Справа №22 а9981/08 р. Головуючий у першій інстанції Невгад Л.М.
Доповідач Усенко В.Г.
Іменем України
21 січня 2009 року Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Усенко В.Г. ,
суддів: Малиніна В.В., Федорової Г.Г.
при секретарі: Літоміній Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква про визнання дій суб»єкта владних повноважень неправомірними та зобов»язання провести перерахунок доплати до пенсії, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив зобов»язати відповідача провести перерахунок доплати до його пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати з 01.07.2007 року, яка складає 440 грн..
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2007 року позов задоволено частково.
Зобов»язано УПФУ в м. Біла Церква провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно ст.. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 9 липня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що суд неповно дослідив обставини справи, виніс рішнення яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Статею 22 Конституції України закріплено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ст.. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право як непрацюючий пенсіонер на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем вказана доплата проводиться в значно нижчому розмірі.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Білій Церква як непрацюючий пенсіонер та зареєстрований і постійно проживає в м. Білій Церкві, яке згідно постанови КМ України № 106 від 23.07.1991 року (додаток №1) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 2 ст.. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
А згідно ч. 1 вищезазначеної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Згідно ЗУ від 15.03.2007 року «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2007 року - 440 грн.
Суд дав належну оцінку обставинам справи, вірно виходив з того, що позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2007 року залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена протягом одного місяця в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Судді