ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 Справа №813/6398/13-а
01 жовтня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Іванків З.О.,
з участю представників: позивача Бац О.М., Пліша А.М., відповідача Харечко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Санаторій «Кришталевий палац» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування наказу,
Державне підприємство «Санаторій «Кришталевий палац» (далі - ДП «Санаторій «Кришталевий палац») звернулося до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ) з вимогами визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної планової перевірки з 20 серпня 2013 року та визнати нечинним наказ №75 від 07.08.2013 року. З посиланням на пункт 77.2 статті 77 Податкового кодексу України обґрунтовує позовні вимоги безпідставністю включення податковим органом до плану-графіку перевірки на ІІІ квартал 2013 року підприємства зі зміною при цьому його ступеню ризику з середнього на високий. Окрім цього, вказує, що відповідачем порушено 10-денний строк повідомлення про проведення перевірки.
Представники позивача Бац О.М. та Пліш А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача Харечко О.І. в судовому засіданні позову не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні. Суть заперечень в тому, що наказ №75 від 07.08.2013 року про проведення виїзної документальної планової перевірки ДП «Санаторій «Кришталевий палац» відповідає вимогам підпунктів 77.1,77.2,77.3,77.4,77.5 статті 77 Податкового кодексу України, тому є законним. Порядок формування та затвердження плану-графіку, перелік ризиків та поділ їх за ступенями встановлюється Міндоходів. Згідно інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності ДП «Санаторій «Кришталевий палац», складеної відповідно до Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДПС України від 27.06.2012 року №553/дск, позивач має чотири ризики несплати податків. З урахуванням цього, позивач був включений до плану-графіку перевірок як платник податків з високим ступенем ризику в діяльності відповідно до абз.2 пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України. З посиланням на пункт 77.4 статті 77 Податкового кодексу України заперечила порушення строків повідомлення позивача про проведення перевірки. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ДП «Санаторій «Кришталевий палац» 12.08.2013 року за вх.№125 одержано повідомлення від 05 серпня 2013 року №3 про проведення Дрогобицькою ОДПІ виїзної планової документальної перевірки з 20 серпня 2013 року (а.с.11).
Як видно з повідомлення, така перевірка проводиться згідно з планом-графіком та наказу від 07.08.2013 року.
Наказ від 07.08.2013 року №75 «Про проведення виїзної планововї документальної пеервірки» виданий з метою виконання плану-графіка проведення доументальних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2013 року Дрогобицькою ОДПІ та на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75. ст.77. п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України (а.с.12).
Листом від 30.07.2013 року за вих.№01-01/432 ДП «Санаторій «Кришталевий палац» звернулося до начальника Дрогобицької ОДПІ з проханням надати інформацію щодо встановлення спупеня ризику в діяльності платників податків (високий,середній,низький) для підприємства, що відповідно до статті 77 Податкового кодексу України є підставою для відбору платників податків для включення до плану-графіку проведення документальних планових перевірок, а також ознайомити з критеріями відбору щодо підприємства (а.с.14).
Відповіді на зазначений запит позивач не одержав.
Під час судового розгляду представник відповідача надав інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності ДП «Санаторій «Кришталевий палац» (а.с.45-48), яка, як він пояснив, складена відповідно до Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДПС України від 27.06.2012 року №553/дск.
На підставі саме цієї довідки ДП «Санаторій «Кришталевий палац» був включений до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2013 рік, оскільки у суб'єкта господарювання встановлено чотири ризики несплати податків.
На підставі саме цієї довідки ДП «Санаторій «Кришталевий палац» був включений до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2013 рік, оскільки у суб'єкта господарювання встановлено чотири ризики несплати податків.
Такими ризиками є:
1.Рівень сплати податків неадекватний рівню сплати податків по відповідній галузі по податку на прибуток (високий): 0,48/1,18 (розрахунок проведений на підставі даних декларації з податку на прибуток за 2012 рік - 118262 (р.11) : 24810817(р.01) х 100 = 0,48%. При цьому розрахований та доведений Міндоходів України середньогалузевий показник становить 1,18);
2.Рівень зростання податків не відповідає рівню зростання доходів (високий): -0,04 (розрахунок проведений на підставі порівняльного аналізу даних декларації з податку на прибуток за 2011 рік та за 2012 рік - 85454 (р.11) :16564975 (р.01) х 100 = 0,52% ; 0,52% -0,48% = -0,04%);
3.Формування платником ПДВ податкового кредиту на суму понад 100 тис.грн. за рахунок податкових накладних, які не зареєстровані (високий): 21 432;
4.Подання платником податків уточнюючих розрахунків податкової звітності з податку на прибуток або ПДВ у бік зменшення податку (середній).
Спростовуючи дані інформаційно-аналітичної довідки, представники позивача надали відповідні пояснення та подали самостійно проведені на підставі даних податкових декларацій розрахунки, а також копії відповідних документів, з яких слідує, що податковий орган допустився помилки при визначенні рівня сплати податків та рівня зростання податків, а також безпідставно визначив підприємство таким, що неправильно формувало податковий кредит та подавало уточнюючі розрахунки податкової звітності з податку на прибуток або ПДВ у бік зменшення податків. Ствердили, що всі дії, пов'язані з податковим обліком, були вчинені відповідно до норм Податкового кодексу України.
Щодо першого ризику по неадекватному рівню сплати податків відносно рівня сплати податків по відповідній галузі по податку на прибуток (високий): 0,48/1,18, позивач зазначив, що йому невідомо походження показника по галузі 1,18 і про нього ніколи ніхто його не інформував. Стосовно показника підприємства підтвердили, що обсяг доходів, що враховується для визначення об'єкта оподаткування у 2012 році, становить 24810817 грн., а сума податку на прибуток становить 118262 грн., або 0,48% (118262:24810817).
Санаторій є державною власністю, володіє 13,3 га землі, з яких 11,13 га належить до першої санаторної зони і має самий вищий коефіцієнт при розрахунках сплати податку за користування землею (в 2012 році сплачено 581,3 тис.грн. даного податку).
В санаторії на протязі 2012 року працювало 272 штатних чоловік для обслуговування хворих і сума нарахованої заробітної плати складає 6344,5 тис.грн. (сума відрахувань 2305,0 тис.грн.), з яких сплачено 843,4 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб.
Сума податків до місцевого бюджету підтверджена аналітичною довідкою і становить 1474,7 тис.грн. (581,3+843,4).
Балансова вартість основних фондів за даними балансу на 1 січня 2012 року становить 46102,0 тис.грн. (що підтверджено аналітичною довідкою), де сума нарахованої амортизації за 2012 рік складає 2569,2 тис.грн..
Санаторій належить до спеціальних оздоровниць закритого циклу, де надається повний спектр лікувальних процедур в спеціально відведеному для цього лікувальному корпусі з плавальним басейном з надзвичайно великою кількістю медичного обладнання і медичної апаратури, проводиться харчування відпочиваючих з приготуванням їжі в їдальні санаторію, проживання в номерах відповідної комфортності в трьох спальних корпусах.
Санаторій володіє власним автомобільним транспортом, що складає 15 транспортних одиниць, для безперебійного водопостачання і підігріву води, а також опалення у відповідний період є власна котельня, що працює на газу.
Санаторій є державною власністю, земля надана санаторію на право постійного користування і значна її частина зайнята парком, за яку підприємство сплачує самий великий податок в дохід місцевого бюджету, не отримуючи на це жодного бюджетного відшкодування.
На підставі детального аналізу витратної частини позивач зробить висновок про неможливість застосування до ДП «Санаторій «Кришталевий палац» показника 1,18 по відповідній галузі виходячи також з того, що сума сплаченого податку за землю (581,3 тис.грн.) збільшує собівартість і зменшує податок на прибуток. Зазначає, що якби цю суму включити до прибутку, то такий становив би 699,6 тис.грн. (118,3+581,3), а рівень сплати податку на прибуток становив би 2,82% по відношенні до доходів і перевищував би середній по галузі 1,64% (2.82-1,18).
Щодо другого ризику про невідповідність рівня зростання податків рівню зростання доходів (-0,04%), позивач зазначив, що такий показник не відповідає фактичниму рівню, обрахованому на підставі податкових декларацій, відповідно до яких дохід санаторію у 2011 році становив 21473011грн., а у 2012 році - 24810817 грн., що в порівнянні з 2011 роком становить 115,5% і свідчить про його збільшення на 15,5%. Податок на прибуток у 2011 році становив 88892 грн., а у 2012 році -418262 грн. В порівнянні з 2011 році він становить 133,0%, тобто збільшився 33,0%.
Таким чином, рівень зростання податку на прибуток перевищує рівень зростання доходів на 17,5% (33,0%-15,5%), а не -0,04, як це зазначено в довідці.
Щодо третього ризику про формування платником ПДВ податкового кредиту на суму понад 100 тис.грн. за рахунок податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН, позивач вказав наступне.
ПАТ «Львівгаз» є одним з найбільших постачальників у 2012 році, взаєморозрахунки з яким становили 3658241 грн., в т.ч. ПДВ - 609707 грн. В травні місяці 2012 року санаторій отримав рахунок і акт приймання-передачі з місячним і добовим розрахунком від ПАТ «Львівгаз» філії Бориславського УЕГГ СЕГГ м.Трускавець за спожитий газ 27138 м.куб. на суму 128594,39 грн. Оплата за газ по даному рахунку була здійснена платіжним дорученням № 807 від 29 травня 2012 року 128594,39 грн., в.т.ч. ПДВ - 21432,40 грн. На відшкодування податкового кредиту ПАТ «Лвівгаз» надав санаторію податкову накладну № 1030/001 від 29.05.2012 року на суму 128594,39 грн., в.т.ч. ПДВ - 21432,40 грн. з відміткою про реєстрацію в ЄРПН. В травні місяці відповідно до ст.198 Податкового кодексу України дана суму включена згідно додатку 5 до податкового кредиту і відображена в податковій декларації податку на додану вартість за травень місяць 2012 року.
На вимогу податкових органів про те, що дана накладна не зареєстрована в ЄРПН , позивач подав уточнюючий розрахунок по даній сумі і зняв її з податкового кредиту.
В червні місяці 2012 року відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України до податкових органів позивач подав заяву із скаргою на постачальника (додаток № 8 до податкової декларації з податку на додану вартість), до якої долучив копії всіх первинних документів, що підтверджують факт отримання таких послуг і повторно включив дану суму до податкового кредиту.
Позивач заперечив порушення будь-яких норм Податкового кодексу України, додатково вказавши, що у даній ситуації скористалися роз'ясненням заступника голови ДПСУ С.Лекаря, наданим у листі від 17.11.2011 року № 6451/7/15-3117-10.
Щодо четвертого ризику про подання уточнюючих розрахунків податкової звітності з податку на прибуток або ПДВ у бік зменшення податку 535грн., позивач пояснив таке.
05.12.2012р. ТзОВ «БК «Поділля-Трансбуд» пп 2486 перерахувало на рахунок санаторію 15900 грн. за санаторні путівки, в.т.ч. ПДВ 2650 грн., що відображено в додатку 5 і декларації по ПДВ за грудень 2012 року.
На підставі заяви відпочиваючого від 26.12.2012 року частина невикористаних коштів у розмірі 3288 грн. за частину невикористаної путівки, в.т.ч. ПДВ - 548 грн., була повернута, що відображено в декларації по ПДВ за грудень 2012 року і додатку № 1.
З приводу висновкій податкового органу про те,що серед постачальників 1-го ланцюга встановлено 5 суб'єктів господарювання з ознаками «сумнівності» на суму 109850 грн., в т.ч. ПДВ - 18308 грн. (ФОП ОСОБА_5, ТзОВ «Сервісінформ», ДП Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція та ТзОВ «Технології гідроочичення», ТзОВ «Нові технології ТПВ»), позивач зазначив, що всі постачальники оцінені відповідачем за таким критерієм, як відсутність за місцезнаходженням.
Позивач надав копії документів з реєстрацією свідоцтва ПДВ з вказаними адресами контрагентів та вказав, що санаторій не може несе відповідальність за юридичну чи фактичну адресу постачальника.
Сукупність представлених позивачем документів та аналіз даних податкової звітності (а.с.59-161) логічно між собою узгоджуються та свідчать про невідповідність даних інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності ДП «Санаторій «Кришталевий палац» фактичним показникам діяльності підприємства та сплати ним відповідних податків, які стали підставою для помилкових висновків податкового органу про наявність у позивача чотирьох ризиків несплати податків.
Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Порядок проведення документальних планових перевірок регулюється статтею 77 Податкового кодексу.
Згідно положень пунктів 77.1. та 77.2. статті 77 Податкового кодексу, передумовою проведення документальної планової перевірки є те, що вона повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.
77.4. Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Судом встановлено, що остання документальна планова перевірка ДП «Санаторій «Кришталевий палац» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2010 року по 31 грудня 2011 року проводилась в квітні 2012 року. За наслідками перевірки податковим органом складено акт №73/22-20/01981968 від 23 квітня 2012 року.
Ця обставина відповідачем підтверджена.
Представники позивача пояснили, що підприємство відносилось до платників податків з середнім ступенем ризику в діяльності, що зумовлювало періодичність проведення документальних планових перевірок не частіше ніж раз на два календарних роки, з чим погодився представник відповідача.
Наказом ДПС України від 27.06.2012 року №553/дск затверджено Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання.
Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання (далі - Методичні рекомендації) розроблені з метою забезпечення єдиного порядку щоквартального формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання (далі - план-графік).
Формування квартального плану-графіка територіальних органів ДПС здійснюється у порядку, встановленому у розділі 3 «Відбір суб'єктів господарювання для перевірки» цих Методичних рекомендацій.
Формування та коригування планів-графіків здійснюється засобами АІС «Облік податків і платежів».
Узгоджені відповідно до Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1234, з органами фінансового контролю проекти планів-графіків на наступний квартал подаються ДПС в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - регіональні ДПС) до ДПСУ на затвердження з 20 до 25 числа останнього місяця поточного кварталу (згідно з доведеним графіком подання проектів) у вигляді експортного файлу з даних регіональних ДПС.
Після остаточного узгодження електронних баз проектів планів-графіків регіональні ДПС надають департаментам податкового контролю, оподаткування фізичних осіб паперовий варіант плану-графіка з відповідними додатками з дотриманням вимог направлення документів з грифом «ДСК» та за необхідності обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС.
Порядок відбору до плану-графіка суб'єктів господарювання - юридичних осіб передбачений пунктом 3.1. Методичних рекомендацій, відповідно до якого до плану-графіка (додаток 4)* включаються підприємства реального сектору економіки (вигодонабувачі), які використовують схеми мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування, ведуть фінансово-господарську діяльність, повинні сплачувати податки та за реєстраційними даними мають ознаки « 0» - «платник податків за основним місцем обліку», « 4» - «порушено провадження у справі про банкрутство», « 30» - «у стані переходу до іншої ДПІ», « 36» - «основний платник до кінця року».
Відбір підприємств до підрозділу А, які мають не менше трьох ризиків високого ступеня, кількість працюючих понад 5 осіб, обсяги основних фондів понад 500 тис. грн. та обсяги (валових) доходів (у тому числі доходи від операцій з цінними паперами) для ДПС у Дніпропетровській, Донецькій, Харківській областях та м. Києві понад 30 млн. грн., для ДПС в АР Крим, Волинській, Київській, Запорізькій, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській областях - понад 10 млн. грн., для інших ДПС - понад 5 млн. грн. (у розрахунку на рік), здійснюється щоквартально на рівні ДПСУ.
Аналіз положень пункту 3.1. Методичних рекомендацій дає підстави вважати, що основними критеріями відбору для включення до плану-графіка є підприємства реального сектору економіки (вигодонабувачі), які використовують схеми мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування.
Представлені позивачем документи та податкова звітність свідчить, що ДП «Санаторій «Кришталевий палац» не відповідає визначеним пунктом 3.1. Методичних рекомендацій основним критеріям відбору для включення до плану-графіка.
Крім цього, сукупність вказаних документів та аналіз даних податкової звітності стали підставою для висновків суду про невідповідність даних інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності ДП «Санаторій «Кришталевий палац» фактичним показникам діяльності підприємства та сплати ним відповідних податків і помилковість висновків податкового органу про наявність у позивача чотирьох ризиків несплати податків.
З урахуванням цього, у податкового органу не було підстав для включення ДП «Санаторій «Кришталевий палац» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на ІІІ квартал 2013 року.
За відсутності підстав для включення позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на ІІІ квартал 2013 року, дотримання податковим органом вимог пунктів 77.1. та 77.2. статті 77 Податкового кодексу є формальним і не впливає на правомірність прийняття спірного наказу.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано належних та допустимих доказів правомірності прийняття спірного наказу.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши спірний наказ начальника Дрогобицької ОДПІ від 07 серпня 2013 року №75, суд дійшов висновку, що він прийнятий відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, тому підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної перевірки ДП «Санаторій «Кришталевий палац», то такі до задоволення не підлягають, оскільки ухвалою суду від 19 серпня 2013 року вжито заходи забезпечення даного позову шляхом заборони Дрогобицькій ОДПІ проводити виїзну планову документальну перевірку до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі і відповідач жодних дій не вчиняв.
Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України пропорційно до задоволених вимог понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 34 грн. 41 коп., сплаченого за платіжним дорученням №1263 від 14 серпня 2013 року, та в повному обсязі судові витрати у вигляді судового збору за подання заяви про забезпечення адміністративного позову в розмірі 114 грн. 70 коп., сплаченого за квитанцією №42 від 15 серпня 2013 року, а всього на загальну суму 131 грн.90 коп.
Відповідно до положень статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 19 серпня 2013 року.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Скасувати наказ начальника Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 07 серпня 2013 року №75 «Про проведення виїзної планової документальної перевірки».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 19 серпня 2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Санаторій «Кришталевий палац» 131 (сто тридцять одна) грн. 90 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Хома О.П.
Повний текст постанови виготовлений 07 жовтня 2013 року.