Справа № 2а-5615/08
"25" грудня 2008 р.
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Катунова В.В.
при секретарі - Скороходової-Серопян Е.С.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача Півоварова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ФО-П ОСОБА_1, м. Харків до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова, про скасування рішення, -
Позивач, ФО-П ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова № 0000961720/0 від 15.05.2008 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 30660,00 грн. у тому числі 20440,00 грн. за основним платежем та 10220,00 грн. за штрафними санкціями.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд скасувати оскаржуєме податкове повідомлення-рішення, посилаючись на порушення відповідачем норм чинного законодавства при його винесенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не має факту порушення п.п. 7.4.1. п.7.4. ст..7 Закону “Про податок на додану вартість» в тому, що в жовтні 2006 р., березні-травні 2007р. було включено до складу податкового кредиту суми 20440,00 грн., яка була сплачена як ПДВ платником податку при придбанні лінії по виробництву поліетиленової плівки УРП-1500-3, про що свідчать податкові накладні.
Відповідач - Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Харкова та представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує повністю з підстав, викладених в запереченнях на позов № 6018/10/10-018 від 26.06.2008р. Відповідач вважає, що ФО-П ОСОБА_1 в порушення п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону “Про податок на додану вартість» включило до складу податкового кредиту суму ПДВ при придбанні основних фондів - лінії по виробництву поліетиленової плівки УРП-1500-3, чим занизило на 20440,00 грн. ПДВ за в жовтні 2006 р., березні-травні 2007р.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Харкова на підставі Акту про результати виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р. № 902/17-218/2741311051 від 25.04.2008р., видане податкове повідомлення-рішення № 0000961720/0 від 15.05.2008 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 30660,00 грн. у тому числі 20440,00 грн. за основним платежем та 10220,00 грн. за штрафними санкціями.
Як свідчать матеріали справи, позивач, ФО-П ОСОБА_1 в жовтні 2006 р., березні-травні 2007р. було включено до складу податкового кредиту суму 20440,00 грн.:
- податкова накладна від 18.04.06 р. № ОФ00012/1 на суму 12000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 2000,00 грн., яка включена до податкового кредиту в жовтні 2006 р.
- податкова накладна від 18.04.06 р. № ОФ00012/2 на суму 18000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3000,00 грн., податкова накладна від 20.04.06 р. № ОФ00012/4 на суму 18000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3000,00 грн., яка включена до податкового кредиту в березні 2007 р.
- податкова накладна від 21.04.06 р. № ОФ00012/5 на суму 18000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3000,00 грн., податкова накладна від 26.04.06 р. № ОФ00012/6 на суму 14640,00 грн. в т.ч. ПДВ - 2440,00 грн., яка включена до податкового кредиту в квітні 2007 р.
- податкова накладна від 19.04.06 р. № ОФ00012/3 на суму 24000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 4000,00 грн., податкова накладна від 26.04.06 р. № ОФ00012/7 на суму 18000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3000,00 грн., яка включена до податкового кредиту в травні 2007 р.
Сума ПДВ при придбанні лінії по виробництву поліетиленової плівки УРП-1500-3 була фактично сплачена ФО-П ОСОБА_1 у повному обсязі у складі ціни придбання, що підтверджено в ході перевірки та не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", (в редакції, що набрала чинності 25.03.2005 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8' цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно із Законом України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, залі Закон № 334/94-ВР, з урахуванням відповідних обмежень і особливостей стосовно фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Склад валових витрат наведено у п. 5.2. ст. 5 № 334/94-ВР, згідно з яким до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) охороною праці, з урахуванням певних обмежень.
Фізична особа -підприємець не є платником податку на прибуток. Крім того, підприємець не має обов'язку вести бухгалтерський облік. Склад витрат підприємця формується згідно з переліком статті 5 «Валові витрати» зазначеного Закону.
Крім того, поняття «Основні засоби» визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509.
Відповідно до п. 1 Положення, основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання Ії у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здіснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Згідно вимог п.п. 8.2.1 п. 8.2. ст. 8 № 334/94-ВР основні фонди визначено як матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарської діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів, з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000,00 грн., і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Ведення бухгалтерського обліку основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб - суб'єктів господарювання не передбачено. Враховуючи наведене, поняття основні фонди (основні засоби) на фізичних осіб - суб'єктів господарювання не розповсюджується.
Таким чином відповідач прийшов до помилкового висновку, що оскільки поняття основні фонди на фізичних осіб - суб'єктів господарювання не розповсюджується, то також не розповсюджуються положення і п. 7.4.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", щодо включення до податкового кредиту сум, пов'язаних з придбанням основних фондів.
Факт придбання ФО-П ОСОБА_1. основних фондів - лінії по виробництву поліетиленової плівки УРП-1500-3 для здійснення господарської діяльності знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджено долученими до матеріалів справи документами.
Згідно з п. 7.2.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до 7.4.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ФО-П ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова№ 0000961720/0 від 15.05.2008 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 30660,00 грн. у тому числі 20440,00 грн. за основним платежем та 10220,00 грн. за штрафними санкціями.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ФО-П ОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 26.12.2008 року
Суддя