Головуючий у першій інстанції - Руднєва О. Т.
Суддя - доповідач - Ляшенко Д.В.
Україна
10 березня 2009 року справа № 2-а-174/08/0512
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого
Ляшенко Д.В.
суддів при секретарі
Шаптали Н.К., Яманко В. Г. Грецькій Ю. А.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу
судовому засіданні Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради
на постанову
Дзержинського міського суду Донецької області
від
10 жовтня 2008 року
по справі
№ 2-а-174/08
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради
про
визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, -
У липні 2008 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради неправомірними щодо відмови у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та стягнути з відповідача недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни 2 групи у розмірах, що визначені ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 рік в розмірі 2 888 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що він є інвалідом війни 2 групи та у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 10 жовтня 2008 року позов задоволено.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни 2 групи та відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Також, суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (надалі ЧАЕС), інвалідом 2 групи (1 категорія), у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З урахуванням фактично отриманих позивачем сум грошової допомоги до 5 травня, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради на користь позивача недоплачену суму щорічної грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни 2 групи за 2007 рік виходячи із розміру 8 мінімальних пенсій за віком.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, управління зазначило, що виплати були здійсненні правомірно, виходячи із розмірів визначених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання одноразової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в редакції Закону Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.2004р. № 2291-IV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», мінімальна пенсія за віком станом на 01.04.2007 року встановлена в розмірі 406 грн.
При цьому, ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Отже, мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2007 рік складав 410 грн. 06 коп.
Фактично позивач отримав від Управління праці грошову допомогу до п'ятого травня у 2007 році - 360 грн. При цьому відповідач керувався положенням ст.29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом, визнано такою, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що матеріальна або моральна шкода, спричинена фізичним або юридичним особам актами або діями, визнаними неконституційними, відшкодовується в установленому законом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Враховуючи, що позивачу сплачена грошова допомога за 2007 рік у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради на користь позивача недоплачену суму щорічної грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни 2 групи за 2007 рік виходячи із розміру 8 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 10 жовтня 2008 року у справі № 2-а-174/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради «про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення» - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: /підпис/ Д.В.Ляшенко
Судді: /підпис/ Н.К.Шаптала
/підпис/ В.Г.Яманко
З оригіналом згідно:
Суддя Д. В. Ляшенко