справа № 806/6341/13-a
категорія 3.1.1
01 жовтня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
при секретарі - Павлюк В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом громадянина Республіки Польща ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області, третя особа на стороні позивача громадянка Республіки Польща ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Громадянин Республіки Польща ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області стосовно не розгляду його заяви від 13 березня 2012 року про надання дозволу на імміграцію в Україну і зобов'язати відповідача розглянути таку заяву. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13 березня 2012 року подав до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області, правонаступником якого є відповідач, заяву про надання йому і дружині ОСОБА_4 дозволу на імміграцію в Україну з приєднанням до неї всіх необхідних документів. 17 квітня 2012 року отримав відповідь про те, що розгляд поданої ним заяви буде здійснено після набрання законної сили судовим рішенням по справі № 0670/11000/11 за його позовом до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області про скасування рішення про добровільне видворення з України. 16 листопада 2012 року відповідачу було направлено копію судового рішення, однак заява від 13 березня 2012 року на даний час залишається не розглянутою, що є порушенням вимог частини 10 статті 9 Закону України "Про імміграцію" згідно якої розгляд такої заяви повинен проводиться у строк не більше року з дня її подання.
У судовому засіданні позивач і його представник позовні вимоги підтримали повністю і просили їх задовольнити. Додатково пояснили, що протягом 2012-2013 років неодноразово зверталися до відповідача, як особисто так і через генерального консула Респуліки Польща у Вінниці Свідерека Кшиштофа, з проханням розглянути заяву про надання дозволу на імміграцію в Україну, однак до цього часу будь-якого рішення не прийнято, що, на думку позивача та його представника, є протиправною бездіяльністю.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що управлінням Державної міграційної служби України у Житомирській області не допущено бездіяльності щодо розгляду заяви громадянина Республіки Польща ОСОБА_3, оскільки всупереч вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про імміграцію", заяву від 13 березня 2012 року ним особисто не було подано. Крім того, ОСОБА_3 не було подано всіх документів, на підставі яких проводиться продовження терміну перебування іноземців на території України, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити. Пояснила, що разом з позивачем, який є її чоловіком, здійснили в економіку України іноземну інвестицію в розмірі більше 100 тисяч доларів США, що дає їм право отримати дозвіл на імміграцію в Україну згідно із Законом України "Про імміграцію". В березні 2012 подали з позивачем відповідну заяву, однак відповіді до цього часу не отримали, хоча пройшло більше одного року з часу звернення до відповідача. Вважає, що така бездіяльність відповідача порушує їх права щодо отримання дозволу на імміграцію в Україну, а тому просить її визнати протиправною.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_3 є громадянином Республіки Польща, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_1, виданого 11 травня 2010 року (а.с. 16).
13 березня 2012 року позивач через свого представника ОСОБА_8 звернувся до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області із заявою (а.с. 6), у якій просив надати йому та дружині ОСОБА_4 дозвіл на імміграцію в Україну.
У пункті 16 вказаної заяви зазначено, що до неї додаються 3 фотографії, копія документа, що посвідчує особу, копія документа про місце проживання, копія свідоцтва про шлюб, копія документа про державну реєстрацію іноземної інвестиції, оригінал заяви, квитанція про сплату державного мита тощо.
17 квітня 2012 року відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області на адресу представника позивача ОСОБА_8 направлено лист № 4/Д-36 (а.с. 7), з повідомленням про те, що звернення позивача розглянуто, 09 квітня 2012 року матеріали направлені для розгляду і прийняття рішення до СГІРФО Коростишівського РВ УМВС України в Житомирській області. Крім того, інформовано, що питання щодо прийому до провадження заяви про надання дозволу на імміграцію громадянину Польщі ОСОБА_3 буде вирішено після набрання чинності судовим рішенням по справі № 0670/11000/11 за його позовом до УМВС України в Житомирській області про скасування рішення про добровільне видворення з України.
16 листопада 2012 року позивач направив начальнику ВГІРФО Коростишівського РВ УМВС України в Житомирській області копію судового рішення, яке набрало законної сили, з метою вирішення його заяви про отримання дозволу на імміграцію в Україну (а.с. 8).
Суд зауважує, що відповідно до Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 було створено Державну міграційну службу України, на яку покладено функції з реалізації державної політики з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року № 658 "Про утворення Державної міграційної служби", було утворено Головне управління Державної міграційної служби у Житомирській області, яке виконує відповідні функції щодо прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, відмову в його наданні та скасування такого дозволу; оформлення і видачі іноземцям документів для постійного проживання в Україні; реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.
Тобто, на час розгляду справи належним відповідачем по даній справі є саме Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області.
Суд зазначає, що умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначені Законом України "Про імміграцію" від 07 червня 2011 року № 1182-VI із змінами і доповненнями (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону, імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; квота імміграції - це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року; дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.
Згідно із статтею 9 Закону, заяви про надання дозволу на імміграцію подаються: 1) особами, які постійно проживають за межами України, - до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання; 2) особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем їх проживання. Термін розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати одного року з дня її подання.
Процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію, визначає Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 із змінами і доповненнями (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 18 Порядку, ДМС аналізує у місячний термін отриману від зазначених в абзаці другому пункту 17 цього Порядку органів (СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба) інформацію та на підставі матеріалів справи приймає рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу.
Із змісту наведених правових норм слідує, що рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу приймається державною міграційною службою за заявою особи у строк, що не може перевищувати одного року з дня її подання.
З матеріалів справи вбачається, що органами міграційної служби відповідні дії щодо прийняття заяви позивача вчинені були.
Так, своїм листом від 17.04.2012 року №4/Д-36 відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області повідомив позивача про розгляд його заяви після набрання чинності судовим рішенням по справі № 0670/11000/11, що спростовує доводи відповідача про те, що громадянин Республіки Польщі ОСОБА_3 до УДМС України в Житомирській області не звертався.
Разом з тим суд зазначає, що рішення про надання/відмову у наданні позивачу дозволу на імміграцію в Україну по суті не приймалось, що також підтвердив у судовому засіданні представник відповідача.
За таких обставин, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено реалізацію державної політики у сфері імміграції, у порядку та строки, визначені чинним законодавством, заява позивача від 13.03.2012 року про надання йому дозволу на імміграцію в Україну не розглянута і з моменту її подання позивачем минув строк понад один рік.
Тому, вказана тривала бездіяльність управління Державної міграційної служби України у Житомирській області судом розцінюється як перешкода для реалізації права на отримання позивачем дозволу на імміграцію в Україну.
При цьому відповідачем не наведено жодних правових підстав, з якими законодавцем визначено перелік законних підстав для не прийняття рішення по заяві позивача про надання дозволу на імміграцію, наведені ним заперечення свідчать про пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, яка пов'язана з невиконанням останнім дій, які повинні були і могли бути вчинені в силу покладених на відповідача обов'язків згідно з чинним законодавством України, що в свою чергу несе негативний вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів позивача.
Враховуючи, що відповідачаем не надано суду доказів, що ним були вчинені всі необхідні дії щодо належного розгляду заяви, позовні вимоги з приводу визнання протиправною бездіяльності управління Державної міграційної служби України в Житомирській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на встановлені судом порушення відповідачем порядку розгляду заяви позивача про надання дозволу на імміграцію в Україну, суд зобов'язує управління Державної міграційної служби України в Житомирській області вчинити дії щодо розгляду відповідної заяви позивача у порядку та строки, визначені Законом України «Про імміграцію».
Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області щодо не розгляду заяви громадянина Республіки Польща ОСОБА_3 від 13 березня 2012 року про надання дозволу на імміграцію в Україну.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області розглянути заяву громадянина Республіки Польща ОСОБА_3 від 13 березня 2012 року про надання дозволу на імміграцію в Україну.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Головуючий суддя С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 07 жовтня 2013 р.