копія
12 лютого 2009 року справа № 2-а-10411/08/0470
м. Дніпропетровськ категорія статобліку-2.31
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.
при секретарі судового засідання Дєговцові І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позов ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської райдержадміністрації
про зобов'язання вчинити певні дії, -
До дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом, в якому просить визнати відмову відповідача в перерахунку державної допомоги сім'ям з дітьми в частині одноразової допомоги при народженні дитини та щомісячної допомоги до досягнення дитини трирічного віку неправомірною; стягнути з відповідача 6539, 88 грн. не донарахованої державної допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 01 серпня 2008 року; стягнути з відповідача 1963, 80 грн. не донарахованої суми одноразової допомоги при народженні дитини; зобов'язати відповідача у подальшому, починаючи з 01 серпня 2008 року, виплачувати державну допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років щомісячно.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем було невірно розраховано та виплачено їй соціальну допомога по догляду за дитиною, а також одноразову допомогу при народженні дитини, що суперечить вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації позов не визнало, подало до суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначило, що ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році допомога відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом, таким чином відповідач не вчиняв жодних дій всупереч вимогам законодавства України. Крім того відповідач звернув увагу на пропущення позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду, у зв'язку з чим у задоволенні позову просив відмовити із застосуванням ст. 100 КАС України.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації як така, що одержує соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідачем як органом, що призначає і здійснює виплату держаної допомоги сім'ям з дітьми, відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була призначена та виплачена позивачу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у наступних розмірах у 2007 році: квітень - 69, 80 грн., травень, червень, липень - по 99, 72 грн., серпень, вересень, жовтень - по 104, 85 грн., листопад - 107, 73 грн., грудень - 110, 88 грн.; в 2008 році: січень - 110, 88 грн., лютий - 149, 12 грн., березень, квітень, травень, червень, липень - по 130, 00 грн.
При вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог судом встановлено, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 09.07.2007 норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність.
Саме з цього періоду відповідній категорії осіб поновлено право на отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років..
З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку про існування протиправної бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій по перерахунку та виплати позивачу соціальної допомоги в належному розмірі. При цьому суд вважає недоведеними позовні вимоги щодо визнання неправомірною відмови відповідача в перерахунку державної допомоги, оскільки в матеріалах справи не містяться докази звернення позивача з відповідною заявою до УПСЗН Павлоградської РДА та негативної відповіді на таке звернення. Не надані такі доказі представником позивача й в судовому засіданні.
Щодо спірних правовідносин в 2008 році суд встановив, що до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» Законом України від 28.12.2007 №107-VI внесені зміни, згідно з якими ч.1 ст.15 Закону викладено в новій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Дана редакція Закону не визнана неконституційною та є чинною. Отже вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими.
Одночасно суд зазначає, що ОСОБА_1 в своєму позові просить зобов'язати відповідача здійснити виплату недоотриманої допомоги у відповідній сумі. Проте суд доходить висновку про неможливість вирішити таку позовну вимогу, оскільки в даному випадку судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок розміру соціальної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років, що стане підміною функцій органів соціального захисту населення, що неприпустимо відповідно до чинного законодавства.
Також суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача в подальшому вчиняти певні дії.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином у суду немає законних підстав встановлювати обов'язки для будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та спосіб.
Також судом встановлено, що дитина позивача -ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, саме з зазначеного періоду позивачу було призначено та виплачено одноразову допомогу при народженні дитини. З квітня 2007 року позивачу розраховано, призначено та виплачується соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Проте з адміністративним позовом до суду ОСОБА_1 звернулася тільки 14.10.2008 року, на що звернув увагу суду відповідач як на підставу для відмови в задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду не подав, зазначивши при цьому, що строк не пропущений, порушення є триваючим, отже позивач має право в будь-який час до досягнення дитиною трьох років звернутися з відповідним позовом до суду.
Суд частково погоджується з доводами представника позивача. Так дійсно позивач має право звернутися до суду з адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до досягнення дитиною трирічного віку, проте позивач чітко повинен розуміти період, за який можуть бути поставлені відповідні позовні вимоги.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 100 КАС України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської райдержадміністрації про зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 17.02.2009 року.
Суддя Головко О.В.
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили 17.02.2009
Суддя Головко О.В.