Ухвала від 27.01.2009 по справі 2-а-26/92пд/5006

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко Л.В.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

Іменем України

м. Донецьк 27 січня 2009 року

справа № 2-а-26/92пд/5006

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

Суддів Сіваченка І.В., Дяченко С.П.

при секретарі Фаліні І.Ю.

за участю:

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської об*єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Донецької області від 03 листопада 2008 року по адміністративній справі за позовом Шахтарської об*єднаної державної податкової інспекції до СПД - ОСОБА_1Товариства з обмеженою відповідальністю «Севан» «про стягнення з ПП ОСОБА_1 в доход держави коштів, одержаних без встановлених законом підстав у сумі 899213,50 гривень»,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2007 року позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення в доход держави коштів, одержаних без встановлених законом підстав.

Постановою Господарського суду Донецької області від 03 листопада 2008 року у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач по справі податковий орган та звернулася з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступним задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами та застосував відповідні норми матеріального права під час вирішення справи та виходив з наступного.

Між ПП ОСОБА_1. та ТОВ «Севан" м.Харків були укладені усні угоди на поставку вугілля 2985,5тон на суму 856512,11грн та купівлі конструкції до спорудження модульного типу на суму 22499,99грн, а також 81.33 м.куб. лісу кругляк на 20201,40грн.

В підтвердження факту укладення усних угод Шахтарською ОДПІ надано до матеріалів справи податкові накладні: від 01.10.2004р №283 на суму 22006,29грн, №284 на суму 123458,99грн, №285 на суму 29572,41грн, №286 від 02.1.2004р на суму 126877,56грн, №289 від 06.10.2004р на суму 24839,17грн, №290 від 10.10.2004р на суму 24000грн, №296 від 11.10.2004р на суму 46612,96грн, №297 від 11.10.2004р на суму 43932,72грн, №300 від 12.10.2004р на суму 44227,91грн, №310 від 16.10.2004р на суму 28373,49грн, №311 від 17.10.2004р на суму 42626,27грн, №320 від 23.10.2004р на суму 75208,48грн, №321 від 24.10.2004р на суму 15539,16грн, №324 від 26.10.2004р на суму 21985,39грн, №327 від 28,10,2004р на суму 62867,47грн, №328 від 28.10.2004р на суму 19220,07грн, №332 від 30.10.2004р на суму 22006,29грн, №333 від 30.10.2004р на суму 83157,48грн., згідно із якими відповідач ОСОБА_1придбала у ТОВ «Севан" м.Харків 2985,5тон вугілля на суму 856512,11грн, №323 від 25.10.2004р на суму 20201,40грн, згідно якої СПД ОСОБА_1придбала ліс у розмірі 81,33т, №315 від 19.10.2004р на суму 22499,99грн, згідно якої відповідач отримала конструкцію до модульної споруди.

В підтвердження сплати поставлених товарівОСОБА_1. позивачем надані квитанції до прибуткових касових ордерів №85 від 01/10/2004 на суму 875213,50 грн., б/н від 10.10.04р. на суму 21000грн.

Зазначені товари в той же день були продані ОСОБА_1 іншим покупцям, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема податковими накладними.

Позивач в позовній заяві зазначив, що ПП ОСОБА_1лише оформила документи, але фактично її волевиявлення не відповідало дійсній меті і при проведенні перевірки у відповідача Шахтарською ОДПІ не надано доказів в підтвердження передачі придбаного нею товару з м.Харкова до м.Шахтарська. Позивач також зважає на те, що всі товарні та податкові накладні від ТОВ «Севан" підписані особою, яка не мала на те належних повноважень, а також відбиток печатки ТОВ «Севан" на вказаних документах нанесений не кліше ТОВ «Севан" і тому, на думку позивача, відповідач - СПД ОСОБА_1при укладанні угод мала умисел та мету, яка суперечать інтересам держави і суспільства, а саме неправомірне формування на підставі підроблених первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість з метою несплати податків до бюджету, використання в бухгалтерському обліку підроблених первинних документів.

Шахтарською ОДПІ була проведена у ОСОБА_1планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства та інших законодавчих актів за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р, про що складено акт № 2/17-011-1/2876018486 від 12.01.2006р.

За результатами зазначеної перевірки були встановлені, зокрема, порушення Закону України "Про податок на доходи фізичних осіб", ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке полягає в не поданні до органу державної податкової служби податкових декларацій про доходи за 2004 рік, 1-й кв., 1 півріччя та 9 місяців 2005 р.; Закону України "Про податок на додану вартість", які призвели до заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2004 р. по 31.01.2005 р. на суму 826 625,82 грн, ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке полягає в не поданні органу державної податкової служби податкових декларацій з податку на додану вартість за липень, жовтень, листопад, грудень 2004 р., березень, червень, липень, серпень, вересень 2005 р., та несвоєчасному поданні податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2004 р., вересень 2004 р., січень, лютий 2005 р., квітень, травень 2005 р.

Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Майново-господарськими, згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 та ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому матеріалами справи повинен бути доведений факт наявності у однієї або обох сторін господарського зобов'язання мети, яка за відомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Податковий орган стверджував, що умисел фізичної особи - підприємця Нарижної полягає в тому, що відповідно до податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Севан" м. Харків, на суму 899213,50 грн, наявних в матеріалах справи, а також квитанцій до прибуткових касових ордерів відповідач формувала витрати по податку на доходи та податковий кредит з податку на додану вартість з метою ухилитися від сплати (податку на доходи фізичних осіб) та податку на додану вартість.

Судово -технічною експертизою документів, проведеною в межах кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1встановлено, що відбитки печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Севан" м. Харків на первинних документах, які надані відповідачем у підтвердження виконання господарських операцій, нанесені не кліше Товариства з обмеженою відповідальністю "Севан" м. Харків. Підписи на первинних документах виконані не посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Севан" м. Харків, а іншою особою з підробкою оригінального підпису, що підтверджується висновком судово -почеркознавчої експертизи Донецького науково -дослідного інституту судових експертиз від 27.12.2006 р. № 6637/02.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 та ч. 1 ст. 71 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Одним з доказів того, що платник податку здійснював дії, спрямовані на ухилення від сплати податків у відповідних податкових періодах, є складений органом державної податкової служби акт перевірки.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства та інших законодавчих актів фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. № 2/17-011-1/2876018486 від 12.01.2006 р відповідач декларації про доходи за 2004 рік та 1-й кв. 2005 р., а також з податку на додану вартість за жовтень 2004 р. до органу державної податкової служби не подана.

Зазначене свідчить про те, що за даними господарськими операціями відповідач не формувала валових витрат з податку на доходи фізичних осіб та податкового кредиту з податку на додану вартість, тому наведений вище перелік документів (податкові накладні та квитанції до прибуткових касових ордерів) на об'єкти оподаткування прибутковим податком за 2004 рік, за 1-й кв. 2005 р. та податком на додану вартість за жовтень 2004 р. не вплинули.

Зазначені обставини не дають підстав для висновку щодо свідомого включення відповідачем до складу податкового кредиту відповідного періоду сум податку на додану вартість, зазначених в податкових накладних, які виписувались від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Севан" м. Харків невідомою особою (невідомими особами), а отже виключать можливість встановлення факту наявності у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. мети, спрямованої на ухилення від сплати податків при укладенні господарських зобов'язань у жовтні 2004р.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Шахтарського міського суду від 25.01.2008р у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1в скоєнні злочину, передбаченого ст.358 ч.З КК України

ОСОБА_1звільнена від кримінальної відповідальності, в зв'язку із амністією і провадження у справі припинено.

Даною постановою суду не аналізувались дії ОСОБА_1., пов'язані із скоєнням злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України і які були б обов'язкові для їх врахування при прийнятті даного рішення.

Заявою від 29.09.2008р (вих..№10886/10/10-013) Шахтарська ОДПІ змінила правові підстави позову і просить стягнути з ПП ОСОБА_1в доход держави кошти, одержані без встановлених законом підстав, а саме вартість отриманого за податковими та товарними накладними в жовтні 2004р від ТОВ «Севан" майна у сумі 899213,50грн.

При цьому в якості правового обґрунтування вимог Шахтарська ОДПІ посилається на п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні" відповідно до якої податкові органи мають право на подання позову до суду про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без встановлених законом підстав. В підтвердження обставин відсутності законних підстав для отримання відповідачем товарів на суму 899213,50грн посилається на фіктивність (підробку) податкових та товарних накладних та розрахункових документів, вилучених у ОСОБА_1, що встановлено експертним висновком, наявним у справі.

Господарський суд зобов'язував Шахтарську ОДПІ надати докази фактичного отримання відповідачемОСОБА_1. зазначеного в позові товару на загальну суму 899213,50грн від ТОВ «Севан", оскільки в процесі розгляду справи позивач наполягав на тому, що документи щодо цих господарських операцій є підробленими свідчать про фіктивність укладених на підставі цих документів правочинів.

Позивачем не надані документи в підтвердження факту отримання ППОСОБА_1. товару на спірну суму, актом перевірки ОДПІ даний факт не встановлений, даних щодо проведення зустрічних перевірок в ТОВ «Севан" м. Харків також не надано.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.

З наявних в матеріалах справи доказів не підтверджується факт отримання ППОСОБА_1. за жовтень 2004р товарів на суму 899213,5грн від ТОВ «Севан" без законних підстав.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Шахтарської об*єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Донецької області від 03 листопада 2008 року по адміністративній справі за позовом Шахтарської об*єднаної державної податкової інспекції до СПД - ОСОБА_1Товариства з обмеженою відповідальністю «Севан» «про стягнення з ПП ОСОБА_1 в доход держави коштів, одержаних без встановлених законом підстав у сумі 899213,50 гривень» - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 03 листопада 2008 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 січня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 02 лютого 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: О.А.Нікулін

/підписи/

Судді: І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко

З оригіналом згідно.

Суддя:

Попередній документ
3397092
Наступний документ
3397094
Інформація про рішення:
№ рішення: 3397093
№ справи: 2-а-26/92пд/5006
Дата рішення: 27.01.2009
Дата публікації: 22.04.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: