Справа №512/714/13-ц
19.08.2013 Провадження №2/512/243/13
19 серпня 2013 року Савранський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Бростовської Н.О.,
секретаря - Пустовіт С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Савранського району, Одеської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним. В обґрунтування вимог позивач вказує, що між ним та відповідачем 10.06.2013р. був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу), розташованого за адресою Одеська область, смт.Саврань, вул.Пушкіна, 10а, за яким відповідач передав у власність позивача вказане нежитлове приміщення (склад), за що позивач сплатив відповідачу вартість цього майно у розмірі 80000грн.. Згідно умов договору цей договір підлягає нотаріальному посвідченню, але у порушення умов договору та вимог ст.657 ЦК України нотаріальне посвідчення договору не відбулося у наслідок ухилення відповідача, який відмовився посвідчувати у нотаріуса підписаний договір, посилаючись на те, що начебто спочатку потрібно присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, на якій знаходиться нерухоме майно, яке є предметом цього договору. Таку відмову відповідача позивач вважає надуманою та такою, що не відповідає законодавству, оскільки згідно ч.2 ст.377 ЦК України кадастровий номер земельної ділянки потрібен лише за умов, що права на земельну ділянку переходять до набувача, але відповідно до умов договору до нього права на земельну ділянку не переходять, а тому кадастровий номер земельної ділянки не потрібен. Позивач також вказує, що як встановлено ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Тому, враховуючи, що нотаріальне посвідчення договору не відбулося у наслідок ухилення відповідача, а домовленість сторін щодо усіх істотних умов договору підтверджується письмовими доказами і відбулося повне виконання договору, позивач вважає, що є підстави для визнання цього договору дійсним, у зв'язку з чим він звернувся до суду з вказаним позовом.
У судове засідання позивач не з'явився, справу просив розглянути за його відсутності (а.с.4).
Відповідач в судове засідання також не з'явився, заперечення на позов не надав, але подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.14).
Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
За таких обставин суд розглядає справу за відсутності сторін на підставі наданих суду доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності, прийшов до наступного.
10.06.2013р. ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) уклали між собою у простій письмовій формі договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу), який розташований за адресою Одеська область, смт.Саврань, вул.Пушкіна, 10а, згідно якого ОСОБА_2 (за договором - продавець) зобов'язався передати ОСОБА_1 (за договором - покупець) у власність вказане нежитлове приміщення (склад), а позивач у свою чергу зобов'язався сплатити відповідачу вартість цього нежитлового приміщення (складу) у розмірі 80000,00грн. (п.п.1, 4 договору купівлі-продажу від 10.06.2013р., а.с.5).
Право власності продавця на нежитлове приміщення (склад) підтверджується договором купівлі-продажу аукціонних основних засобів підприємств і організацій споживчої кооперації України від 05.08.2008р. (а.с.6-7) та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21272520 від 15.12.2008р., виданим Комунальним підприємством «Савранське бюро технічної інвентарізації» (а.с.8).
Як встановлено ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Між тим, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу) від 10.06.2013р., який уклали між собою позивач та відповідач, нотаріально не посвідчений.
Як встановлено ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу) від 10.06.2013р., який уклали між собою позивач та відповідач, містить усі істотні умови, що визначені законом та є необхідними для договорів даного виду, що підтверджується письмовими доказами - договором купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу) від 10.06.2013р., укладеному у простій письмовій формі.
Судом враховано вимоги ч.2 ст.377 ЦК України, якою передбачено, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Між тим, ця норма права має застосовуватися не окремо, а у взаємному зв'язку з положеннями ч.1 ст.377 ЦК України, якою передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Таким чином, законом передбачено, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки є істотною умовою договору лише у випадку, коли до особи, яка набула право власності на нерухоме майно, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій таке майно розміщено.
У матеріалах справи не має доказів того, що відповідач (продавець за договором) набув прав землевласника (землекористувача). Крім того, у п.8 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу) від 10.06.2013р. прямо зазначено, що оскільки продавець не оформив права на земельну ділянку, на якій знаходиться нежитлове приміщення (склад), то права на земельну ділянку к покупцю не переходять.
Таким чином, для договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу) від 10.06.2013р. вимога щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки не є істотною умовою визначеною законом.
Також судом встановлено, що відбулося повне виконання цього договору.
Так, відповідно до умов п.п.1, 2, 3, 6, 7 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу) від 10.06.2013р. відповідач передав позивачу у власність нежитлове приміщення (склад), який розташований за адресою Одеська область, смт.Саврань, вул.Пушкіна, 10а.
А відповідно до п.п.1, 4, 9 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу) від 10.06.2013р. позивач повністю сплатив відповідачу вартість нежитлового приміщення (складу).
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу) від 10.06.2013р. нотаріально не посвідчений у наслідок ухилення відповідача.
Таким чином, судом встановлена наявність юридичного складу, який передбачений ч.2 ст.220 ЦК України, що надає суду право визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу) від 10.06.2013р..
Керуючись ст.ст.15, 16, ч.2 ст.220 ЦК України, ст.ст.3, 15, ч.3 ст.208, ст.ст.209, 212-215 ЦПК України, суд
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 10 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 (Одеська область, смт.Саврань, вул.Щорса, 48, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (Одеська область, смт.Саврань, вул.Чкалова, 8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), предметом якого є нежитлове приміщення (склад), який розташований за адресою Одеська область, смт.Саврань, вул.Пушкіна, 10а.
Визнати, що договір купівлі-продажу від 10 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 (Одеська область, смт.Саврань, вул.Щорса, 48, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (Одеська область, смт.Саврань, вул.Чкалова, 8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), предметом якого є нежитлове приміщення (склад), який розташований за адресою Одеська область, смт.Саврань, вул.Пушкіна, 10а, є підставою для виникнення у ОСОБА_1 (Одеська область, смт.Саврань, вул.Чкалова, 8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) права власності на нежитлове приміщення (склад), який розташований за адресою Одеська область, смт.Саврань, вул.Пушкіна, 10а.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Савранський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення (ч.1 ст.294, ч.1 ст.296 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ч.1 ст.223 ЦПК України).
СУДДЯ (підпис)
Суддя Савранського районного
суду Одеської області ОСОБА_3