ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
03 жовтня 2013 року № 813/7124/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судових засідань - Гуменюк В.М.,
за участю представника позивача Баран О.І., представника відповідача Кельбас Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Інфо-Пост» до ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування наказу та зобов'язання до вчинення дій, -
Приватне підприємство «Інфо-Пост» (далі-Підприємство) звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ). Враховуючи усні уточнення, представника позивача просив скасувати Наказ №161 від 28.08.2013р. про проведення перевірки як такий, що прийнято без належних підстав та зобов'язати відповідача зробити відповідні зміни щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту платника податку - привести бази даних, до тих даних, які існували до моменту самочинного внесення у них змін за наслідками Акта про неможливість проведення перевірки ПП «Інфо-Пост». Позов обґрунтовує тим, що наказ та направлення до початку проведення перевірки Підприємству не було вручено, як зазначено в акті перевірки з тих підстав, що 29.08.2013р. при здійсненні виходу на податкову адресу ПП «Інфо-Пост» - м.Львів, вул..Кругова,9В, посадові особи відсутні, про що складено відповідні акти. Однак ДПІ володіє інформацією про те, що Підприємство фактично здійснює діяльність за адресою 79016, м.Львів, вул. Шведська,3, що підтверджується актом перевірки Підприємства від 30.01.2013р. Хоч наказ був винесений на проведення позапланової виїзної перевірки Підприємства, проте на підставі такого наказу було складено акт від 11.09.2013р. про неможливість проведення перевірки Підприємства, у висновках якого податковий орган зазначив, про проведення безтоварних операцій, що є наслідком завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі-ПДВ). Вважає, що діями ДПІ було порушено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні уточнений позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що в процесі проведення перевірки, результати якої оскаржуються платником податків встановлено, що в ТзОВ «АРС Трейд», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» контрагенти Підприємства, власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немають, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів укладених з ПП «Інфо-Пост». Представлені документи не фіксують вид та обсяг наданих послуг у розповсюджені рекламних листівок товарної продукції «Барвінок», «Лаш Україна», «Опера Маркет», «ТВ «АВК», «Опера Пасаж», «Вопак», «Єврогазбанк». Просив відмовити в позові.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до вимог п.п 20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п 62.1.3 п.62.1 ст.62, п.п 78.1.1 п. 78.1 ст.78, Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755 (далі - ПК України) ДПІ звернулось до Підприємства із запитом від 30.10.2012 року №20553/22-10 про надання пояснень та документального підтвердження щодо господарських відносин з ТОВ «АРС Трейд», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент», в т.ч. відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювались з контрагентом, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків за період 2010-2012 років (угоди, накладні, відображення даних операцій в бухгалтерському обліку, довіреності, докази про транспортування, підтвердження розрахунків).
На вищезгаданий запит ДПІ Підприємством було надано частину запитуваних документів та пояснення, в яких зазначило, що в умовах необізнаності про причини направлення податкового запиту та враховуючи, що більшість запитуваних документів містять комерційну інформацію, Підприємство може виконати запит лише в частині подання документів, які підлягають обов'язковому відображенню в податкових звітах.
Як вбачається з матеріалів справи ДПІ на адресу Підприємства направлено запит від 31.05.2013р. про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо господарських відносин з платником податків ПП «Біко Агротрейд», ТОВ «АРС Трейд», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент», в якому просило надати (угоди, накладні, відображення даних операцій в бухгалтерському обліку, довіреності, докази про транспортування, підтвердження розрахунків), на який Підприємством надано відповідь, що оскільки уже надавались пояснення та документальне підтвердження щодо господарських відносин зі згаданими товариствами 30.10.2012 року, копії первинних документів щодо співпраці з ними є в розпорядженні ДПІ у Залізничному районі м.Львова, і тому до даного пояснення не долучаються, надавши лише по ПП «Біко Агротрейд» акти звірки взаєморозрахунків, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, свідоцтво платника ПДВ та копію запиту від 30.10.2012 року №20553/22-10.
У відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, в.о. начальника ДПІ винесено наказ №161 від 28.08.2013р. про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Інфо-Пост», з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Біко Агротрейд» за період з 01.12.2011р. по 31.03.2013р., ТзОВ «АРС Трейд» за період з 01.04.2010р. по 31.03.2013р., ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» за період з 01.07.2011р. по 31.03.2013р. терміном п'ять робочих днів починаючи з 29.08.2013р.
На підставі наказу №161 від 28.08.2013р. та направлення №183 від 29.08.2013р. працівниками ДПІ з 29.08.2013р. по 04.09.2013р. проведено перевірку Підприємства у приміщенні ДПІ по вул. Стрийська,35 у м. Львові, за наслідком проведення якої 11.09.2013р. складно акт №540/22-11/35664630 від 11.09.2013р. «Про неможливість проведення перевірки ПП «Інфо-Пост» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Біко Агротрейд» за період з 01.12.2011р. по 31.03.2013., ТОВ «АРС Трейд» за період з 01.04.2010р. по 31.03.2013р., ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» за період з 01.07.2011р. по 31.03.2013р.».
Як зазначено в акті перевірки від 11.09.2013р., 29.08.2013р. здійснено вихід на податкову адресу Підприємства м.Львів, вул. Кругова,9В, однак вручити наказ та ознайомити із направленням на проведення позапланової виїзної перевірки посадових осіб Підприємства виявилось неможливим, оскільки такі відсутні на момент виходу за вищезгаданою адресою. Листом від 30.08.2013р. до ГВПМ ДПІ у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області скеровано запит на встановлення місцезнаходження платника податків ПП «Інфо-Пост» (код ЄДРПОУ 35664630).
У висновках акта перевірки №540/22-11/35664630 від 11.09.2013р. Про неможливість проведення перевірки ПП «Інфо-Пост» зазначено, що Підприємством порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ по безтоварних операціях з ПП «Біко Агротрейд», ТОВ «АРС Трейд», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» на загальну суму ПДВ 197 961,16 грн., що відображено в деклараціях з ПДВ за період з квітня 2011 року по березень 2012 року, а також порушено п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ проведених з підприємствами покупцями на загальну суму 240 292,30 грн. по безтоварних операціях, що відображені Підприємством в деклараціях з ПДВ за період з квітня 2011 року по березень 2012 року, що стало підставою для обнуління податкового кредиту і податкових зобов'язань з ПДВ.
Не погодившись з Наказом та діями ДПІ щодо порядку проведення перевірки та обнуління податкового кредиту і податкових зобов'язань з ПДВ позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушених прав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Як вбачається з Наказу №161 від 28.08.2013р., підставою для його прийняття ДПІ зазначено п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч.2 та ч.3 п.73.3 ст.73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Згідно з ч.3 п.73.3 ст.73 ПК України, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби який приймається після не надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий запит ДПІ.
Оскільки від 30.10.2012 року №20553/22-10 про надання пояснень та документального підтвердження щодо господарських відносин з ТОВ «АРС Трейд», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» та на запит від 31.05.2013р. про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо господарських відносин з платником податків ПП «Біко Агротрейд», ТОВ «АРС Трейд», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент», в яких просила надати (угоди, накладні, відображення даних операцій в бухгалтерському обліку, довіреності, докази про транспортування, підтвердження розрахунків), проте позивачем по першому запиту були надані лише податкові накладні, а по другому лише акти звірки взаєморозрахунків, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, свідоцтво платника ПДВ по ПП «Біко Агротрейд» та не надано угоди, видаткові накладні, відображення даних операцій в бухгалтерському обліку, довіреності, докази про транспортування, підтвердження розрахунків, а тому суд приходить до переконання, що ДПІ в порядку п.п.78.1.1. ПК України мало право на проведення перевірки, що оформлено наказом №161 від 28.08.2013р.
Щодо порядку проведення перевірки слід зауважити, що відповідно до частини другої п.78.4 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до п.78.5. допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до п.81.1. ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Таким чином, з аналізу наведених правових норм вбачається, що право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки виникає за умови вручення під розписку копії наказу та за наявності врученого (надісланого) направлення на перевірку. Виконання цих умов надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення перевірки.
Суд зауважує, що 30.01.2013р. за наслідком проведення позапланової виїзної перевірки Підприємства про що складено акт №177/22-10/35664630, податковий орган в п.2.3.2 акта зазначив, що місцезнаходження ПП «Інфо-Пост» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію м.Львів вул.. Кругова, 9В, фактичне місце знаходження м.Львів вул.. Шведьська,3.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи відповідей на запити ДПІ, адресу свого місцезнаходження Підприємство зазначило м.Львів, вул..Шведська,3.
Окрім того, у відповідності до вимог Розділ ІІІ Наказу №336 від 17 травня 2010 року Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, «Організація роботи з підготовки та направлення структурними підрозділами органів ДПС запитів на встановлення місцезнаходження платника податків» щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками; у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції (додаток 1).
У відповідності до п.4.3. Наказу №336 за даними адресного бюро Міністерства внутрішніх справ України встановлюються місця реєстрації фізичних осіб та всіх посадових осіб, засновників платника податків (заходи оформити довідкою або рапортом). За встановленими адресами здійснюються виїзди та опитуються засновники і керівники платника податків (за згодою) щодо фактичного місцезнаходження платника податків та документів фінансово-господарської діяльності (заходи оформити поясненням або рапортом) (п. 4.5.).
Аналізуючи вимоги чинного законодавства та встановлені обставини у справі суд приходить до переконання про обізнаність податкового органу про фактичне місцезнаходження Підприємства (м.Львів, вул..Шведська,3) та можливість, в разі відсутності за адресами, які відомі податковому органу розшукати посадових осіб та вручити наказ та направлення на перевірку.
Щодо правомірності податкового органу на підставі наказу про проведення позапланової перевірки Підприємства без вручення наказу та направлення на її проведення складати акт про неможливість проведення перевірки у висновках якого зазначати про встановленні порушення податкового законодавства та визначати суми завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог 75.1.2 пункту 75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений Наказом ДПА №984 від 22.12.20120р., акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно п.6 вищезгаданого Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Як вбачається з акта перевірки Підприємства від 11.09.2013р. № 540/22-11/35664630 в основу висновків щодо нікчемності правочинів з ПП «Біко Агротрейд» за період з 01.12.2011р. по 31.03.2013., ТОВ «АРС Трейд» за період з 01.04.2010р. по 31.03.2013р., ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» за період з 01.07.2011р. по 31.03.2013р. покладено акти про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів. Податкові органи прийшли до переконання про укладення нікчемних правочинів, без дослідження жодних первинних документів цих контрагентів по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг), використовуючи лише облікові справи вищезгаданих контрагентів.
Однак, на переконання суду, використана відповідачем при перевірці інформація без дослідження як у контрагентів так і у позивача відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.
З врахуванням вищевикладеного, Акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Підприємством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.
Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Як пояснив в судовому засідання представник позивача, Підприємство є господарюючим суб'єктом та в період з 01.01.2012р. по 31.03.2012р. замовляло послуги по розповсюдженні інформаційних матеріалів та проведення рекламних кампаній у ПП «Біко Агротрайд» на підставі договору про надання послуг №0110 від 03.01.2012р.; протягом квітня 2011 року по червень 2011 року такі ж послуги замовлялись на підставі Договору б/н від 01.04.2011р. з ТзОВ «АРС Трейд» ; протягом липня 2011 року по грудень 2011 року такі ж послуги замовлялись на підставі договору №0107 від 01.07.2011р. з ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент».
На виконання умов договорів сторонами були підписані акти виконаних робіт та контрагентами виписано податкові накладні. Оскільки або ж якість послуг була неналежна, або ж підрядником не було дотримано умов договору, співпраця з цим підприємствами була припинена достроково. Розрахунок по наданих послугах проведений.
Дані договори щодо розповсюдження інформаційних матеріалів та проведення рекламних кампаній укладені для рекламування товарної продукції «Барвінок», «Лаш Україна», «Опера Маркет», «ТВ «АВК», «Опера Пасаж», «Вопак», «Єврогазбанк».
Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. До матеріалів справи долучено договори та додатки до них, свідоцтво платників ПДВ, банківські виписки, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, графіки доставки, супроводжуючі листи, товарно-транспортні накладні, замовлення, рекламна продукція, фото таблиці та інші письмові докази.
Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком надання послуг Підприємство отримало податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.
За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.
Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.
Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти Підприємства не знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також що у таких не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів. Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення нікчемних угод.
Доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.
Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.
Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Окрім того слід зазначити, що згідно ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Товариство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії.
Слід зауважити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок), який на підставі Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165, втратив чинність.
Відповідно до 7.3.1., п. 7.5 «Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення та/або задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість» затвердженого Наказом ДПС України 19.06.2012р. №522, до початку перевірки опрацьовується інформація про перелік суб'єктів господарювання - постачальників, відібраних для відпрацювання, складена в ході камеральної перевірки за даними Системи співставлення та Єдиного реєстру податкових накладних (у разі наявності), у разі якщо за результатами позапланової документальної перевірки виявлено повну або часткову невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, орган державної податкової служби відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 ПК України надсилає платнику ПДВ відповідне податкове повідомлення-рішення в порядку, встановленому наказом № 985.
Система призначена для проведення зіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів зіставлення підрозділам органів ДПС на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи.
ДПС не може самостійно внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПАУ, оскільки, декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит, платник податків має право на те, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам, відображеним в електронній базі податкової звітності.
Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.
Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.
Як це зазначив Верховний суд України в Ухвалі від 02.06.2010р. у справі за позовом ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» до фізичних осіб, третьої особи акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», про визнання незаконними дій посадових осіб товариства, захист прав це передбачені законом способи охорони прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
З урахуванням того, що висновки Акта про неможливість проведення перевірки Підприємства не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності та враховуючи помилковість висновків Актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагенів Підприємства, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний привести дані обліку щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ПП «Інфо-Пост» у відповідність з даними, які мали місце до внесення в автоматизовані інформаційні системи відомостей, на підставі акта від 11.09.2013р. №540/22-11/35664630 «Про неможливість проведення перевірки ПП «Інфо-Пост» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Біко Агротрейд» за період з 01.12.2011р. по 31.03.2013., ТОВ «АРС Трейд» за період з 01.04.2010р. по 31.03.2013р., ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» за період з 01.07.2011р. по 31.03.2013р.».
Подібну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З аналізу норм чинного законодавства що регулює спірні правовідносини та встановлених обставин у справі суд прийшов до висновку, що суб'єкт владних повноважень провівши коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ та провівши перевірку не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги частково.
Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства 17,20 грн. судових витрат.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області привести дані обліку щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Приватного підприємства «Інфо-Пост» у відповідність з даними, які мали місце до внесення в автоматизовані інформаційні системи відомостей, на підставі акта від 11.09.2013р. №540/22-11/35664630 «Про неможливість проведення перевірки ПП «Інфо-Пост» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Біко Агротрейд» за період з 01.12.2011р. по 31.03.2013., ТОВ «АРС Трейд» за період з 01.04.2010р. по 31.03.2013р., ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» за період з 01.07.2011р. по 31.03.2013р.».
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Інфо-Пост» 17,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст Постанови виготовлено 08.10.2013 року.
Суддя Шинкар Т.І.