Справа №705/5134/13-к
1-кп/705/298/13
09 жовтня 2013 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді Прокулевича В.С.
при секретарі Крисюк Л.Л.
за участю: прокурора Сидорчук Р.Ю.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань кримінальне провадження відносно :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Щастя Луганської області, українця, громадянина України, з середньо освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, неодружений, раніше судимого:
1.) 26.10.2009 року Жовтневим районним судом, м. Луганськ, за ст. 190 ч.2 КК України, до 3 років позбавлення волі. На підстав ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду, Луганської області від 16.04.2007 року у вигляді 1 року 8 місяців і до відбуття покарання визначено 4 роки 8 місяців позбавлення волі;
2.) 30.06.2011 року Краснолучським міським судом, Луганської області за ст. 345 ч.2 КК України, до 1 року позбавлення волі. В силу ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано не відбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м Луганська від 26.10.2009 року і кінцево визначено до відбування покарання 3 роки позбавлення волі, який відбуває покарання в Старобабанівській виправній колонії №92,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.391 КК України, -
Згідно обвинувального акту від 28 серпня 2013 року ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.391 КК України тобто у тому, що він, будучи засудженим 30.06.2011 року Краснолучським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 345 КК України до 3 років позбавленню волі, під час відбування покарання в Старобабанівській ВК - 92 УДПС України в Черкаській області в період з 07.01.2012 року по 16.08.2012 року вчинив 15 порушеннь режиму відбування покарання, за що 1 раз переводився до приміщення камерного типу ПКТ 1 раз отримував «Попередження», 4 рази поміщався в ДІЗО, 8 разів отримував «Догани» та 1 раз отримував «Сувору догану».
Під час відбування покарання в Стрижавській виправній колоші - 81 УДПС України в Вінницькій області в період з 10.09.2012 року по 30.11.2012 року вчинив 5 порушень режиму відбування покарання, за що 2 рази поміщався в ДІЗО. 1 раз отримував «Догану» та 2 рази отримував «Сувору догану» Під час відбування покарання в Старобабанівській ВК - 92 УДПС України в Черкаській в період з 09.11.2012 року по 06.03.2013 року вчинив 17 порушень режиму відбування покарання, за що 1 раз переводився до приміщення камерного типу ПКТ, 3 рази поміщався в ДІЗО, 8 разів отримував «Догани» та 4 рази отримував «Сувору догану». Відбуваючи покарання з 07.01.2012 року по 06.03.2013 року в Черкаському слідчому ізоляторі УДПС України в Черкаській області, Стрижавській виправній колонії - 81 УДПС України в Вінницькій області та Старобабанівській виправній колонії №92, будучи зобов'язаним згідно п.п.28,29 "Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", затверджених наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 року № 275 та ст. 188 Кримінально- виконавчого кодексу України (в редакції 2003 року), утримуючи в чистоті жилі і службові приміщення, дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, за графіком чергувати в камерах, працювати в місцях та на роботах, які визначаються адміністрацією колонії та сумлінно ставитися до праці, бути ввічливими з працівниками установ виконання покарань, виконувати їх законні вимоги, умисно, з метою ухилення від виконання встановлених обов'язків, здобуття авторитету серед засуджених негативної спрямованості, допускав неодноразові, грубі порушення Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань у вигляд: непокори законним вимогам адміністрації установи, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме:
Він, 04 січня 2013 року, без поважних причин в категоричній формі відмовився виконати команду «Підйом», на неодноразову законну вимог, начальника відділення ДПК ОСОБА_2 та начальника відділення №11 соціально-виховної та психологічної служби ОСОБА_3 припинити опір, відповів відмовою в зухвалій, демонстративній формі, чим не виконав законної вимога працівників установи, за що 04.01.2013 року притягувався до дисциплінарної відповідальності - переведено до ПКТ строком на 2 (два) місяці, правами начальника колонії.
Після поміщення в ПКТ він відповідних висновків не зробив та продовжував порушувати режим відбування покарання, а саме:
Він же, 15 лютого 2013 року перебуваючи в робочій камері ДІЗО, в робочий час, будучи здоровим, нагодованим, взутим, забезпеченим одягом та інструментом, без поважних причин в категоричній формі відмовився приступати до роботи і не приступив до роботи на протязі дня, на неодноразову законну вимогу начальника відділення соціально психологічної служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 та начальника цеху №3 ОСОБА_5 приступити до роботи відповів відмовою в зухвалій, демонстративній формі, чим злісно (відкрито) не виконав законної вимоги представника адміністрації установи, за що 15.02.2013 року притягувався до дисциплінарної відповідальності - оголошено «Догану», правами начальника колонії.
Також він, 15 лютого 2013 року перебуваючи в робочій камері ДІЗО, в робочий час, будучи здоровим, нагодованим, взутим, забезпеченим одягом та інструментом, без поважних причин в категоричній формі відмовився приступати до роботи і не приступив до роботи на протязі дня, на неодноразову законну вимогу начальника відділення соціально психологічної служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 та начальника цеху №3 ОСОБА_5 приступити до роботи відповів відмовою в зухвалій, демонстративній формі, чим злісно (відкрито) не виконав законної вимоги представника адміністрації установи, за що 16.02.2013 року притягувався до дисциплінарної відповідальності - оголошено «Догану», правами начальника колонії.
Знову він, 16 лютого 2013 року перебуваючи в робочій камері ДІЗО, в робочий час, будучи здоровим, нагодованим, взутим, забезпеченим одягом та інструментом, без поважних причин в категоричній формі відмовився приступати до роботи і не приступив до роботи на протязі дня, на неодноразову законну вимогу начальника відділення соціально психологічної служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 та начальника цеху №3 ОСОБА_5 приступити до роботи відповів відмовою в зухвалій, демонстративній формі, чим злісно (відкрито) не виконав законної вимоги представника адміністрації установи, за що 16.02.2013 року притягувався до дисциплінарної відповідальності - оголошено «Сувору догану», правами начальника колонії.
Він, 18 лютого 2013 року перебуваючи в робочій камері ДІЗО, в робочий час, будучи здоровим, нагодованим, взутим, забезпеченим одягом та інструментом, без поважних причин в категоричній формі відмовився приступати до роботи і не приступив до роботи на протязі дня, на неодноразову законну вимогу начальника відділення соціально психологічної служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 та начальника цеху №3 ОСОБА_5 приступити до роботи відповів відмовою в зухвалій, демонстративній формі, чим злісно (відкрито) не виконав законної вимоги представника адміністрації установи, за що 18.02.2013 року притягувався до дисциплінарної відповідальності - оголошено «Догану», правами начальника колонії.
Знову він, 19 лютого 2013 року перебуваючи в робочій камері ДІЗО, в робочий час, будучи здоровим, нагодованим, взутим, забезпеченим одягом та інструментом, без поважних причин в категоричній формі відмовився приступати до роботи і не приступив до роботи на протязі дня, на неодноразову законну вимогу начальника відділення соціально психологічної служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 та начальника цеху №3 ОСОБА_5 приступити до роботи відповів відмовою в зухвалій, демонстративній формі, чим злісно (відкрито) не виконав законної вимоги представника адміністрації установи, за що 20.02.2013 року притягувався до дисциплінарної відповідальності - оголошено «Догану», правами начальника колонії.
Він, 20 лютого 2013 року перебуваючи в робочій камері ДІЗО. в робочий час, будучи здоровим, нагодованим, взутим, забезпеченим одягом та інструментом, без поважних причин в категоричній формі відмовився приступати до роботи і не приступив до роботи на протязі дня, на неодноразову законну вимогу начальника відділення соціально психологічної служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 та начальника цеху №3 ОСОБА_5 приступити до роботи відповів відмовою в зухвалій, демонстративній формі, чим злісно (відкрито) не виконав законної вимоги представника адміністрації установи, за що 20.02.2013 року притягувався до дисциплінарної відповідальності - оголошено «Сувору догану», правами начальника колонії.
Також він, 21 лютого 2013 року перебуваючи в робочій камері ДІЗО, в робочий час, будучи здоровим, нагодованим, взутим, забезпеченим одягом та інструментом, без поважних причин в категоричній формі відмовився приступати до роботи і не приступив до роботи на протязі дня, на неодноразову законну вимогу начальника відділення соціально психологічної служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 та начальника цеху №3 ОСОБА_5 приступити до роботи відповів відмовою в зухвалій, демонстративній формі, чим злісно (відкрито) не виконав законної вимоги представника адміністрації установи, за що 22.02.2013 року притягувався до дисциплінарної відповідальності - оголошено «Догану», правами начальника колонії.
Знову він, 23 лютого 2013 року перебуваючи в робочій камері ДІЗО, в робочий час, будучи здоровим, нагодованим, взутим, забезпеченим одягом та інструментом, без поважних причин в категоричній формі відмовився приступати до роботи і не приступив до роботи на протязі дня, на неодноразову законну вимогу начальника відділення соціально психологічної служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 та начальника цеху №3 ОСОБА_5 приступити до роботи відповів відмовою в зухвалій, демонстративній формі, чим злісно (відкрито) не виконав законної вимоги представника адміністрації установи, за що 26.02.2013 року притягувався до дисциплінарної відповідальності - оголошено «Догану», правами начальника колонії.
Він, 26 лютого 2013 року перебуваючи в робочій камері ДІЗО, в робочий час, будучи здоровим, нагодованим, взутим, забезпеченим одягом та інструментом, без пЬважних причин в категоричній формі відмовився приступати до роботи і не приступив до роботи на протязі дня, на неодноразову законну вимогу начальника відділення соціально психологічної служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 та начальника цеху №3 ОСОБА_5 приступити до роботи відповів відмовою в зухвалій, демонстративній формі, чим злісно (відкрито) не виконав законної вимоги представника адміністрації установи, за що 26.02.2013 року притягувався до дисциплінарної відповідальності - оголошено «Сувору догану», правами начальника колонії.
Знову він, 06 березня 2013 року під час виховної бесіди вів себе зухвало, на неодноразову законну вимогу начальника відділення соціально психологічної служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 припинити законні вимоги адміністрації відмовою в зухвалій, демонстративній формі, чим злісно (відкрито) не виконав законної вимоги представника адміністрації установи, за що 06.03.2013 року притягувався до дисциплінарної відповідальності - поміщено в ДІЗО строком на 10 діб, правами начальника колонії.
Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.391 КК України, як злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної установи особою, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбуття покарання була піддана стягненню у вигляді переведення до приміщення камерного типу.
26 серпня 2013 року між прокурором прокуратури Уманського району Черкаської області Тарасенко О.В., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12013250100000148, та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.391 КК України. За вказаною угодою сторони погодили покарання за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді 1 року, підставі ч.4 ст.71 КК України до призначеного покарання за вироком Краснолучського міського суду Луганської області від 30 червня 2011 року у вигляді 3 років позбавлення волі, приєднати частково невідбуте покарання у вигляді 2 місяців позбавлення волі, і остаточно призначити до відбуття 1 рік 2 місяці позбавлення волі.
Суд вважає необхідним угоду про визнання винуватості затвердити виходячи з наступного.
Згідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.
Частиною четвертою ст. 469 цього Кодексу угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення за ст.391 КК України.
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Пунктом першим ч. 3 ст.314 КПК України встановлено що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості, а частиною другою ст. 474 цього Кодексу встановлено що розгляд щодо угоди проводиться під час підготовчого судового засідання.
При цьому судом встановлено що обвинувачений цілком розуміє що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а він, обвинувачений, має права, визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України та розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ст. 473 КПК України зокрема, про характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та що він цілком розуміє свої права, передбачені ч. 5 ст. 474 цього Кодексу.
Вислухавши сторони кримінального провадження, зокрема обвинуваченого ОСОБА_1, який показав, що укладення угоди з його сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України та КК України суд приходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 469, 472 - 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 26 серпня 2013 року про визнання винуватості між прокурором прокуратури Уманського району Черкаської області Тарасенко О.В. та обвинуваченим ОСОБА_1.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.71 КК України до призначеного покарання за вироком Краснолучського міського суду Луганської області від 30 червня 2011 року у вигляді 3 років позбавлення волі, приєднати частково невідбуте покарання у вигляді 2 місяців позбавлення волі, і остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття 1 рік два місяці позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту обрання міри запобіжного заходу тримання під вартою - 23 серпня 2013 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню - тримання під вартою.
Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
Головуючий В.С. Прокулевич