Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 жовтня 2013 р. Справа №805/7357/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 40 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лазарєва В.В.,
при секретарі Беспалько Г.Г.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача Мірошниченко Ю.С., Лактіна І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу, -
У травні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 31.01.2013 року №80/3 відносно головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 ініційовано проведення службового розслідування, підставою якого була ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.01.2013 року у справі № К/800/1339/13, якою визнано неповажним причини пропуску строку касаційного оскарження, та велика кількість рішень судів не на користь Міністерства юстиції України, представництво якого здійснює відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області. За результатами службового розслідування наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 24.04.2013 року №134/7 позивача, як начальника відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області, притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани з причин неналежного контролю за діями підлеглих працівників.
Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та зазначає, що вона не порушувала своїх службових обов'язків, а службове розслідування відносно ОСОБА_5 проведено з порушенням Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління юстиції у Харківській області щодо призначення та проведення службового розслідування відносно головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5, призначеного наказом від 31.01.2013 року №80/3, а також визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління юстиції у Харківській області від 24.04.2013 року № 134/7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4».
Представник позивача у судовому засідання підтримав доводи позовної заяви та наполягав на її задоволенні.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позову в обґрунтування чого зазначили, що на думку відповідача порушення, допущені головним спеціалістом відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5, стали можливими внаслідок неналежного ставлення позивача, яка є начальником відповідного відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області до виконання своїх посадових обов'язків. Тому, приймаючи до уваги вимоги Закону України «Про державну службу», Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, представники відповідача вважають рішення Головного управління юстиції Харківської області щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності повністю обґрунтованим, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 26.12.2011 року № 807/3 ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області (а.с. 233).
Згідно наказу Головного управління юстиції у Харківській області від 15.11.2011 року № 571/3 ОСОБА_5 є головним спеціалістом відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області, тобто, підлеглою позивача (а.с. 232).
Наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 31.01.2013 року №80/3 призначено проведення службового розслідування у відношенні головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 (а.с. 32).
Завданнями зазначеного службового розслідування було встановлення наявності або відсутності вини щодо несвоєчасного подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року у справі №2а-3272/12/2070; перевірки якості виконання головним спеціалістом відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 посадових обов'язків в інших справах з представництва інтересів Міністерства юстиції України в судах за 2012 рік. Підставою проведення зазначеного службового розслідування визначене надходження до Головного управління юстиції у Харківській області ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.01.2013 року по справі №К/800/1339/13, якою визнано неповажним причини пропуску строку касаційного оскарження на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року у справі №2а-3272/12/2070 та велика кількість рішень судів не на користь Міністерства юстиції України, представництво якого здійснював відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області.
За результатами проведення службового розслідування складено відповідний акт від 12.04.2013 року (а.с. 107-113), згідно якого комісія прийшла до висновку про наявність у діях ОСОБА_5 порушень вимог ст. 10 Закону України «Про державну службу» в частині несумлінного виконання службових обов'язків та діяльності не в межах своїх повноважень; вимог п.п.2.3.11, 2.15, 3.3 Посадової інструкції головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області в частині невиконання контрольних доручень, недотримання належного рівня виконавської дисципліни та перевищення наданих прав; вимог п.п.4.74 п.4 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України а АРК, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 року №1707/5 в частині неналежного представлення Міністерства юстиції України.
Також, у вищевказаному акті комісією зроблено висновок про те, що в порушеннях виявлених в діяльності головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 вбачається факт неналежного контролю з боку керівництва відділу, тобто, позивача (а.с. 112).
Наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 17.04.2013 року №117/7 притягнуто до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 шляхом оголошення догани на підставі ч.1 ст.14 Закону України «Про державну службу» (а.с. 95-96).
Також, наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 24.04.2013 року № 134/7 притягнуто до дисциплінарної відповідальності начальника відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 шляхом оголошення догани на підставі ч.1 ст.14 Закону України «Про державну службу» (а.с. 28-29).
Таким чином, підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало неналежне ставлення позивача, як начальника відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області до виконання своїх посадових обов'язків в частині контролю за діяльністю підлеглої ОСОБА_5
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року у справі № 805/7178/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління юстиції у Харківській області від 17.04.2013 року № 117/7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5».
Ухвалюючи вищевказані рішення суди дійшли висновку про відсутність з боку головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 дисциплінарного проступку, а тому наказ (№ 117/7 від 17.04.2013 року) про притягнення останньої до відповідальності був прийнятий відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено по відношенню до ОСОБА_5
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Статтею 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, що свідчать про відсутність з боку ОСОБА_5 дисциплінарного проступку, який в свою чергу був підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність наказу Головного управління юстиції Харківської області № 134/7 від 24.04.2013 року, яким оголосили догану ОСОБА_4
Щодо підстав призначення та проведення Головним управлінням юстиції у Харківській області службового розслідування відносно ОСОБА_5 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про державну службу» службове розслідування проводиться у строк до двох місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Так, проведення службового розслідування стосовно державних службовців регулюється Порядком проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок).
Пункт 1 цього Порядку встановлює, що стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:
у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;
у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки;
на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;
з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.
Можливість застосування такої підстави для проведення службового розслідування як невиконання або неналежного виконання службових обов'язків (абз. 1 ч. 1 Порядку) передбачає наявність окремо визначених обставин, якою в даному випадку була ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.01.2013 року по справі №К/800/1339/13, тому уповноважена посадова особа на загальних підставах може призначити службове розслідування для перевірки фактів невиконання або неналежного виконання службових обов'язків (у спірних правовідносинах - встановлення наявності або відсутності вини щодо несвоєчасного подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року у справі №2а-3272/12/2070).
З огляду на викладене та враховуючи наявні докази, суд вважає, що відповідачем не допущено порушень порядку призначення та проведення службового розслідування, які б суттєво вплинули на вирішення спору між позивачем та відповідачем у даній справі.
Окрім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, згідно вищезазначених норм чинного законодавства, можливість судового захисту передбачена саме для особи, права, свободи та інтереси якої порушено з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
На думку суду, проведення Головним управлінням юстиції у Харківській області службового розслідування відносно ОСОБА_5, не впливає на обсяг прав, обов'язків та інтересів позивача в даних спірних правовідносинах, а отже і не порушує їх.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, у відповідності до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу, підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 98 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою
У відповідності до ч. 1,3 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на правову допомогу.
Представником позивача заявлено клопотання про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу за ознайомлення адвоката ОСОБА_1 з матеріалами відповідної адміністративної справи в суді у розмірі 1376,40 грн. та участь адвоката ОСОБА_1 у судових засіданнях у розмірі 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі адвоката у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам - наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу.
В обґрунтування заявленого клопотання представником позивача надано фіскальні чеки про поштові перекази на адресу ОСОБА_1
Приймаючи до уваги те, що у вказаних фіскальних чеках відсутні відомості про особу, яка здійснювала відповідні перекази, а так само відсутнє призначення платежу, тобто, за що саме здійснювалися відповідні перекази, суд вважає, що представником позивача не надано належних доказів, які є підставою для присудження позивачу витрат на правову допомогу в частині ознайомлення адвоката ОСОБА_1 з матеріалами відповідної адміністративної справи в суді.
Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI від 20.12.2011р. встановлюється граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ.
У відповідності до ст. 1 вказаного Закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Згідно журналу судового засідання від 02 жовтня 2013 року представник позивача ОСОБА_1, тобто, особа, яка надавала правову допомогу приймала участь у судовому засіданні з 14 год. 31 хв. до 14 год. 56 хв., тобто, 25 хв.
Таким чином, з урахування того, що адвокат ОСОБА_1 приймав участь у судовому засіданні менше години, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивач витрат на правову допомогу за участь адвоката ОСОБА_1 у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління юстиції у Харківській області від 24.04.2013 року № 134/7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4».
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 02 жовтня 2013 року.
Постанова виготовлена у повному обсязі 07 жовтня 2013 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лазарєв В.В.