Справа № 2-а-5834/08/2570
05 лютого 2009 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Є.О.Сорочко,
при секретарі С.Г.Ясинському,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, треті особи - Державне Казначейство України, Міністерство Фінансів України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними щодо здійснення перерахування раніше призначеної пенсії за додатковими видами грошового забезпечення та нарахуванні і виплаті в заниженому розмірі підвищення до пенсії за вислугу років, як учаснику бойових дій та про зобов'язання усунути порушення в нарахуванні пенсії, а саме провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення пенсії, як учаснику бойових дій, виходячи із розміру 150% мінімальної пенсії за віком. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» йому призначена пенсія та ІНФОРМАЦІЯ_2 видано посвідчення учасника бойових дій. Відповідно до п. 22 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій пенсія підвищується на 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої установлюється нормативно-правовими актами України. Однак всупереч того, що державні соціальні гарантії, встановлені Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, його пенсія як учасника бойових підвищувалась в значно меншому розмірі.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення, в яких в задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити, оскільки з 01.01.2006 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого підвищення до пенсії учасникам бойових дій обчислюється в розмірі 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який неконституційним не визнавався. Таким чином, Головне управління не має законних підстав не дотримуватись норм. Також зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та просив відмовити в задоволенні позову і на цих підставах.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач є учасником бойових дій.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», норма якої діє з 01.07.2006 року учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Посилання позивача на те, що підвищення до пенсії повинно було виплачуватись в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла до 01.07.2006 року є неправомірним, оскільки діюча на цей час норма Закону є чинною та неконституційною не визнавалась, а тому дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як учаснику бойових дій в розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність є правомірними.
Згідно письмових пояснень відповідача, ОСОБА_1 виплачувалось підвищення до пенсії в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що не заперечується позивачем.
Крім того відповідно статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свої прав, свобод чи інтересів.
Позивач в 2006-2007 роках отримував пенсію з її підвищенням на 25 відсотків як учаснику бойових дій, відповідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 01.01.2006 року, а тому знав про порушення його прав з дати фактичного отримання коштів, але звернувся до суду лише 13.11.2008 року.
З урахуванням того, що відповідачі наполягають на відмові в задоволенні позову в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, а позивач не заявляє клопотання про поновлення такого строку, суд не визнає причини пропущення строку звернення до адміністративного суду поважними і на підставі ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне в часині вимог за 2006 рік та з 01.01.2007 року по 13.11.2007 року також відмовити в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Є.О.Сорочко
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 10.02.2009 року