Справа № 413/5255/13-а
Провадження № 2-а/413/163/13
Іменем України
09 вересня 2013 року м. Красний Луч
Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Бичкова І. Г.,
при секретарі Костенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красний Луч Луганської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, -
12.08.2013 року ОСОБА_1 звернулася до Краснолуцького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в обґрунтування якого вона зазначила про те, що вона є суддею у відставці Краснолуцького міського суду Луганської області, має стаж судді 23 роки 4 місяці 19 днів. В управлінні Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області вона перебуває на обліку як суддя у відставці й отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 % від заробітної плати судді Краснолуцького міського суду Луганської області. З 01.01.2013 року заробітна плата працюючого судді Краснолуцького міського суду Луганської області збільшена, що підтверджується довідкою № 90 від 05.07.2013 року територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області і становить 20646 гривень. На підставі ч. 5 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розмір довічного утримання, що виплачується судді у відставці, нараховується виходячи з розміру грошового утримання працюючого судді, тому у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого судді повинен збільшуватися розмір щомісячного довічного утримання судді у відставці, без обмеження максимального розміру такого утримання. На її звернення 22.07.2013 року із заявою про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання згідно наданій довідці управлінням Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області відмовлено за рішенням № 272 від 29.07.2013 року. У відмові управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області не заперечує, що 03.06.2013 року Конституційний Суд України рішенням № 3-рп/2013 визнав, що положення ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є неконституційним, проте зміни в Закон не внесені, тому рішення Конституційного Суду України не буде ними виконано і права на перерахунок вона не має. З такими висновками вона не згодна, тому звернулася до суду і просить: 1. Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області протиправними щодо відмови їй у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 03.06.2013 року (Рішення Конституційного Суду України) . 2 . Скасувати рішення № 272 від 29.07.2013 року управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області. 3. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області здійснити їй перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 03.06.2013 року, виходячи з розміру зарплати працюючого судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі довідки № 90 від 05.07.2013 року територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області без обмеження граничного розміру щомісячних виплат (вхідний № 12631/13-вх від 12.08.2013 року) .
27.08.2013 року представниця відповідача за довіреністю № 92/09-13 від 03.01.2013 року - головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області Зуєва Яна Анатоліївна надала заперечення, в якому вона зазначила про те, що на розгляді в Краснолуцькому міському суді Луганської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про визнання рішення управління від 29.07.2013 № 272 неправомірним та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 03.06.2013 року виходячи з розміру заробітної платні працюючого судді. З адміністративним позовом не згодні з наступних підстав. ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Згідно Закону України «Про судоустрій та статус судів» з 01.01.2013 року було збільшено суддівську винагороду працюючим суддям. Позивач на цей момент досяг пенсійного віку та не працював. 22 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до управління із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і додала до заяви довідку № 90 від 05.07.2013 року про розмір суддівської винагороди працюючому судді. Розглянувши заяву та додані до неї матеріали управління дійшло висновку, що в перерахунку слід відмовити. Підставою для відмови є той факт, що згідно Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2 абзац 2 пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» , статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус судів» (справа щодо змін умов виплати виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) визнано такими, що з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного Рішення (з 03.06.2013 року) не відповідають Конституції України. Наведене свідчить про те, що законодавець повинен внести зміни до діючого законодавства з урахуванням зазначеного Рішення. Станом на 27.08.2013 року змін до статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус судів» внесено не було. Таким чином, законних підстав для перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці немає. На підставі викладеного вона просила у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі за безпідставністю.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду не прибула. Від неї надійшла заяви про розгляд справи за її відсутності, в якій вона просила її позов задовольнити з урахуванням уточнень, заявлених під час попереднього судового засідання, а саме: вона просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області здійснити їй перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 22.07.2013 року, виходячи з розміру зарплати працюючого судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі довідки № 90 від 05.07.2013 року територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області без обмеження граничного розміру щомісячних виплат, тобто з дати її звернення до управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відтак суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за її відсутності, що не суперечить та узгоджується з положеннями ст. 128 КАС України.
У судовому засіданні представниця відповідача за довіреністю № 92/09-13 від 03.01.2013 року - головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області Зуєва Яна Анатоліївна адміністративний позов не визнала. Надала пояснення, аналогічні викладеним в запереченні. Вона просила суд у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі за безпідставністю.
Із змісту паспорта громадянки України серії НОМЕР_1, виданого 10.06.1997 року Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області на ім'я ОСОБА_1, вбачається, що вона з 19.04.1978 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
Із змісту посвідчення судді у відставці НОМЕР_2, підписаного головою Верховної Ради України Мороз О. , вбачається, що ОСОБА_1 є суддею у відставці.
Із змісту довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 90 від 05.07.2013 року вбачається, що вона видана судді у відставці ОСОБА_1, яка дійсно працювала в Краснолуцькому міському суді Луганської області, суддівська винагорода за посадою судді Краснолуцького міського суду Луганської області, працюючого на відповідній посаді станом на 01.01.2013 року становить: посадовий оклад - 11470,00 грн. ; щомісячна доплата за вислугу років (80 % ) (за стаж роботи 40 років 4 місяці 18 днів) - 9176,00 грн. ; щомісячна доплата за перебування на адміністративній посаді (10 % ) - прочерк; усього - 20646,00 грн. ; для обчислення щомісячного довічного грошового утримання - 20646 (двадцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 00 коп. . Сума суддівської винагороди, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з 01.01.2013 року становить 19499 (дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. . Довідка видана на підставі ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус судів» № 2453-VI від 07.07.2010 року та особового рахунку судді, працюючого на відповідній посаді за січень 2013 року.
Із змісту рішення про результати розгляду заяви № 272 від 29.07.2013 року управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області вбачається, що відділом з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області розглянувши заяву від 22.07.2013 року ОСОБА_1 з приводу перерахунку пенсії по заробітній платі вирішено відмовити в перерахунку. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» , статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) визнано такими, що з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (з 03.06.2013 року) не відповідають Конституції України. Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 були прийняті зміни, але зміни до статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не внесені, таким чином права на перерахунок пенсії немає.
Вислухавши пояснення представниці відповідача за довіреністю № 92/09-13 від 03.01.2013 року - головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області Зуєвої Яни Анатоліївни, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Тобто, за загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших законодавчих приписів, ніж ті, про які зазначає позивач. Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 Постанови Пленуму «Про судове рішення» № 14 від 18.12.2009 року, вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: - лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; - повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач, повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; - вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява. Вихід за межі позовних вимог інколи є не лише правом, а й обов'язком суду. Суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013 року відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. При цьому слід ураховувати, що в такому разі в мотивувальній частині рішення суд повинен навести відповідне обґрунтування.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Із змісту п. 1 ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР від 16.10.1996 року (із змінами і доповненнями) вбачається, що Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Згідно ст. 67 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР від 16.10.1996 року (із змінами і доповненнями) рішення і висновки Конституційного Суду України підписуються не пізніше семи днів після прийняття рішення, дачі висновку. Ухвали, рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України протягом наступного робочого дня після їх підписання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України і направляються Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України. Рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР від 16.10.1996 року (із змінами і доповненнями) Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону. У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Із змісту абз. 2 ч. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» № 503/97 від 10.06.1997 року (із змінами і доповненнями) вбачається, що офіційними друкованими виданнями є «Офіційний вісник України» .
Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-2/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» , статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року офіційно опубліковане в журналі «Офіційний вісник України» , 2013, № 44 (21.06.2013) , ст. 1583, згідно п. 2 резолютивної частин якого Конституційний Суд України вирішив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) : - частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI; - статтю 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI; - абзац другий пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.
Предметом спору у даній справі є відмова відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням підвищення суддівської винагороди працюючим суддям на відповідній посаді.
Згідно ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» , який діяв на час виходу позивачки у відставку, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
Із змісту ч. 5 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України № 3668 від 08.07.2011 року довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядком подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за № 200/14891, хоча і не передбачений порядок перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, але цією постановою і не заборонено нарахування чи перерахунку щомісячного грошового утримання судді.
Виходячи із загальних засад пріоритетності Законів над відомчими та урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , а не відомча Постанова правління Пенсійного фонду України.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці, яка не може бути знівельована в зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана.
Згідно ч. 6 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.
Суд вважає, що оскільки ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлений розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці у відсотках від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, то розмір щомісячного довічного грошового утримання має збільшуватись у разі збільшення розміру заробітної плати відповідного судді.
Отже, відповідач повинен був перерахувати розмір щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру заробітної плати судді за зверненням позивача.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року зазначено про те, що гарантії незалежності і недоторканності суддів як носіїв судової влади та самостійності судів як судових органів визначено Конституцією та законами України. Такими гарантіями, зокрема, є: особливий порядок фінансування та організаційного забезпечення судів; належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів. Тобто, належне матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, є однією із гарантій незалежності і недоторканості суддів.
Згідно п. п. 4, 5 Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-2/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» , статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року, Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними, Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Оскільки діючим законодавством чітко визначено, що розмір довічного утримання, який призначено та виплачується судді у відставці розраховується із розміру грошового утримання працюючого судді, тому у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, повинен збільшуватися розмір довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження максимального розміру грошового довічного утримання судді у відставці, визначеного ч. 5 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» .
Крім того, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачки, про захист яких вона просить, оскільки повний захист прав позивачки неможливий у спосіб, про який вона просить, оскільки вихід за межі позовних вимог пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява, оскільки обраний позивачкою спосіб захисту є недостатнім для повного захисту її прав, свобод та інтересів, що у повній мірі узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України, п. 5 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013 року.
Крім того, суд критично ставиться до посилання відповідача про відсутність законних підстав для перерахунку позивачці розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв'язку з тим, що законодавець повинен внести зміни до діючого законодавства з урахуванням зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013, бо це суперечить чинному законодавству, а саме ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» .
Таким чином, на основі з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, давши їм належну оцінку, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.
Отже, суд вважає за необхідне ухвалити постанову, якою: 1. Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області протиправними щодо відмови судді у відставці ОСОБА_1 у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання. 2. Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області № 272 від 29.07.2013 року. 3. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2013 року до 02.06.2013 року, виходячи з розміру зарплати працюючого судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області № 90 від 05.07.2013 року, але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат. 4. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 03.06.2013 року, виходячи з розміру зарплати працюючого судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області № 90 від 05.07.2013 року, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням проведених виплат.
Згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) . За таких обставин, судові витрати підлягають стягненню на користь позивачки з Державного бюджету України.
Дана постанова Краснолуцького міського суду Луганської області ухвалена з урахуванням правових позицій та судової практики Вищого адміністративного суду України, апеляційних адміністративних судів, а саме: з урахуванням постанови Вищого адміністративного суду України від 16.07.2013 року по справі № К/9991/59273/12 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/32726949) , з урахуванням постанови Донецького апеляційного адміністративного суду України від 28.08.2013 року по справі № 2а/0529/1708/2012 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/33174160) , з урахуванням постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року по справі № 434/3572/13-а (http://reyestr.court.gov.ua/Review/32757763) , з урахуванням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року по справі № 482/457/13-а (http://reyestr.court.gov.ua/Review/32696014) , з урахуванням постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 року по справі № 122/14372/13-а (http://reyestr.court.gov.ua/Review/32474617) .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 128, 184 - 186 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області протиправними щодо відмови судді у відставці ОСОБА_1 у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області № 272 від 29.07.2013 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2013 року до 02.06.2013 року, виходячи з розміру зарплати працюючого судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області № 90 від 05.07.2013 року, але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 03.06.2013 року, виходячи з розміру зарплати працюючого судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області № 90 від 05.07.2013 року, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь судді у відставці ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у зв'язку з сплатою судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 40 копійок.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції - Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції - Краснолуцький міський суд Луганської області, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий: