовим вугіллям за друге півріччя 2007р. у кількості 2,95т, за друге півріччя 2008р. у кількості 2,95т та за друге півріччя 2010р. у кількості 2,95т, а всього 8 850кг. Вказані обставини підтверджені відповідачем згідно довідки №9\15-1138 від 06.06.2013р. ( а.с.6).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем порушені вимоги ст. 48 Гірничого Закону України, п.12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і Всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 року № 303, Інструкції про порядок забезпечення працівників виробничих одиниць, підприємств і організацій Міністерства вугільної промисловості УРСР паливом на побутові потреби від 11.05.1976 року щодо права позивача на забезпечення паливом та включення його до списку осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби. Відповідно до ст.48 Гірничого Закону України після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби здійснюється певним категоріям осіб в межах Галузевої угоди.
Ухвалюючи рішення, суд послався на те, що зазначені нормативні акти не встановлюють строку виконання зобов'язання по забезпечення паливом за попередній рік чи півріччя.
Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ч.3, 4ст.267 ЦК України).
Згідно п.6 Інструкції про порядок забезпечення працівників виробничих одиниць, підприємств і організацій Міністерства вугільної промисловості УРСР паливом на побутові потреби від 11.05.1976р. цієї Інструкції виписка та підвіз палива здійснюється на поточний рік не рідше одного разу на півріччя по графіку підприємства, узгодженому з профспілковим комітетом.
Позивач доказів на підтвердження причин поважності пропущення строків позовної давності суду не надавав, із заявою про їх поновлення не звертався..
Рішення в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання забезпечити позивача побутовим вугіллям за друге півріччя 2010 року не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається ( ч.1ст.303 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
вирішив:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донвуглереструктуризація» задовольнити.
Рішення Сніжнянського міського суду від 07 серпня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі та зобов'язання Державного підприємства «Донвуглереструктуризація» забезпечити ОСОБА_1 побутовим вугіллям за перше та друге півріччя 2007 року та за друге півріччя 2008 року скасувати. У задоволенні цих позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: