справа № 806/6325/13-a
категорія 8.2.6
01 жовтня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
при секретарі - Павлюк В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 27 серпня 2013 року № 0000522200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на 918443, 00 грн., у тому числі: 612295, 00 грн. основного платежу і 306148, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0000532200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за березень 2013 року на 99303, 00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття вказаних рішень стали, на думку контролюючого органу, не віднесення до складу доходів безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 3163000, 00 грн., віднесення в 1 кварталі 2013 року до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів вартості запасних частин (вал-шестерні m=36.z=13 (0-100823) в сумі 106000, 00 грн. та вартості підшипника 8260 в сумі 6572, 00 грн.), що відображено в обліку бухгалтерським проведенням Дт231-Кт207.1 як витрат по технічному обслуговуванню крокуючого екскаватора ЕШ 10/70, завищення витрат, пов'язаних з транспортуванням ільменітового концентрату на суму 46336, 00 грн., як таких що не пов'язані з господарською діяльністю платника та не приймають участі у створенні доходу. З такими висновками відповідача Товариство не погоджується, оскільки заборгованість в сумі 3163000, 00 грн. по поворотній фінансовій допомозі не відповідає визначенню безнадійної, оскільки по ній не минув трирічний строк позовної давності, заміна вал-шестерні m=36.z=13 (0-100823) та підшипника 8260 є технічним обслуговуванням крокуючого екскаватора ЕШ 10/70, а не його ремонтом, реконструкцією, модернізацією чи іншим видом поліпшення, а витрати по транспортуванню ільменітового концентрату на суму 46336, 00 грн. є витратами на збут, які прямо пов'язані із господарською діяльністю Товариства.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю і просили їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали і просили у їх задоволенні відмовити. Пояснили, що оспорювані рішення прийняті на підставі обґрунтованих висновків перевірки про заниження податку на прибуток у період, що перевірявся, на загальну суму 612295, 00 грн. і завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2013 року на 99303, 00 грн. внаслідок не віднесення до складу доходів безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 3163000, 00 грн., віднесення в 1 кварталі 2013 року до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів вартості запасних частин (вал-шестерні m=36.z=13 (0-100823) в сумі 106000, 00 грн. та вартості підшипника 8260 в сумі 6572, 00 грн.), що відображено в обліку бухгалтерським проведенням Дт231-Кт207.1 як витрат по технічному обслуговуванню крокуючого екскаватора ЕШ 10/70, завищення витрат, пов'язаних з транспортуванням ільменітового концентрату на суму 46336, 00 грн., як таких що не пов'язані з господарською діяльністю платника та не приймають участі у створенні доходу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що під час проведеної працівниками Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01 січня по 31 березня 2013 року виявлено порушення пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.8.5 пункту 138.8, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпунктів 139.1.5, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся, на загальну суму 607165, 00 грн. і завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2013 року на 99303, 00 грн. внаслідок не віднесення до складу доходів безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 3163000, 00 грн., віднесення в 1 кварталі 2013 року до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів вартості запасних частин (вал-шестерні m=36.z=13 (0-100823) в сумі 106000, 00 грн. та вартості підшипника 8260 в сумі 6572, 00 грн.), що відображено в обліку бухгалтерським проведенням Дт231-Кт207.1 як витрат по технічному обслуговуванню крокуючого екскаватора ЕШ 10/70, завищення витрат, пов'язаних з транспортуванням ільменітового концентрату на суму 46336, 00 грн., як таких що не пов'язані з господарською діяльністю платника та не приймають участі у створенні доходу.
За результатами перевірки складено акт № 29/5/22-07/31280048 від 13 серпня 2013 року (а.с. 23-35).
Рішенням засідання робочої групи по організації проведення і розгляду перевірок, оформленого протоколом № 1 від 27 серпня 2013 року (а.с. 36), пункт 4 "Висновки" сторінки 13 акту перевірки викладено у такій редакції: "пункту 135.5 статті 135, пункту 138.4, підпункту 138.8.5 пункту 138.8, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.5 пункту 139.1 статт 139, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся, на загальну суму 612295, 00 грн., у тому числі за І квартал 2013 року, і завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у період, що перевірявся, на загальну суму 99303, 00 грн., у тому числі за І квартал 2013 року в сумі 99303, 00 грн.".
На підставі вказаного акта 27 серпня 2013 року Володарсько-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000522200 (а.с. 21) про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на 918443, 00 грн., у тому числі: 612295, 00 грн. основного платежу і 306148, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0000532200 (а.с. 22) про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за березень 2013 року на 99303, 00 грн.
Щодо нарахування зобов'язання по податку на прибуток підприємств та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток внаслідок не віднесення до складу доходів безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 3163000, 00 грн.
Як зазначено в акті (а.с. 27-28), перевіркою встановлено, що відповідно до договору позики № 34 від 30 серпня 2005 року ТОВ "Валки Ільменіт" було отримано від ЗАТ "Ірша-Ільменіт" поворотну фінансову допомогу у загальній сумі 3500000, 00 грн., яку позичальник зобов'язується повернути до 31 серпня 2006 року. Станом на 01 січня та 31 березня 2013 року заборгованість по неповернутій фінансовій допомозі становила 3163000, 00 грн., яка виникла у серпні 2005 року. Сторонами було укладено ряд додаткових угод до цього договору щодо відстрочення терміну повернення заборгованості.
ЗАТ «Ірша-Ільменіт» не подає податкову звітність, в тому числі з податку на прибуток, починаючи з 01 липня 2009 року і відсутнє за місцезнаходженням.
Перевіряючі також послалися на пояснення, відібрані співробітником ГВПМ ДПІ у м. Житомирі Шаровичем М.В. у ОСОБА_3, який у період надання позивачу фінансової допомоги перебував на посаді директора ЗАТ "Ірша Ільменіт", про сумнівність підписання додаткових угод до договору позики № 34 від 30 серпня 2005 року.
Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів.
Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Встановлено, що 30 серпня 2005 року між позивачем (Позичальник) і Закритим акціонерним товариством "Ірша-Ільменіт" (Позикодавець) підписано договір № 34 (а.с. 52-53), за умовами якого Позикодавець надає поворотну фінансову допомогу у користування Позичальника у сумі 3500000, 00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю зазначену суму у термін до 31 серпня 2006 року.
Сторонами було укладено ряд додаткових угод про продовження дії договору № 34 від 30 серпня 2005 року і відстрочення терміну повернення наданої фінансової допомоги, а саме: № 1 від 30 серпня 2006 року (а.с. 54) - до 31 жовтня 2006 року, № 2 від 30 жовтня 2006 року (а.с. 55) - до 30 серпня 2007 року, № 3 від 30 серпня 2007 року (а.с. 56) - до 30 листопада 2007 року, № 4 від 30 листопада 2007 року (а.с. 57) - до 31 грудня 2007 року, № 5 від 31 грудня 2007 року (а.с. 58) - до 31 березня 2008 року, № 6 від 31 березня 2008 року (а.с. 59) - до 30 червня 2008 року, № 7 від 01 червня 2008 року (а.с. 60) - до 31 грудня 2008 року, № 8 від 30 грудня 2008 року (а.с. 61) - до 31 грудня 2009 року, № 9 від 31 грудня 2009 року (а.с. 62) - до 31 грудня 2012 року.
Згідно із оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 685.1 за І квартал 2013 року (а.с. 63), заборгованість позивача перед ЗАТ "Ірша-Ільменіт" на початок і кінець періоду становить 3163000, 00 грн.
Суд зазначає, що сума такої заборгованості перед ЗАТ "Ірша-Ільменіт" підлягала б включенню до складу валового доходу, якби залишилася не повернутою після закінчення строку позовної давності (через три роки після 31 грудня 2012 року - 31 грудня 2015 року), тобто, вказана заборгованість набула б ознак безповоротної фінансової допомоги.
Суд не приймає до уваги викладені в акті перевірки доводи контролюючого органу про відсутність ЗАТ "Ірша-Ільменіт" за адресою місця знаходження і відібраних у ОСОБА_3, який у період надання позивачеві фінансової допомоги перебував на посаді директора ЗАТ "Ірша-Ільменіт", пояснень про сумнівність підписання додаткових угод до договору позики № 34 від 30 серпня 2005 року, оскільки вони, всупереч вимогам статті 71 КАС України, не підтверджені жодними письмовими доказами.
Враховуючи те, що строк розрахунків за договором позики № 34 від 30 серпня 2005 року було встановлено до 31 грудня 2012 року, на даний час кредиторська заборгованість за вказаним договором не підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги у розумінні наведених законодавчих положень, тому нарахування зобов'язання по податку на прибуток підприємств та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток з цих підстав є неправомірним.
Стосовно завищення витрат у зв'язку з віднесенням в І кварталі 2013 року до складу собівартості товарів вартості запасних частин - вал-шестерні m=36.z=13 (0-100823) в сумі 106000, 00 грн. та вартості підшипника 8260 в сумі 6572, 00 грн.
В акті перевірки (а.с. 30-32) зазначено, що Товариство в І кварталі 2013 року до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів віднесло вартість вал-шестерні m=36.z=13 (0-100823) в сумі 106000, 00 грн. та вартості підшипника 8260 в сумі 6572, 00 грн., що відображено в обліку бухгалтерським проведенням Дт 231-Кт207.1 як витрат по технічному обслуговуванню крокуючого екскаватора ЕШ 10/70.
Письмові пояснення щодо фактичного використання вал-шестерні m=36.z=13 (0-100823) і підшипника 8260 посадовими особами ТОВ "Валки-Ільменіт" не надані.
У наданих для перевірки облікових документах (накладні-вимоги на відпуск матеріалів форми № М-11 за січень 2013 року) не зазначено назву об'єкта основних засобів, вартісні показники обсягу господарської операції, інформація про статтю витрат (технічне обслуговування, поточний чи капітальний ремонт, будівництво).
При проведенні капітального ремонту крокуючого екскаватора ЕШ 10/70 № 202 (інвентарний № 84) ТОВ «Валки-Ільменіт» передало ПрАТ «РЕМЕКСКАВАТОРМАШ» в січні 2013 року вал-шестерні m=36.z=13 та підшипник 8260, про що свідчить акт приймання-передачі б/н та дати.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Встановлено, що позивачем була проведена заміна вал-шестерні m=36.z=13 (0-100823) вартістю 106000, 00 грн. та підшипника 8260 ціною 6572, 00 грн. крокуючого екскаватора ЕШ 10/70, про що свідчать накладні-вимоги на відпуск матеріалів (а.с. 85-86), інвентарними картками (а.с. 87-90), карточками складового обліку матеріалів (а.с. 91-96), заявками на отримання ТМЦ зі складу (а.с. 97-98), накладними на списання матеріалів (а.с. 99-102), відомості дефектів на ремонт (технічне обслуговування) об'єктів основних засобів (а.с. 107-112), видаткові накладні (а.с. 114-115), прибуткові накладні (а.с. 116-117), копії яких є у матеріалах справи.
Такі операції Товариством відображено в обліку бухгалтерським проведенням Дт 231-Кт 207.1 як витрати по технічному обслуговуванню екскаватора.
Наказом Міністерства промислової політики України від 04 липня 2003 року № 281 затверджено Положення про технічне обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств (далі - Положення № 281), яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2003 року за № 733/8054. Це Положення визначає основні засади технічного обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств, порядок проведення технічного обслуговування і перелік робіт, які виконуються при технічному обслуговуванні та заміні змінного обладнання на підприємствах гірничодобувної промисловості України.
Згідно з пунктом 2.2 Положення, технічне обслуговування - комплекс операцій або операція з підтримки працездатності або справності об'єкта устаткування при використанні за призначенням, чеканні, зберіганні і транспортуванні.
Технічне обслуговування не є поточним або капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією, технічним переозброєнням чи іншим видом поліпшення основних фондів (пункт 3.2 Положення).
Відповідно до пункту 4.1 Положення, витрати на технічне обслуговування устаткування належать до витрат на утримання та експлуатацію основних фондів.
Згідно з пунктом 3.5 Положення, перелік робіт, які відносяться до технічного обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств, наведений у додатку 1. Більш детальний перелік робіт, які відносяться до технічного обслуговування устаткування, розробляється окремо на кожному підприємстві, з урахуванням специфіки виробничого та технологічного процесу, та затверджується наказом по підприємству.
Так, наказом по Товариству № 130 від 30 грудня 2011 року затверджено Положення про технічне обслуговування устаткування ТОВ "Валки-Ільменіт" (а.с. 64-69), яке визначає основні засади технічного обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств, порядок проведення технічного обслуговування і перелік робіт, які виконуються при технічному обслуговуванні та заміні змінного обладнання на підприємствах гірничодобувної промисловості України.
У додатку 2 до цього Положення (а.с. 75) зазначено, що підлягають зміні при технічному обслуговуванні екскаватора, крім іншого, вал-шестерні і підшипники.
Відповідно до пунктів 31-33 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженого Наказом Мінфіну від 30 вересня 2003 року № 561, вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом. Прикладами такого поліпшення є: а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати; г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.
Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.
В технічні паспорти, інвентарні картки або інші регістри аналітичного обліку відповідних об'єктів основних засобів заносяться дані про змінені техніко-економічні характеристики (вартість, потужність, площа тощо) в результаті їх поліпшення.
Заміна змінного устаткування, швидкозношуваних частин (вал-шестерні та підшипника) не змінює техніко-економічні характеристики об'єкта основних засобів, здійснюється для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем було проведено саме технічне обслуговування крокуючого екскаватора ЕШ 10/70 шляхом заміни вал-шестерні m=36.z=13 (0-100823) вартістю 106000, 00 грн. та підшипника 8260 ціною 6572, 00 грн.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що окремий недолік первинного документа сам по собі не може бути безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, тобто позбавлення цього документа сили звітного податкового документа, а відтак платника податків права на формування витрат.
Підстави та порядок формування платником податків витрат регламентується положеннями розділу ІІІ Податкового кодексу України, яких платник зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови недотримання них формування витрат може бути визнано неправомірним.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Товариство правомірно віднесло до складу витрат вартість вал-шестерні m=36.z=13 (0-100823) та підшипника 8260, тому необґрунтованим є збільшення зобов'язання по податку на прибуток підприємств та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у цій частині.
Щодо транспортування ільменітового концентрату, то суд зазначає слідуюче.
Як вказано перевіряючими (а.с. 33), на порушення пункту 138.4, підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України ТОВ "Валки-Ільменіт" у І кварталі 2013 року завищено витрати, пов'язані з транспортуванням ільменітового концентрату на 46336, 00 грн., як такі, що не пов'язані з господарською діяльністю платника та не приймають участь у створенні доходу.
Вказана сума (46336, 00 грн.) визначена відповідачем як різниця між загальною сумою витрат на збут (982343, 00 грн.) та сумою окремо відшкодованих покупцем витрат на перевезення (936004, 00грн.).
Відповідно до пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 вказаного Кодексу, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно з підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, витратами на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, є витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Встановлено, що 27 грудня 2012 року між позивачем (Продавець) і Приватним акціонерним товариством "Кримський ТИТАН" укладено договір поставки № 1460-1 (а.с. 118-120), за умовами якого Продавець передає у власність, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити ільменітовий концентрат, що поставляється у 2013 році, з показниками якості відповідно до ТУ У 14-10-009-97 "Концентрат ільменітовий" у порядку і за умовами, визначеними у цьому договорі.
Поставка товару Покупцеві здійснюється на умовах FСА «Інкотермс-2010» прирейкова база Нова-Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області (пункт 3.2 договору).
Пунктом 3.3 вказаного договору передбачено, що Продавець від свого імені укладає договір перевезення товарів та здійснює доставку товарів до станції Вадим Одеської залізниці.
Згідно з пунктом 3.4 договору поставки, Покупець відшкодовує Продавцю витрати по доставці товарів згідно із залізничними накладними або іншими платіжними документами.
Плата за подавання, забирання вагонів, маневрову роботу згідно з договором поставки № 1460-1 від 27 грудня 2012 року не відшкодовується Покупцем, оскільки вказані роботи здійснюються до моменту поставки товару (моменту завантаження товару у вагони на прирейковій базі - станції Нова-Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області) і є витратами на збут, що пов'язані із здійсненням господарської діяльності та реалізацією готової продукції.
Встановлено, що чистий дохід від реалізації готової продукції (без податку на додану вартість) за перший квартал 2013 року становив 14845831, 36 грн. (дебет рахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» - кредит рахунку 791 «Результат основної діяльності»). Собівартість реалізованої готової продукції у першому кварталі 2013 року становила 13334041,65 грн. (дебет рахунку 791 «Результат основної діяльності» - кредит рахунку 901 «Собівартість реалізації готової продукції»). Загальна сума відшкодованих покупцем (ПрАТ «Кримський ТИТАН») витрат на перевезення залізницею за вказаний період становила 936004, 00 грн. (тобто, загальний показник витрат на збут по дебету рахунку 791 "Результат основної діяльності" - кредиту рахунку 93 «Витрати на збут» за мінусом витрат на подачу та прибирання вагонів і експедиторські послуги в розмірі 46336, 00 грн.).
Тобто, у першому кварталі 2013 року ТОВ «Валки-Ільменіт» отримано прибуток від реалізації готової продукції ПрАТ «Кримський ТИТАН» в сумі 575785, 71 грн. (14845831, 36 грн. - 13334041, 65 грн. - 936004, 00 грн. = 575785, 71 грн.).
Вказаний прибуток повністю покриває витрати, пов'язані з транспортуванням ільменітового концентрату на суму 46336, 00 грн. (плата за подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, винагорода експедитора).
Зв'язок вищезазначених витрат з господарською діяльністю товариства є очевидним, оскільки вони пов'язані з транспортуванням готової продукції покупцю та є витратами на збут згідно з підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України.
За таких обставин, суд вважає, що Товариством обґрунтовано віднесено до складу витрат 46336, 00 грн. по витратам, пов'язаним з транспортуванням ільменітового концентрату, тому збільшення зобов'язання по податку на прибуток підприємств та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток з цих підстав є необґрунтованим.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи все вище наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 27 серпня 2013 року № 0000522200 та № 0000532200 прийняті з порушенням норм податкового законодавства, а тому позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 27 серпня 2013 року № 0000522200 та № 0000532200.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" 3287, 03 грн. сплаченого судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Головуючий суддя С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 07 жовтня 2013 р.