Головуючий у першій інстанції - Руднєва О. Т.
Суддя - доповідач - Ляшенко Д.В.
Україна
12 березня 2009 року справа № 2-а-188/08/0512
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого
Ляшенко Д.В.
суддів при секретарі
Шаптали Н.К., Міронової Г. М. Грецькій Ю. А.
за участю представників: від позивача:
ОСОБА_1 - за дов.,
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу
судовому засіданні Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради
на постанову
Дзержинського міського суду Донецької області
від
17 жовтня 2008 року
по справі
№ 2-а-188/08
за позовом
ОСОБА_2
до
Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради
про
визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, -
У липні 2008 року ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради неправомірними та стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 1850 грн.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2008 року позов задоволено частково.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради як особа, яка є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорія (надалі ЧАЕС), є інвалідом 3 групи у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд задовольнив позов про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2007 рік і виходив з того, що ст. 48 вищезазначеного закону передбачає щорічну виплату допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії 3 групи в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив 410 грн.
Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що фактично за 2007 рік відповідачем було недоплачено позивачу суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 1550 грн. (410 х 4 - 90).
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, він здійснював виплати, керуючись Постановою № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Представник позивача у судовому засіданні 12 березня 2008 року заперечував проти апеляційної скарги.
Відповідач по справі до суду за викликом не прибув, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за необхідне в її задоволенні відмовити, а судове рішення залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_2. є інвалідом третьої групи, що підтверджується посвідченням, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що також підтверджується посвідченням.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи, постраждалі у наслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
За 2007 рік Управління виплатило позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 90 грн., установлену постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова №562).
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», мінімальна пенсія за віком станом на 01.04.2007 року встановлена в розмірі 406 грн.
При цьому, ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Отже, мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2007 рік складав 410 грн. 06 коп.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів 3 групи, постраждалі у наслідок Чорнобильської катастрофи - 90 гривень (за грошовою реформою 1996 року).
З моменту прийняття постанови № 562 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними на 2007 рік, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався державний бюджет.
Тому, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2007 рік, а не постанова № 562.
Положення пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати -абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 р.
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом протягом фінансового року, за який йому належить до сплати щорічна допомога на оздоровлення.
Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи, що позивачу сплачена щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2007 рік у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради на користь позивача недоплачену суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 15500 грн.
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2008 року у справі № 2-а-188/08 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської міської ради «про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення» - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: /підпис/ Д.В.Ляшенко
Судді: /підпис/ Н.К.Шаптала
/підпис/ Г.М.Міронова
З оригіналом згідно:
Суддя Д. В. Ляшенко