Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 жовтня 2013 р. Справа №805/13293/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.
при секретарі судового засідання - Вітязь Х. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного
управління Міндоходів у Донецькій області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(м. Шахтарськ)
про стягнення податкового боргу, -
за участю
представників сторін: від позивача - Романіка А. О.
від відповідача - не з'явився
Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 40 883,88 грн.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та посилався на наступне. Заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, нарахованого згідно декларацій з податку на додану вартість, штрафних санкцій та пені. На теперішній час податковий борг відповідача залишається несплаченим.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення на позов суду не надав.
Згідно ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до запису 1 із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження відповідача зазначено наступне: 86200, АДРЕСА_1. За цією адресою відповідачеві поштою була направлена судова повістка, яка повернулася із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно вважається, що відповідач про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідач - ОСОБА_1 - зареєстрований у якості фізичної особи - підприємця Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 21.06.2006 року за номером 22650000000001854, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
19.03.2013 року відповідачем до позивача надано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року № 9014325172, якою відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 1043,00 грн.
19.04.2013 року відповідач надав податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року № 9021908156, якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 1065,00 грн.
17.05.2013 року відповідач надав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року № 9028513196, якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 2 365,00 грн.
20.06.2013 року відповідач надав податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року № 9036825330, якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 10 578,00 грн.
17.07.2013 року відповідач надав податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року № 9042669236, якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 7 318,00 грн.
01.04.2013 року позивачем проводилася документальна планова виїзна перевірка відповідача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт № 390/17-211-1/НОМЕР_1.
На підставі зазначеного акту 15.04.2013 року позивачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000961701-315 на суму 2750,00 грн., яке отримано відповідачем у квітні 2013 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці зазначеного рішення.
22.04.2013 року позивачем складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податкові звітності з податку на додану вартість № 540/17-1-111-1/НОМЕР_1 з питань дотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість - податкового зобов'язання по податковим деклараціям.
На підставі зазначеного акту 29.04.2013 року позивачем винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ш» № 0002101702/413 на суму 2 730,09 грн., яке отримано відповідачем 29.09.2013 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці зазначеного рішення.
01 липня 2010 року позивачем складено першу податкову вимогу форми «Ф1» № 1/866 на суму 18 879,54 грн., яка була отримана відповідачем 01.07.2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці зазначеної вимоги.
05 серпня 2010 року позивачем складено другу податкову вимогу форми «Ф2» № 2/993 на суму 12 109,23 грн., яка була отримана відповідачем 20.08.2010 року, про що свідчить особистий підпис відповідача на корінці зазначеної вимоги.
Відповідачем суду не надано доказів стосовно оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень та вимог.
Відповідно до розрахунку суми позову та зворотнього боку облікової картки відповідача, з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 5480,09 грн. та нарахованої пені у розмірі 2 034,79 грн., загальна суми заборгованості відповідача складає 40 883,83 грн.
Таким чином загальна сума податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість скрадає 40 883,83 грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.
Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 ПК України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пп. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.
Відповідно до пп. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п.203.1, 203.2 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пп. 129 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.
ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Згідно п.п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Доказів сплати заборгованості суду не надано.
Станом на момент розгляду справи податкове зобов'язання не сплачене та вважається податковим боргом.
Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість на загальну суму 40 883,83 грн., яка підтверджується розрахунком суми позову та зворотнім боком облікової картки відповідача.
З матеріалів справи вбачається наступне. 20.09.2010 року позивачем винесено рішення № 13/1 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків за рахунок погашення його податкового боргу.
17.02.2011 року позивачем винесено рішення № 732/10/24-013 про опис майна у податкову заставу. 13.02.2012 року позивачем складено акт опису майна № 10/24-014-3.
Згідно зі п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, 185-186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 40 883,88 грн. на р/р 3111202970093, код платежу 3014010100, отримувач - відділення Державного казначейства у м. Шахтарську та Шахтарському районі, ЄДРПОУ 37885550, МФО 834016.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 01.10.2013 року в присутності представника позивача.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 жовтня 2013 року.
Суддя Маслоід О.С.