Головуючий у 1 інстанції - суддя Качуріна Л. С.. Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
Іменем України
27 лютого 2009 року справа № 2-а-6058/08/1270
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26, 3 корпус
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: Міронова Г. М.
Шаптала Н. К.
при секретарі судового засідання
Білоус К. І.
позивача:
не з'явився, заявлене клопотання про розгляд скарги за відсутністю представника, не з'явився, заявлене клопотання про розгляд скарги за відсутністю представника,
відповідача:
розглянувши у письмовому Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків провадженні апеляційну скаргу на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-6058/08 (суддя Качуріна Л. С.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську про зобов'язання відшкодувати виплачену пенсію по інвалідності
19 лютого 2008 року Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська (далі по тексту - УПФУ в Артемівському районі м. Луганська) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 1-4) про зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську відшкодувати УПФУ в Артемівському районі м. Луганська виплачену пенсію ОСОБА_1. по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 7050 грн. та суму витрат на виплату та доставку пенсії в розмірі 57 грн. 07 коп.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2008 року по справі № 2-а-6058/08 (арк. спр. 35-36) позовні вимоги УПФУ в Артемівському районі м. Луганська були задоволені повністю, зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганськ відшкодувати УПФУ в Артемівському районі м. Луганська виплачену пенсію ОСОБА_1. по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 7050 грн. та суму витрат на виплату та доставку пенсії в розмірі 57 грн. 07 коп.
Відповідачем була подана апеляційна скарга (арк. спр. 40-44), в якій зазначено, що постанова суду першої інстанції суперечить нормам матеріального права та підлягає скасуванню з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог. Одночасно в апеляційній скарзі відповідач просив розглянути апеляційну скаргу за відсутністю його представника.
Позивач проти апеляційної скарги заперечував та просив розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача (арк. спр. 50).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_1знаходиться на обліку в УПФУ в Артемівському районі м. Луганська і отримує пенсію по інвалідності з 14 грудня 1987 року (арк. спр. 8, 17), що наступила внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується виписками з актів освідчення ВТЕК № 061465 від 28 грудня 1988 року, № 0875787 від 29 січня 1990 року (арк. спр. 9, 10 ) та актом про нещасний випадок від 8 березня 1987 року (арк. спр. 6-7). Розпорядженням УПФУ в Артемівському районі м. Луганська № 128303 від 25 лютого 2004 року (арк. спр. 11) ОСОБА_1. була призначена пенсія по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 14 грудня 1987 року довічно. З 1 вересня 2004 року ОСОБА_1. розпорядженням позивача ОСОБА_1. була призначена адресна допомога (арк. спр. 12). Розпорядженнями № 128303 від 7 лютого 2005 року та від 1 лютого 2008 року (арк. спр. 13-14) розмір пенсії по інвалідності змінювався. За довідкою УПФУ в Артемівському районі м. Луганська (арк. спр. 15-16) за період з 1 січня 2004 року по 30 листопада 2007 року ОСОБА_1, було виплачено пенсії по інвалідності на загальну суму 7050 грн. та здійснено поштових витрат на суму 57 грн. 07 коп., загальна сума склала 7107 грн. 07 коп.
24 грудня 2007 року УПФУ в Артемівському районі м. Луганська направило претензію № 6794/0120/07 (арк. спр. 18, 19) по відшкодуванню виплаченої пенсії по інвалідності ОСОБА_1. Відповідь на претензію відповідач не надав.
Відповідач заперечував проти позову (арк. спр. 24-25), оскільки витрати понесені Пенсійним фондом по виплаті ОСОБА_1. пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не відшкодовується. Крім того, відповідач зазначив, що особова справа ОСОБА_1. у відділенні Фонду відсутня, тому, на думку відповідача, не має правових підстав для здійснення відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві.
У пункті "а" частини 1 статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII передбачено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лютого 2001 року № 2272-ІІІ особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до зазначеного Закону. Право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Статтею 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
За частиною 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності": відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац третій). Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого. Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII, які були ліквідовані.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, укладеної в м. Москві 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. У статті 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.
Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі по тексту - Порядок).
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Згідно пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Суму витрат з виплати і доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 7 червня 2002 року N 120 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 липня 2002 року за N 595/6883.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно пункту 6 Порядку Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Як вбачається з наведених приписів Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності здійснюється на централізованому рівні на підставі щомісячних актів звірок та узагальненої довідки Головного управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
УПФУ в Артемівському районі м. Луганську наданий акт щомісячної звірки та таблиця розбіжностей (арк. спр. 20) до довідки про відшкодування Фондом соціального страхування Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності за листопад 2007 року, в якій зазначено, що розбіжність складається з сум витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД, які отримали каліцтво і переїхали на постійне місце проживання в Україні.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що задоволення позову повинно відбуватися з врахуванням обмеження річним строком звернення до адміністративного суду встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів з цього приводу зазначає, що відповідач в запереченнях до позову (арк. спр. 24-25) наданих у суді першої інстанції та безпосередньо при розгляді справи у суді першої інстанції не заявляв про застосування приписів статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, що позбавляє його права наполягати на цьому при апеляційному розгляді та відповідно з цих причин не має підстав для відмови у позові.
Виходячи з вищенаведеного та приписів статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" постанова суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганськ на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-6058/08 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-6058/08 - залишити без змін.
Ухвала складена у письмовому провадженні 27 лютого 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя В.Г.Яманко
Судді Г.М.Міронова
Н.К.Шаптала