Головуючий у 1 інстанції - Ковтуненко В.О. Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
Україна
12 березня 2009 року справа № 2-а-266/08/0519
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
Сіваченка І.В.
суддів при секретарі за участі позивача
Дяченко С.П., Нікуліна О.А. Фаліні І.Ю. ОСОБА_1
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області
на постанову
Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області
від
17 жовтня 2008 року
у справі
№ 2-а-266/08
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області
про
оскарження дій, стягнення сум,-
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2008 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області про стягнення грошових сум на оздоровлення задоволено, а саме задоволено за 2004-2005 роки, стягнуто допомогу у розмірі 1825 гривень.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1 категорії 3 групи та перебуває на обліку у відповідача, проте фактично за 2004-2005 роки відповідачем було недоплачено позивачеві сума щорічної разової допомоги у розмірі 1825 гривень.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, та у задоволені позову відмовити повністю.
В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
За 2004-2005 роки Управління виплатило щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі по 21,50 грн., установлені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - постанова №836).
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи - 21,50 гривень (за грошовою реформою 1996 року).
З моменту прийняття постанови № 836 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними на 2004-2005 роки, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався державний бюджет.
Тому, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2004- 2005 роки, а не постанова № 836.
Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тобто, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі по 21,50 грн. за 2004-2005 роки суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.
Проте позивач мав право на отримання грошової допомоги на оздоровлення в більшому розмірі, ніж вказано в позовних вимогах. Але відсутність уточнення позовних вимог та неподання апеляційної скарги вказує на згоду позивача з стягненням на його користь саме такої суми допомоги, тому рішення в цій частині має бути залишено без змін.
Судом першої інстанції правильно не взято до уваги посилання відповідача на пропущення позивачем строку для звернення з позовом до суду, оскільки відповідно до ч.3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, і позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Тобто, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2008 року у справі № 2-а-266/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області «про оскарження дій, стягнення сум» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Головуючий: І.В. Сіваченко
Судді: С.П.Дяченко
О.А. Нікулін