26 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів: Кадєтової О.В., Кузнєцова В.О., Наумчука М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2013 року,
У січні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про позбавлення батьківських прав та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідач не виконує батьківського обов'язку, щодо утримання сина, ухиляється від сплати аліментів, не цікавиться фізичним та духовним розвитком ОСОБА_3, його навчанням, підготовкою до самостійного життя. Неодноразово застосовував до позивача та малолітнього сина фізичну силу. Просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_2 та стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.
У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 перешкоджає відповідачу брати участь у вихованні дитини.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2013 року, в задоволенні первісного позову про позбавлення батьківських прав та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково: визначено ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, через спілкування за своїм місцем проживання в кожні понеділок, середу і п'ятницю з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. та кожного періоду з 15 год. 00 хв. суботи до 15 год. 00 хв. неділі.
Зобов'язано ОСОБА_1 забезпечити безперешкодну можливість дитині зустрічатися з ОСОБА_2 у визначений рішенням суду час.
У задоволенні решти вимог відповідачу відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з ухваленням нового рішення в інтересах малолітнього ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відмовляючи позивачу в задоволенні вимог і частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що доцільності позбавлення відповідача батьківських прав не вбачається, оскільки доказів про обставини, які свідчили би про невиконання ним своїх батьківських обов'язків, ОСОБА_1 суду не надала. В той час, ОСОБА_2 як батько дитини, користується законними правами на виховання дитини і на спілкування зі своїм малолітнім сином, який проживає разом з матір'ю.
Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовані норми матеріального права або порушено норми процесуального права.
Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін, оскільки судами попередніх інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Кадєтова
В.О. Кузнєцов
М.І. Наумчук