Головуючий у 1 інстанції: Стиран В.В.
Суддя-доповідач: Нікулін О.А.
Справа № 22-а-8209/08
донецький апеляційний адміністративний суд
02 жовтня 2008 року місто Донецьк
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Нікуліна О.А.
суддів апеляційного суду: Сіваченко І.В., Дяченко С.П.
при секретарі судового засідання: Денисенко К.С.
З участю сторін: позивач ОСОБА_1. та представник відповідача Управляння Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.;
розглянувши апеляційну скаргу
Управляння Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки
на постанову
Донецького окружного адміністративного суду
від
04 квітня 2008 року
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки
про
Перерахунок і виплату пенсії;
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про перерахунок і виплату пенсії, було задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки провести ОСОБА_1 перерахування пенсії по інвалідності з 30.08.2007 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Відповідач з постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та винести нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, вказуючи на те, що судом першої інстанції постанова була прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судова колегія, заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції змінити з наступних підстав, в наступному обсязі.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1. належить до 1-ої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 23.10.1996 року, та позивачу встановлена третя група інвалідності з 08.10.1996 року у зв»язку з захворюванням, пов»язаним з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 4-5).
Колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії-1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 % мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії-1 та у зв»язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесено до першої категорії.
Частина четверта ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком, тобто, даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами ст. 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 ст. 54 даного закону встановлено нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Посилання представника відповідача на частину 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач при визначенні розміру пенсії позивачу керувався розміром 19,91 грн., а з 01.07.2004 року - 22,30 грн., який визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 03 січня 2002 року № 1 ( зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року ), суд не приймає о уваги, оскільки ототожнювати порядок нарахування пенсій і розмір нарахування виплат в силу різного правового навантаження цих понять та їх значень - неможливо.
Відповідно до вимог ст. ст. 46, 48 Конституції України громадяни України мають право на достатній життєвий рівень та соціальний захист, що включає в себе і право громадянина на пенсійне забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя громадянина не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.
Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.
Відповідно до ст.17 ЗУ № 2017 основні державні соціальні гарантії встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.
За таких обставин, місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позову, оскільки позиція відповідача не ґрунтується на нормах закону.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно визнав дії Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки неправомірними та зобов'язав відповідача зробити перерахунок пенсій позивача.
Колегія суддів вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України в
Центрально-Міському районі м. Горлівки щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової) у розмірах менших, ніж це передбачено законом є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам частини 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку, відносно того, з якого моменту треба здійснити перерахунок пенсії позивачу, оскільки на підставі ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, у разі виникнення прав на підвищення пенсії - її розмір перераховується з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма документами подано ним після 15 -го числа.
Дослідивши матеріали справи, встановлено, що заява позивача про перерахунок пенсії до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі
м. Горлівки була подана 30.08.2007 року.
Таким чином, перерахування пенсії необхідно зробити з 01 вересня 2007 року, саме в цій частині постанова суду і підлягає зміні.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 195, п.2 ч.1 ст. 198, 201, 205, 207, 211, 212. 254 КАС України, колегія; -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2008 року, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про перерахунок і виплату пенсії, було задоволено частково - змінити.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки зробити перерахунок пенсій позивача ОСОБА_1 з 01.09.2007 року.
В іншій частині постанову суду першої інстанції - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення судового рішення в повному обсязі.
Головуючий: А.О.Нікулін
Судді:
І.В.Сіваченко
С.А.Дяченко