Справа № 22-а-7583/08 Головуючий у 1-й інстанції Старинщук О.В.
Суддя-доповідач Зайцев М.П.
29 січня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Зайцева М.П.
суддів Бабенка К.А., Межевича М.В.
при секретарі Квас О.Я
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 вересня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці, Головного управління праці і соціального захисту Вінницької міської ради про стягнення щорічної разової грошової допомоги, -
10 серпня 2007 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду про стягнення щорічної разової грошової допомоги.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 червня 2007 року, поновлено пропущений строк звернення до суду, позов задоволено.
Визнано дії органів праці і соціального захисту населення щодо виплати надбавки, як учаснику бойових дій ОСОБА_1 в заниженому розмірі незаконними.
Стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради шляхом списання на рахунок Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2004-2006 роки в сумі 2955 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позивачу у задоволені його вимог відмовити та розглянути справу без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія АА № 408310.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем з посиланням на Закон України «Про державний бюджет України» на відповідні роки дана допомога не виплачувалася в повному обсязі.
Суд, ухваливши постанову про задоволення позовних вимог, послався на рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року за № 20 рп/2004, яким положення статей 44, 47, 78, 80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України. Дані норми визнані не конституційними тільки за 2004 рік, а не за весь період 2004-2006 років.
Судом першої інстанції поновлено строк звернення до суду, посилаючись на похилий вік та юридичну не обізнаність позивача.
Колегія суддів вважає дані підстави не поважними, оскільки позивач у 2004-2006 роках отримував щорічну разову грошову допомогу, а отже знав про її розмір.
Крім того, не знання чинного законодавства не може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 та ст. 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а пропущення цього строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
З матеріалів справи вбачається, що зазначений річний строк позивачем був пропущений, оскільки виплата щорічної грошової допомоги проводиться в період з 5 травня до 30 вересня, що встановлено положеннями ч. 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
За таких обставин рішення суду першої інстанції щодо стягнення щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій до 5 травня за 2004-2006 роки, підлягає скасуванню в зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Стосовно ж виплати позивачу разової щорічної допомоги до 5 травня за 2006 рік у розмірах встановлених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки, то колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватися положення закону з урахуванням закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що статтею 30 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2006 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку слід вважати положення ст. 30 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2006 рік», а не Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до вимог ст. 92, 96 Конституції України виключно законом встановлюється Державний бюджет України, який затверджується щорічно, і який підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Крім того, відповідно до вимог ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи, що положення ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не розглядалися на предмет конституційності і не втратили своєї чинності. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь щорічної разової грошової допомоги за 2006 рік є безпідставними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі та постановлені з порушенням норм матеріального права.
Згідно із ст. 202 КАС України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці задовольнити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 вересня 2007 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці, Головного управління праці і соціального захисту Вінницької міської ради про стягнення щорічної разової грошової допомоги.
Повний текст постанови виготовлений 03 лютого 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 04 лютого 2009 року шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді: