іменем україни
9 жовтня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 2 серпня 2013 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 2 серпня 2013 року, позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, а саме: Ѕ частку житлового будинку по АДРЕСА_1; Ѕ частку земельної ділянки по АДРЕСА_1, загальною площею 0, 0853 га; Ѕ частку земельної ділянки в садівничому масиві «Дружба», загальною площею 0, 0544 га та земельну ділянку у садівничому масиві «Світоч», що залишилося після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на їх необґрунтованість та неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. 342 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Таким чином, касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 2 серпня 2013 року слід відхилити.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 2 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Н.А. Горелкіна
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко