Ухвала від 30.09.2013 по справі 2а-5271/11

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Справа № 2-а-5271/11

м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2011 року справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання незаконними дій та зобов'язання виплатити недоплачену суму щорічної допомоги, -

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області (надалі за текстом - «Управління») щодо виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня в неповному розмірі, визнання за ним право на таку допомогу у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату цієї допомоги за 2011 рік.

Постановою Коропського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Управління здійснити позивачеві виплату недоплаченої щорічної грошової допомоги в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком за 2011 рік.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII (надалі за текстом - «Закон № 3551-XII») передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

У 2011 р. така допомога була виплачена позивачеві у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 04 квітня 2011 р. № 341.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 Розділу II, були внесені зміни у названу статтю Закону № 3551-XII, відповідно до яких, щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані неконституційними положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, щодо змін, унесених до статті 12 Закону № 3551-XII.

В силу вимог частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 12 Закону № 3551-XII в їх первинній редакції.

Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилось право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права та не здійснюючи виплату разової допомоги у розмірі визначеному Законом № 3551-XII, порушив указане право позивача.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» є помилковим, оскільки згаданою постановою не може бути звужено зміст та обсяг прав позивача, встановлених Законом.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.Е.Мацедонська

суддя В.П. Мельничук

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Попередній документ
33995707
Наступний документ
33995709
Інформація про рішення:
№ рішення: 33995708
№ справи: 2а-5271/11
Дата рішення: 30.09.2013
Дата публікації: 09.10.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: