копія
категорія статобліку - 2.19 справа № 2-а-1291/09/0470
09 лютого 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Верба І.О.
при секретарі Ромасько Є.В.
за участю представників:
позивача ОСОБА_1
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1м. Дніпропетровськ
до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про стягнення недоплаченої соціальної допомоги дитині війни, -
ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі міста Дніпропетровська з позовними вимогами про:
- відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів;
- визнання дій відповідача неправомірними;
- стягнення з відповідача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по січень 2008 року в сумі 2732,00 грн.;
- зобов'язання відповідача нарахувати щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що він, як особа що має статус «дитина війни» має право на отримання у 2006 та 2007 році доплати к пенсії з урахуванням рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007, але виплата проведена не була. Також просить поновити пропущений строк звернення до суду, оскільки вона про порушення її прав дізналась під час висвітлення подій у пресі у зв'язку із ухвалення Конституційним судом рішення від 09 липня 2007 року. В судовому засіданні позивач пояснив, що він не погоджується із тими діями відповідача, якими йому невиплачене у 2006 та 2007 року підвищення до пенсії.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, клопотань та заяв не подавав. Процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, письмових заперечень не надав. Повістка по виклик до суду вручена відповідачу 03.02.2009 року згідно повідомлення по вручення поштового відправлення №63364296.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи виходить, що ОСОБА_1 1941 року народження, відноситься до категорії осіб із статусом «дитина війни» - осіб, які є громадянами України та яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, що підтверджується копіює паспорту та відбитком штампу у посвідченні №140744.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року N 2195-IV набирав чинності з 01 січня 2006 року згідно пункту 1 Розділу IV «Прикінцеві положення».
Статтею 6 вказаного Закону визначено державну соціальну підтримку дітей війни, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» N 3235-IV від 20.12.2005 р., з метою приведення окремих норм законів у відповідність із вказаним Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" N 3367-IV від 19.01.2006 р. внесено до Закону України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV
Таким чином у 2006 році Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" на певний час дія статті 6 була зупинена, в подальшому вказаним законом визначений порядок запровадження соціальної підтримки дітям війни. При цьому, відповідний порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"
Закон України "Про державний бюджет України на 2006 рік"
До 01.01.08 р. стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», діяла у наступній редакції - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 вказаного Закону було зупинено на 2007 рік пунктом 12) статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. N 489-V, з урахуванням статті 111. Зазначеною статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) справа № 1-29/2007, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.07 р. - дати ухвалення рішення Конституційним судом України N 6-рп/2007, вищевказані норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону в повному обсязі.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач вказане підвищення до пенсії позивачеві з 09.07.07 р. не перерахував (не розрахував) і не виплачував у розмірі, встановленому законом.
Поряд з цим, вимоги позивача з 01.01.07 р. по 08.07.07 р. не підлягають задоволенню, оскільки в цей період дія закону була зупинена.
Суд приходить до висновку, що відповідачем допущено бездіяльність, який як суб'єкт владних повноважень, на підставі закону мав самостійно вчинити певні дії на виконання вимог розглянутих законодавчих актів, розрахувати та виплатити пенсію з врахуванням відповідного підвищення. Право позивача у даному випадку має бути захищене шляхом зобов'язання відповідача виплатити позивачу належні суми підвищення після вчинення дії по перерахунку пенсії.
Відповідно до вимог частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить за межі позовних вимог, оскільки вважає що це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких наданий позов.
Суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.07 р. по 31.12.07 р.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Таким чином, суд дійшов висновку про встановлену заборону відмови в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, у зв'язку із чим вважає посилання відповідача на відсутність механізму розрахунку підвищення до пенсії, а саме невизначеність розмірі мінімальної пенсії за віком, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог неприйнятним.
Згідно частини 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» під час розрахунку підвищення застосовується розмір мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене суд вважає, що в даному випадку не повинно застосуватись положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і соціальної підтримки у вигляді підвищення такої пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Така позиція підтверджується позицією Вищого адміністративного суду, викладеною в Оглядовому листі від 14.08.2008 р. N 1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)».
Підвищення, виходячи з положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є державною соціальною підтримкою відповідної категорії громадян, та є складовою, у розглянутому випадку, пенсії позивача, та одночасно платежем - підвищенням (надбавкою) до пенсії, яке розраховується незалежно від розміру пенсії конкретного пенсіонера. Таким чином, оскільки підвищення до пенсії дітям війни правомірно вважати складовою пенсії, суд вважає, що нарахування та виплата пенсії з урахуванням такого підвищення має бути здійснена у розглянутому випадку відповідним органом пенсійного фонду.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, суд виходить з наступного. Позов направлений до суду 06 січня 2009 року, позивач в тексті позовної заяви зазначив, що він не знав про допущене порушення його права, а дізнався лише після висвітлення у засобах масової інформації відомостей про винесення Конституційним судом України рішення від 09.07.07 р. У судовому засіданні пояснив, що він дізнався про порушення його прав приблизно місяць тому від дати цього судового засідання, та не знав про порушення його прав ще з 2006 року.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та ту обставину, що пенсія у відповідному розмірі не була розрахована позивачу з врахування належного підвищення як дитині війни, суд вважає причини пропущення строку звернення до суду поважними та наявність підстав для його поновлення, та задоволення позову частково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати причини пропущення строку звернення до судуОСОБА_1 поважними, та поновити пропущений процесуальний строк зверненняОСОБА_1 до адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про стягнення недоплаченої соціальної допомоги дитині війни.
ПозовОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати Зіміну Віталію Івановичу пенсії у розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми Зіміну Віталію Івановичу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) І.О. Верба
Постанову складено у повному обсязі 13.02.09 р.
З оригіналом згідно Суддя І.О.Верба
Постанова не набрала законної сили станом на 13.02.09 р. Суддя І.О. Верба