17 лютого 2009 року справа № 2-а-11629/08/0470
м. Дніпропетровськ категорія статобліку-2.32
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.
при секретарі судового засідання Дєговцові І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради
про визнання неправомірною бездіяльність, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить визнати бездіяльність відповідача незаконною; зобов'язати зареєструвати в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ним право власності на належне йому нежитлове підвальне приміщення 1-1 в будинку АДРЕСА_1, яке згідно з даними плану приміщення складається з позицій: 1, площею 84, 9 кв. м., 1а, площею 24 кв. м., 1б, площею 6, 6 кв. м., загальною площею 93, 9 кв. м.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він 29.09.2008 року звернувся з замовленням до МБТІ щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, проте 03.10.2008 отримав лист відповідача про неможливість проведення державної реєстрації. Проте чинним законодавством встановлений обов'язок реєструю чого органу прийняти рішення про реєстрацію чи про відмову в реєстрації права власності на нерухоме майно, що не було здійснено відповідачем.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що у МБТІ не має можливості зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна за позивачем, оскільки матеріали інвентаризаційної справи цього об'єкту вилучені прокуратурою Бабушкінського району м. Дніпропетровська.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.08 року у справі № 25/198-08 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлове підвальне приміщення 1-1 в будинкуАДРЕСА_1та на вхід Б-2 до цього приміщення. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.08 було роз'яснено судове рішення у справі №25/198-08. Відповідно до зазначеної ухвали роз'яснено, що рішенням суду визнано за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 право власності на нежитлове підвальне приміщення 1-1 в будинкуАДРЕСА_1
29.09.2008 року позивач звернувся до КП «Дніпропетровське МБТІ» з замовленнямНОМЕР_1 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення.
23.10.2008 року відповідач у справ надав письмову відповідь за НОМЕР_2 про неможливість виконати замовлення у зв'язку з вилученням прокуратурою Бабушкінського району м. Дніпропетровська реєстраційної справи за вищезазначеною адресою. Будь-якого іншого рішення позивач не отримував, що також підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.
Суд зазначає, що порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно передбачений ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Згідно з ч.4 ст.17 Закону розгляд заяви і прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, відмову в реєстрації проводяться у строк, який не перевищує чотирнадцяти календарних днів з дня отримання органом державної реєстрації прав заяви та документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 26 зазначеного Закону у документі (свідоцтві) про державну реєстрацію речових прав, про відмову в державній реєстрації речових прав, про державну реєстрацію та відмову в державній реєстрації їх обмежень, що обтяжують нерухоме майно, про скасування записів у Державному реєстрі прав та внесення до них змін повинні зазначатися: кадастровий номер об'єкта нерухомого майна; час, дата і місце прийняття рішення; підстави для прийняття рішення, а в разі прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав - обґрунтування такого рішення; посилання на розділ Державного реєстру прав, до якого вноситься запис. Документ (свідоцтво) підписується державним реєстратором прав і засвідчується печаткою.
Також відповідно до п.3.2. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерство юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, рішення реєстратора про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно потребує письмового оформлення та повинно містити: дату й місце прийняття рішення; стислий опис майна, щодо якого приймається рішення; підстави винесення рішення та правове обґрунтування; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (за наявності). Рішення про відмову в реєстрації прав видається на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 6, посвідчується підписами реєстратора, начальника або уповноваженою ним особою та скріплюється печаткою БТІ.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про протиправну бездіяльність відповідача, яка виразилася у неприйнятті відповідного рішення згідно з вимогами чинного законодавства України.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про реєстрацію права власності нерухомого майна за позивачем суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином у суду немає законних підстав встановлювати обов'язки для будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та спосіб. Суб'єкт владних повноважень самостійно користується наданими законом повноваженнями з метою, з якою ці повноваження надані.
З урахуванням сукупності викладених обставин, з метою поновлення порушеного права позивача суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради щодо прийняття рішення відповідно до чинного законодавства про реєстрацію (відмову в реєстрації) права власності на нерухоме майно за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради прийняти рішення про реєстрацію (відмову в реєстрації) права власності на нерухоме майно за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 20.02.2009 року.
Суддя Головко О.В.