Головуючий у 1 інстанції - суддя Смішлива Т. В. Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
Іменем України
27 лютого 2009 року справа № 2-а-9635/08/1270
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26, 3 корпус
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: Міронова Г. М.
Шаптала Н. К.
при секретарі судового засідання
Білоус К. І.
позивача:
не з'явився, заявлене клопотання про розгляд скарги за відсутністю представника, не з'явився, заявлене клопотання про розгляд скарги за відсутністю представника,
відповідача:
розглянувши у письмовому Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків провадженні апеляційну скаргу на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-9635/08 (суддя Смішлива Т. В.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську про стягнення сум з відшкодування виплати пенсій по інвалідності
28 травня 2008 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (далі по тексту - УПФУ в Ленінському районі м. Луганська) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 1-4) про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську суму в розмірі 33421 грн. 33 коп., яка виплачена УПФУ в Ленінському районі м. Луганська громадянамОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3., ОСОБА_4., які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
В запереченнях проти позову (арк. спр. 24-25) відповідач наполягав на застосуванні приписів частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження звернення до суду річним строком звернення.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року по справі № 2-а-9635/08 (арк. спр. 72-74) позовні вимоги УПФУ в Ленінському районі м. Луганська були задоволені частково, виходячи з приписів статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганськ на користь УПФУ в Ленінському районі м. Луганська витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3.,ОСОБА_4за період з липня 2006 року по січень 2007 року у сумі 4224 грн. 50 коп., в іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Відповідачем була подана апеляційна скарга (арк. спр. 78-80), в якій зазначено, що постанова суду першої інстанції суперечить нормам матеріального права та підлягає скасуванню з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог. Одночасно в апеляційній скарзі відповідач просив розглянути апеляційну скаргу за відсутністю його представника.
24 лютого 2009 року відповідачем було надане доповнення до апеляційної скарги (арк. спр. 86) щодо застосування до спірних правовідносин обмежень щодо строку звернення до адміністративного суду встановлених частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач проти апеляційної скарги заперечував та просив розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача (арк. спр. 87-88).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська і отримує пенсію по інвалідності (арк. спр. 11), що наступила внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою з акту освідчення ВТЕК № 053360 від 4 серпня 1970 року (арк. спр. 6) та актом про нещасний випадок № 2 від 17 квітня 1970 року (арк. спр. 67).ОСОБА_1 отримала пенсію за 2002 рік в сумі 918 грн. 75 коп., за 2003 рік - 1619 грн. 94 коп., за 2004 рік - 1664 грн. 17 коп. за 2005 рік - 1663 грн. 08 коп., за 2006 рік - 1663 грн. 08 коп. УсьогоОСОБА_1 отримала за період з 1 червня 2002 року по 31 січня 2007 року пенсію по інвалідності на загальну суму 7667 грн. 61 коп. Зміна прізвища з ОСОБА_5 на ОСОБА_1підтверджено свідоцтвом про одруження (арк. спр. 68).
ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська і отримує пенсію по інвалідності (арк. спр. 12), що наступила внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою з акту освідчення ВТЕК № 063597 від 20 травня 1987 року (арк. спр. 7) та актом про нещасний випадок на виробництві № 1 від 16 січня 1987 року (арк. спр. 62).ОСОБА_2 отримав пенсію за 2002 рік в сумі 1002 грн. 26 коп., за 2003 рік - 1767 грн. 18 коп., за 2004 рік - 1815 грн. 44 коп. за 2005 рік - 1814 грн. 28 коп., за 2006 рік - 1814 грн. 28 коп. УсьогоОСОБА_2отримав за період з 1 червня 2002 року по 31 січня 2007 року пенсію по інвалідності на загальну суму 8364 грн. 63 коп.
ОСОБА_3знаходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська і отримує пенсію по інвалідності (арк. спр. 14), що наступила внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою з акту освідчення ВТЕК № 021846 від 27 серпня 1987 року (арк. спр. 5) та актом про нещасний випадок № 9 від 3 червня 1982 року (арк. спр. 63-64). ОСОБА_3отримав пенсію за 2002 рік в сумі 1002 грн. 26 коп., за 2003 рік - 1767 грн. 18 коп., за 2004 рік - 1815 грн. 44 коп. за 2005 рік - 1814 грн. 28 коп., за 2006 рік - 1814 грн. 28 коп. Усього ОСОБА_3отримав за період з 1 червня 2002 року по 31 січня 2007 року пенсію по інвалідності на загальну суму 8364 грн. 63 коп.
ОСОБА_4 знаходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська і отримує пенсію по інвалідності (арк. спр. 13), що наступила внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою з акту освідчення ВТЕК № 002825 від 22 вересня 1988 року (арк. спр. 8) та актом про нещасний випадок № 3 від 25 червня 1986 року (арк. спр. 65-66). ОСОБА_4 отримав пенсію за 2002 рік в сумі 1085 грн. 91 коп., за 2003 рік - 1914 грн. 72 коп., за 2004 рік - 1960 грн. 58 коп. за 2005 рік - 1950 грн. 36 коп., за 2006 рік - 1950 грн. 36 коп. Усього ОСОБА_4отримав за період з 1 червня 2002 року по 31 січня 2007 року пенсію по інвалідності на загальну суму 9024 грн. 46 коп.
Загальна сума виплаченої за період з 1 червня 2002 року по 31 січня 2007 року пенсії по інвалідності громадянамОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3ОСОБА_4склала 33421 грн. 33 коп.
26 лютого 2007 року УПФУ в Ленінському районі м. Луганська направило претензію № 1550/07 (арк. спр. 9) по відшкодуванню виплат пенсій по інвалідності громадянам:ОСОБА_1,ОСОБА_1, ОСОБА_3ОСОБА_4 Відповідач 2 березня 2007 року відмовив в задоволенні претензії на підставі того, що вказані особи зазнали інвалідності, працюючи за межами України на підприємствах іншої держави і пенсії виплачені УПФУ в Ленінському районі м. Луганська зазначеним особам не підлягають відшкодуванню (арк. спр. 10).
22 червня 2007 року УПФУ в Ленінському районі м. Луганська звернулося до господарського суду Донецької області з позовом (в подальшому уточненому) (арк. спр. 36-37) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську про зобов'язання відповідача визнати грошові вимоги на суму 33421 грн. 33 коп. такими, що підлягають відшкодуванню за особовими справами громадянОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3., ОСОБА_4., яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Постановою господарського суду Луганської області від 24 вересня 2007 року по справі № 1/454ад (арк. спр. 15-16) у задоволенні позову УПФУ в Ленінському районі м. Луганська було відмовлено. Справа була вирішена за нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Відмову в позові господарський суд обгрунтував тим, що спосіб захисту, обраний позивачем, про зобов'язання відповідача визнати грошові вимоги, не може гарантувати дотримання прав позивача, якому слід звернутися до суду з позовом про стягнення боргу у сумі 33421 грн. 33 коп.
Відповідач заперечуючи проти позову наполягав на застосуванні приписів частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку зі сплином річного строку на звернення до адміністративного суду (арк. спр. 24-25). Крім того, в запереченнях (арк. спр. 45) та апеляційній скарзі відповідач зазначив, що особові справи громадянОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3.,ОСОБА_4у відділенні Фонду відсутні та страхові виплати ним не виплачуються. Оскільки витрати Пенсійного фонду з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не відшкодовується.
Суд першої інстанції задовільняючи частково позов зазначив, що вимоги УПФУ в Ленінському районі м. Луганська, з огляду на попереднє звернення позивача до господарського суду, слід визнати обґрунтованими з липня 2006 року до січня 2007 року на суму 4224 грн. 50 коп.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року підлягає скасуванню з наступних підстав.
У пункті "а" частини 1 статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII передбачено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лютого 2001 року № 2272-ІІІ особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до зазначеного Закону. Право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Статтею 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
За частиною 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" " від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності": відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац третій). Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого. Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII, які були ліквідовані.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, укладеної в м. Москві 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. У статті 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.
Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі по тексту - Порядок).
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Згідно пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Суму витрат з виплати і доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 7 червня 2002 року N 120 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 липня 2002 року за N 595/6883.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
В матеріалах справи відсутні щомісячні акти звірки витрат. складені між УПФУ в Ленінському районі м. Луганська та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську, за особовими справами громадянОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3., ОСОБА_4.
Згідно пункту 6 Порядку Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Як вбачається з наведених приписів Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності здійснюється на централізованому рівні на підставі щомісячних актів звірок та узагальненої довідки Головного управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, які в матеріалах справи відсутні.
Крім того, відповідач наполягав в першій інстанції та наполягає в апеляційному суді на відмові в позові, у зв'язку з пропуском позивачем річного строку на звернення до адміністративного суду. Так, період за який заявлено позивачем до стягнення суми виплачених пенсій по інвалідності - з 1 червня 2002 року по 31 січня 2007 року, до адміністративного суду позивач звернувся 28 травня 2008 року, той факт, що позивач звертався до господарського суду з позовом, в задоволенні якого було відмовлено, не перериває та не продовжує річний строк звернення до суду встановлений частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Чинним законодавством інший строк звернення до суду Пенсійного фонду з вимогами щодо відшкодування (стягнення) з Фонду соціального страхування від нещасних випадків витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання не встановлений. За частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, що обумовлює її скасування та відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганськ на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-9635/08 - задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-9635/08 - скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Луганську про стягнення суми в розмірі 33421 грн. 33 коп., яка виплачена УПФУ в Ленінському районі м. Луганська громадянамОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3., ОСОБА_4., які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Постанова складена у письмовому провадженні 27 лютого 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя В.Г.Яманко
Судді Г.М.Міронова
Н.К.Шаптала
З оригіналом згідно:
Суддя В.Г.Яманко