Головуючий у першій інстанції - Літовка В. В.
Суддя - доповідач - Ляшенко Д.В.
Україна
12 березня 2009 року справа № 2-а-275/08/0512
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ляшенка Д.В.
суддів: Колеснік Г.А., Міронової Г. М.
при секретарі
Грецькій Ю. А.
за участю представників: від позивача:
ОСОБА_2- за дов.,
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу
судовому засіданні Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради
на постанову
Дзержинського міського суду Донецької області
від
14 жовтня 2008 року
по справі
№ 2-а-275/08
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради
про
визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, -
У вересні 2008 позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради, в якому просив визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради щодо відмови у виплаті йому належної суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війти за 2008 рік неправомірними та стягнення з відповідача недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни 3 групи у розмірах, що визначені ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2008 рік у розмірі 3367 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що він є інвалідом війни 3 групи та у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 14 жовтня 2008 року позов було задоволено частково.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни 3 групи та відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
З урахуванням фактично отриманих позивачем сум грошової допомоги до 5 травня, суд дійшов висновку, що дії управління праці щодо виплати позивачу разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у неналежному розмірі є неправомірними та стягнув з Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради на користь позивача 3017 грн. недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни 3 групи за 2008 роки.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, управління зазначило, що виплати були здійсненні правомірно, виходячи із розміру визначеному Законом України про Державний бюджет України на 2008 рік.
Представник позивача у судовому засіданні 12 березня 2008 року заперечував проти апеляційної скарги.
Відповідач по справі до суду за викликом не прибув, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за необхідне в її задоволенні відмовити, а судове рішення залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1. є інвалідом війни 3 групи, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання одноразової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в редакції Закону Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.2004р. № 2291-IV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-XIV, мінімальна пенсія за віком станом на 01.04.2008 року встановлена в розмірі 481 грн.
Фактично позивач отримав від Управління праці грошову допомогу до п'ятого травня у 2008 році в розмірі 350 грн. При цьому відповідач керувався Постановою КМУ від 12.03.2008 року № 183 у відповідності до положенням пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Однак, положення п.п. «б» п.п. 2 пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік», згідно якого розмір допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 р.
Відповідно до ст. 3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Враховуючи, що позивачу сплачена грошова допомога за 2008 рік у розмірах меншому, ніж передбачено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії відповідача неправомірними та стягнув з управління праці на користь позивача 3017 грн. недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни 3 групи за 2008 рік.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 14 жовтня 2008 року у справі № 2-а-275/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради «про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня» - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: /підпис/ Д.В.Ляшенко
Судді: /підпис/ Н.К.Шаптала
/підпис/ Г.М.Міронова
З оригіналом згідно:
Суддя Д. В. Ляшенко