Головуючий у 1 інстанції - суддя Челюбєєв Є. В.
Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
Іменем України
25 лютого 2009 року справа № 2-а-280/08/0512
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: при секретарі судового засідання
Міронова Г. М. Шаптала Н.К. Білоус К. І.
від позивача:
не з'явився, надане клопотання про розгляд справи за відсутності позивача,
від відповідача:
не з'явився, надане клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради
на постанову Дзержинського міського суду Донецької області
від
18 листопада 2008 року (постанова виготовлена у повному обсязі 23 листопада 2008 року)
по адміністративній справі
№ 2-а-280/08 (суддя Челюбєєв Є. В.)
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради
про
визнання відмови неправомірної, стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня
Позивач звернувся 10 вересня 2008 року до Дзержинського міського суду Донецької області з позовною заявою (арк. справи 1-3) до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради (далі по тексту - УПСЗН Дзержинської міської ради) про визнання неправомірною відмову відповідача у здійсненні виплати недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік, стягнення з відповідача недоплачену суму щорічної разової допомоги за 2008 рік в розмірі 1328 грн., зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати виплату щорічної разової грошової допомоги в розмірі, встановленому статтею 13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постановою від 18 листопада 2008 року (арк. справи 32-35) Дзержинський міський суд Донецької області задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_1 Суд першої інстанції визнав неправомірною відмову відповідача у виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік в розмірі, встановленому статтею 13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стягнув з УПСЗН Дзержинської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік у розмірі 1378 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України, в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність.
Відповідач про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, представник відповідача направив до суду клопотання з проханням розглянути справу у його відсутність.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), далі по тексту - Закон № 3551-ХІІ, визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту.
Позивач є учасником війни, що підтверджується посвідченням (арк. справи 34).
Згідно частини 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції станом на час оспорюваних виплат) щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Позивачем документи щодо нагородження орденами та медалями не надавалися.
Згідно довідки відповідача (арк.. справи 5) позивачу, як учаснику війни, було виплачено щорічну разову допомогу в розмірі 65 грн.
Пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частина 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була викладена в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань» передбачено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги учасникам війни здійснюється в розмірі 65 грн.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року по справі № 1-28/2008 були визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 20 - 22 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за якою учасникам війни, до яких відноситься позивач, щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що за частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІV від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, визначення права на призначення соціальної допомоги. Колегія суддів також враховує, що чинним законодавством не встановлено іншого ніж передбаченого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядку вирахування мінімального розміру пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, передбачено, що для осіб, які втратили працездатність, на 2008 рік затверджений наступний розмір прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
З врахуванням викладеного, розмір недоплаченої позивачу, як учаснику війни, щорічної разової допомоги за 2008 рік складає 1378 грн. (481 грн. х 3 - 65 грн., де 481 грн. - розмір прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць, встановлений на період з 1 квітня 2008 року по 31 червня 2008 року), як було правильно визначено судом першої інстанції.
Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до статті 17 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою за виплатою недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік (арк. справи 4), відповідач листом (арк. справи 5) відмовив позивачу в виплаті недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік, з врахуванням викладеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в виплаті позивачу недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення постанови суду першої інстанції без змін згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтею 24, частиною 1 статті 94, статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 18 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-280/08 залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 18 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-280/08 - без змін.
Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошений в судовому засіданні 25 лютого 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: В.Г.Яманко
Судді: Г.М.Міронова
Н.К.Шаптала