Рішення від 04.10.2013 по справі 646/6769/13-ц

Справа № 646/6769/13-ц

№ производства 2/646/1755/2013

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2013 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого - судді Журавель В.А.

При секретарі - Бєлєнчук С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Харків Восток» про визнання недійсним договору купівлі-продажу з моменту його укладання та застосування наслідків реституції

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду, посилаючись на те, що з 02 березня 1996 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 17 червня 2013 року їй стало відомо, що ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Альфа Харків Восток» договір купівлі-продажу № 011/13а від 19 січня 2013 року, згідно якого зобов»язався оплатити та прийняти транспортний засіб, а саме автомобіль АУДІ моделі А6 вартістю 717 059 грн. 80 коп. та на виконання умов договору вніс попередню оплату 50 000 грн. Вказану суму відповідач вніс 19 січня 2013 року без попереднього повідомлення та погодження з позивачкою. Дізнавшись про вартість транспортного засобу та вважаючи її занадто високою, позивач заперечила проти придбавання вказаного транспортного засобу, та своєї згоди у відповідності до вимог ст. 65 СК України на його придбання не давала. 17 червня 2013 року відповідач ОСОБА_4 направив товариству лист, в якому повідомив про відсутність згоди позивача на придбання автомобілю та просив повернути суму попереднього платежу, однак ТОВ «Альфа Харків Восток» відмовилось повернути кошти. В подальшому ОСОБА_2 звернувся до товариства із заявою про надання переліку наявних в продажу автомобілів з метою заміни вищезазначеного транспортного засобу на інший, більш дешевий, але ТОВ відповіді на це звернення не надало. У зв'язку із чим позивач просила визнати недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу, укладений 19 січня 2013 року між відповідачами та застосувати наслідки визнання правочину недійсним та стягнути з ТОВ на користь ОСОБА_2 суму попередньої оплати 50 000 грн. та стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 повністю підтримав заявлені позовні вимоги, надав судові аналогічні пояснення.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав у повному обсязі та пояснив судові, що з метою купівлі автомобілю звернувся до ТОВ «Альфа Харків Восток», вибрав модель авто, колір, потужність та на виконання укладеного договору купівлі-продажу вніс передплату в розмірі 50 000 грн. Через деякий час відповідач повідомив його про наявність автомобілю та необхідність сплати його повної вартості. Особистих коштів у відповідача не було, тому він звернувся до дружини з проханням надати йому грошові кошти з спільного бюджету, але вона відмовилася. Враховуючи, що грошових коштів у нього було і дружина була проти купівлі автомобілю, ОСОБА_2 звернувся до товариства із заявою про розірвання договору та повернення внесеної ним передплати, а коли йому відмовили, попросив обміняти замовлений ним автомобіль на інший, більш дешевий. Також відповідач ОСОБА_2 пояснив, що договір купівлі-продажу автомобілю уклав з ТОВ на власний розсуд, не обговорюючи це питання з дружиною, хоча розрахунок за придбання автомобілю мав намір здійснити за рахунок спільних сумісних коштів сім»ї. Враховуючи, що вказаний договір виходить за межі дрібного побутового, відповідач вважає, що перед укладанням договору його дружина повинна була надати згоду на укладання такого договору.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Харків Восток» Басова О.В. проти задоволення позову заперечувала та пояснила судові, що 19 січня 2013 року між товариством та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу автомобілю АУДІ модель А6 вартістю 758 190,50 грн. На виконання п.3.2.1 договору відповідач вніс платіж в сумі 50 000 грн., а остаточний розрахунок повинен був здійснити протягом 2 днів з моменту отримання повідомлення про готовність автомобілю до передачі. 23 травня 2013 року товариство направило відповідачу повідомлення про готовність автомобілю до передачі, до якого було додано рахунок на оплату за автомобіль, 17 червня 2013 року аналогічне повідомлення було вручено особисто відповідачу, однак оплата за авто не надійшла. У зв'язку з невиконання відповідачем умов договору 21 червня 2013 року товариством на його ім»я було направлено повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку у зв'язку з порушенням зобов'язання щодо оплати за автомобіль і було повідомлено, що внесений ним завдаток поверненню не підлягає. Представник відповідача вважає, що в даному випадку згода позивача на укладання договору не потрібна, оскільки ОСОБА_2 діяв в інтересах сім»ї, з наміром спільного використання та розпорядження автомобілем, який у разі його придбання став би об'єктом спільної сумісної власної подружжя. При укладанні договору ОСОБА_2 мав намір не віджувати спільне майно, а придбати його у спільну сумісну власність. Також представник відповідача звернула увагу на безпідставність посилання позивача на ст. 707 ЦК України та ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вказані норми застосуються до товару, який вже придбано покупцем, тобто повністю оплачено. Крім того, представник відповідача пояснила, що позивач від свого імені до товариства не зверталася і про її незгоду з укладеним договором купівлі-продажу повідомив відповідач ОСОБА_2

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим та таким, що не піддягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02 березня 1996 року / а. с. 5/.

19 січня 2013 року між ТОВ «Альфа Харків Восток» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу № 011/13А, відповідно до умов якого ТОВ зобов»язалося передати у власність покупцю один новий автомобіль марки АУДІ моделі А6 синього кольору, комплектація якого вказана в додатку до договору, а покупець ОСОБА_2 зобов»язався оплатити та прийняти його на умовах даного договору / а. с. 30-35/. Відповідно до п. 3.1. договору вартість автомобілю була визначена в 758 190,50 грн., які покупець ОСОБА_2 повинен був оплатити наступним чином: внести попередній платіж в розмірі 50 000 грн. в день укладання договору, а остаточний розрахунок здійснити протягом 2 робочих днів з дня отримання повідомлення про готовність автомобілю до передачі, направленого продавцем та на підставі отримання рахунку від продавця.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що у випадку порушення зобов»зання покупцем щодо терміну сплати, передбаченого ст. 3.2.1, 3.2.2 цього договору продавець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання своїх зобов»язань щодо поставки автомобілю та розірвати даний договір, письмово повідомивши про це покупця за два дні до дня розірвання. У разі відмови покупця від автомобілю або одностороннього розірвання цього договору продавцем в порядку, передбаченому п. 5.6 цього договору завдаток за автомобіль не повертається / п. 5.7/.

На виконання п.3.2.1 договору відповідачем ОСОБА_2 19 січня 2013 року було внесено завдаток за автомобіль в розмірі 50 000 грн. / а. с. 9/.

23 травня 2013 року ТОВ «Альфа Харків Восток» було направлено повідомлення відповідачу про готовність до передачі автомобілю АУДІ А6 та запропоновано з»явитися до товариства для отримання рахунку на оплату його вартості, однак вказане повідомлення відповідачем отримано не було / а. с. 37-38/.

17 червня 2013 року відповідачу було вручено повідомлення про готовність до передачі вищезазначеного автомобілю та отримання рахунку для проведення остаточного розрахунку за нього / а. с. 39/.

В цей же день 17 червня 2013 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до ТОВ із письмовою заявою про відмову від купівлі-продажу автомобілю АУДІ А6 у зв'язку з неможливістю сплатити суму вартості автомобілю з причин майнових претензій до нього зі сторони його дружини ОСОБА_1 та просив повернути передплату за автомобіль / а. с. 11/.

Враховуючи, що відповідач відмовився від купівлі автомобілю та протягом двох днів не здійснив повну оплату вартості автомобілю, 21 червня 2013 року товариство направило на його адресу повідомлення про розірвання договору від 19 січня 2013 року відповідно до п. 5.6 у зв'язку із порушенням ОСОБА_2 зобов'язання щодо терміну остаточного розрахунку за автомобіль. Одночасно відповідача було повідомлено про те, що внесений ним завдаток поверненню не підлягає /а. с. 41-42/.

Відповідно до ст. 60 ч. 2 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Договір, укладений один із подружжя в інтересах сім»ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім»ї.

Звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, позивачка послалася на те, що вона не давала згоду на його укладання, хоча він виходить за межі дрібного побутового. Також позивачка послалася на те, що заперечувала проти укладання договору, оскільки вартість автомобілю є занадто високою.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснив судові, що розрахунок за придбання автомобілю мав намір здійснити за рахунок спільних сумісних коштів сім»ї. У зв'язку із чим суд приходить до висновку, що відповідач при укладанні договору купівлі-продажу діяв в інтересах сім»ї, оскільки мав намір придбати автомобіль за спільні кошти подружжя і у разі його придбання автомобіль мав стати об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Доказів того, що відповідач діяв не в інтересах сім»ї, а всупереч ним, або з інших підстав позивачем та відповідачем судові не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що ст. 65 СК України регулює відносини щодо розпорядження майном, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а укладення договору купівлі-продажу автомобілю, а саме його придбання відповідачем, не є його розпорядженням, тому суд вважає помилковим посилання позивача на те, що при укладанні спірного договору відповідачами було порушено норми ст. 65 СК України.

Згідно до ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При розгляді цього спору судом встановлено, що договір купівлі-продажу від 19 січня 2013 року був спрямований на набуття сторонами цивільних прав та обов»язків. Зміст цього правочину не суперечить актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, при укладанні правочину волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин було вчинено в формі, встановленій законом, він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Так, на виконання умов цього договору Товариством було доставлено відповідачу замовлений ним індивідуально автомобіль, а відповідач ОСОБА_2 на виконання умов договору вніс частину вартості автомобілю в розмірі 50 000 грн. Оскільки внесена відповідачем сума згідно умов договору визначалася як завдаток, яким забезпечувалось виконання умов укладеного 19 січня 2013 року договору купівлі-продажу, то вчинивши дії на його виконання, ОСОБА_2 підтвердив дійсність своїх повноважень, як сторони в договорі, та наявність намірів придбання вищезазначеного в договорі товару.

Відповідно до ст. 570 ч. 1 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов»язання і на забезпечення його виконання.

Частиною 1 ст. 571 ЦК України передбачено, якщо порушення зобов»язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 порушив умови договору купівлі-продажу від 19 січня 2013 року та відмовився від його подальшого виконання, а саме повної сплати вартості замовленого ним автомобілю, суд вважає дії товариства щодо розірвання спірного договору та відмови від повернення завдатку такими, що ґрунтуються на вимогах чинного цивільного законодавства та в рамках укладеного між відповідачами договору.

У зв'язку із чим суд приходить до висновку, що підстави для визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу № 011/13а від 19 січня 2013 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Альфа Харків Восток» відсутні. Тому у суда нема підстав для застосування наслідків визнання договору недійсним та стягнення з товариства завдатку в розмірі 50 000 грн.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення ст. 707 ЦК України та ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» товариством «Альфа Харків Восток», а саме відмову від обміну замовленого відповідачем автомобілю на інший автомобіль меншої вартості, оскільки вказаними нормами регулюється право споживача на обмін вже придбаного товару, тобто повністю оплаченого та прийнятого покупцем. Однак при розгляду цього спору судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не придбав автомобіль, а тільки сплатив частину його вартості, після чого за власною заявою відмовився від його купівлі.

У зв'язку із відмовою позивачу у задоволенні позову, її вимоги щодо стягнення з відповідачів сплаченого нею судового збору задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦК України, ст. 60, 65 СК України, ст. ст. 203, 215, 570, 571, 707 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу № 011/13а від 19 січня 2013 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Альфа Харків Восток» - відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про застосування наслідків визнання правочину недійсним та стягнення з ТОВ «Альфа Харків Восток» суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу в розмірі 50 000 грн. - відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ТОВ «Альфа Харків Восток» судових витрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя В.А.Журавель

Попередній документ
34002734
Наступний документ
34002736
Інформація про рішення:
№ рішення: 34002735
№ справи: 646/6769/13-ц
Дата рішення: 04.10.2013
Дата публікації: 16.10.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу