Головуючий суддя 1 - ї інстанції Чапланова О.М. справа № 2-а-342/08/0549
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
Іменем України
27 січня 2009 року м. Донецьк
зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.
при секретарі судового засідання Фаліні І.Ю.,
за участю представника відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_2Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області
на постанову Торезького міського суду Донецької області
від
18 листопада 2008 року
по адміністративній справі
№ 2-а-342/08 (суддя Чапланова О.М.)
за позовом
ОСОБА_1
до третя особа
Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області
про
визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004-2008 роки, забезпечення проведення платежів,-
Позивача звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004 - 2008 роки. Свої позовні вимоги обґрунтовує вимоги тим, що він є інвалідом війни 3 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Просить стягнути з відповідача на його користь разову грошову допомогу до 5 травня за 2004 - 2008 роки в розмірі 10076 відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постановою Торезького міського суду Донецької області від 18 листопада 2008 року позовні вимоги частково задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області у виплаті ОСОБА_1. щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004, 2007-2008 роки в розмірі, передбаченому ст.13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської рад Донецької області за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1. недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни 3 групи, за 2004 рік - 220 грн.. за 2007 рік - 2542 гри, за 2008 рік - 301 7 гри., а всього -5779 гри. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, не враховано відсутність фінансових можливостей Державного бюджету на зазначені виплати. Просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Представник відповідача при апеляційному перегляді справи просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач, ОСОБА_1. є інвалідом війни 3 групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 30.11.98р. (арк. справи 4). Позивачем заявлені вимоги стосовно стягнення різниці між фактично сплаченими сумами та встановленими законом щорічної разової грошової допомоги, як інваліду війни 3 групи за 2004-2007 роки.
Пільги для інвалідів війни визначені у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, за приписами частини 5 статті 13 якого, інвалідам війни 3 групи встановлена щорічна до 5 травня разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Законом України N 968-IV від 19.06.2003 наведений Закон було доповнено статтею 17-1 , якою встановлено, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Відповідачем щорічна разова допомога за 2004рік була виплачена позивачу в сумі 130грн., за 2005-2006 роки по 270,00грн., за 2007рік в розмірі 300,00грн.
Мінімальна пенсія за віком складала: у 2004році - 86,90 грн. згідно з Законом України № 1058 від 09.07.2003р., у 2005 році - 332,00 грн. згідно з Законом України № 2505 від 25.03.05р., у 2006 році - 359,00 грн. згідно з Законом України № 2235 від 20.12.05р., у 2007році - 410,00грн., у 2008 році-481,00 грн.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо виплати щорічної разової допомоги у 2006 році по 300 грн. оскільки, згідно до ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у 2006 році виплата щорічної разової допомоги інвалідам війни 3 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у розмірі 300 грн. Наведені норми до теперішнього часу не визнані неконституційними. За таких обставин, відповідачем правомірно було виплачено позивачеві за 2006 рік -300 грн.
Разом з тим, суд першої інстанції припустився помилки у встановленні розміру допомоги до 5 травня за 2004 - 2005 роки .
Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до розділу ІІІ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня мають здійснюватися у розмірах встановлених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Так, Закони України: від 27 листопада 2003 року № 1344-ІV «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (ст. 44) ;від 23 грудня 2004 року № 2285-ІV «Про Державний бюджет України на 2005 рік» (ст. 34) ; від 20 грудня 2005 року №3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», в частині зазначення періоду з 5 травня по 30 вересня відповідних років, протягом якого позивач міг отримати грошову допомогу (ч.4 ст. 17-1 Закону від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ), не визнані неконституційними.
Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня.
Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007році виплата щорічної разової допомоги інвалідам війни 2 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була встановлена у розмірі 360 грн. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення цієї статті втратили чинність, як такі, що визнані неконституційними.
Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стосовно виплати щорічної разової допомоги, зокрема, інвалідам війни.
Також, колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність порядку сплати щорічної допомоги за 2004-2008рр. у зв'язку із прийнятими Конституційним судом України рішень з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги.
Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007році виплата щорічної разової допомоги інвалідам війни 2 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була встановлена у розмірі 360 грн. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення цієї статті втратили чинність, як такі, що визнані неконституційними.
Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стосовно виплати щорічної разової допомоги, зокрема, інвалідам війни.
Таким чином, разова грошова допомога у 2007, 2008 роках для інвалідів війни 3 групи становить: у 2007р. - 2542грн. 48 коп.(410,06 х7)-300); у 2008 році - 3017 (481,00х7)-350),
а всього - 5590 грн. 48 коп.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області - задовольнити частково.
Постанову Торезького міського суду Донецької області від 18 листопада 2008 року по справі № 2-а-342/08. ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, третя особа Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004-2008 роки, забезпечення проведення платежів - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, третя особа Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004-2008 роки, забезпечення проведення платежів - задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області у виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області здійснити виплату на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік в сумі -2542 грн. 48 коп.; за 2008 роки в сумі -3017 грн., а всього - 5590 грн. 48 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.