Справа № 2-а-11158/08/2570
04 лютого 2009 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої-судді -Кашпур О.В.
при секретарі - Косолаповій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, -
04.12.2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові Ради і просить визнати неправомірними дії відповідача по відмові у перерахунку та виплаті їй сум допомоги з оплати відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підлягали виплаті у 2007-2008р.р., зобов'язати відповідача виплатити їй 8302, 55 грн. допомоги з оплати відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Свої вимоги мотивує тим що відповідач не виплачував зазначену допомогу у розмірі визначеному нормами чинного законодавства, чим порушив її права.
В письмовій заяві позивач просить розглянути справу в його відсутність.
Представник відповідача - Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації в письмових запереченнях позовні вимоги не визнав та зазначив, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена заявниці без порушень чинного законодавства. Крім того, Головне управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації не може бути відповідачем по даній справі.
Представник відповідача - Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в письмовій заяві просить розглянути справу без їх участі.
Представник відповідача - управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові Ради позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу була призначена відповідно до «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого прийнятою на виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Відповідний обсяг видатків на виплату даного виду соціальної допомоги передбачений Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Представник також зазначав, що позивачем пропущено строк встановлений ст. 99 КАС України.Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р.не визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п.23 розд.2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що стосуються розмірів виплат допомоги сім'ям з дітьми.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради та їй відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» по 14.02.09р. призначено допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Тобто, оскільки позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, зазначене управління є належним відповідачем у справі.
У відповідності до ст.ст. 13, 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції чинній на 2007 рік встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Дію частини першої статті 15 вказаного Закону зупинено на 2007 рік - згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. N 489-V. Ухвалюючи Рішення від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 Конституційний суд України дійшов висновку, що зупинення Законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання гарантії громадян, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України. Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до п. п. 3 п. 7 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 09 липня 2007 року, тому суд вважає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 р.
Відповідно до стаття 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зі змінами встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень».
Відповідно до п. 23 розділу ІІ «внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» у Законі України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» частину першу статті 15 викласти в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» викласти у такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".
Згідно до статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.
У Рішенні від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) Конституційний Суд України зазначив, що «рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150)».
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте, як вбачається із матеріалів справи допомога позивачу виплачувалась у значно меншому розмірі.
Відповідно до ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу гарантованого ст. 15 Закону України «Про державний допомогу сім'ям з дітьми» права позивача шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.
Окрім того, встановлений частино 2 статті 95 Конституції України, частиною 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Суд звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Позивач має дитину віком до трьох років, тобто наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною та наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років.
Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.
Відповідно до стаття 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та бездіяльності.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд вважає за необхідне конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому, а саме: зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Чернігові ради провести ОСОБА_1 перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р., з 01.01.2008 року по 31.12.2008р. та забезпечити її виплату
Суд вважає доводи відповідача, щодо пропущення строку позовної давності безпідставними, оскільки обов'язок з приводу правильності нарахування і виплати допомоги покладений на відповідача, останній не заперечує, що виплати у зменшеному розрахунку проводились на підставі Закону України «Про державний бюджет».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Чернігові ради провести ОСОБА_1 перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р., з 01.01.2008 року по 31.12.2008р. та забезпечити її виплату.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В.Кашпур
Постанову виготовлено в повному обсязі 10.02.2009р.