Справа № 2-а-3375\08\2570
06 лютого 2009 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Є.О.Сорочко,
суддів: Л.М.Гром,
Ю.О.Скалозуб,
при секретарі С.Г.Ясинському,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача А.І.Примака,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про зобов'язання відкликати акт документальної ревізії, щодо фінансово господарської діяльності службових військової частини А 2574 від 26 січня 2007 № 78, в частині поширення недостовірної інформації: «враховуючи вищевикладене, можливо зробити висновок, що у військовій частині А 2574 станом на 01.01.1999 року перебувало електростанції ЕСБ 81- 65 комплектів, а до обліку було занесено 61 комплект, тобто електростанції ЕСБ 81- 4 комплекти не обліковані за даними облікових документів. Таким чином, колишнім командиром військової частини А 2574 полковником ОСОБА_1, організація інвентаризації військового майна в частині була організована не в повній мірі, належних умов для її проведення не створював». Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно акту НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 затвердженого начальником інженерних військ ЗС України, у військовій частині А 2574 м. Ніжина на обліку ЕСБ-81 М знаходиться 90 одиниць, а тому облік військового майна у військовій частині А 2574 до звільнення позивача зі служби був організований належним чином. Поширення такої не достовірної інформації відповідачем принижує честь та гідність позивача, як офіцера у відставці, оскільки за весь період роботи на посаді командира військової частини А 2574 жодних порушень своїх посадових обов'язків з його сторони не було.
Під час розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги і 08.01.09р. надіслав остаточну заяву про зміну позовних вимог, в якій просив касувати акт документальної ревізії у військовій частині А2574 від 26.01.2007 року № 78, складений ревізором с грубим порушенням діючих керівних документів і тому не маючого юридичної сили та просив стягнути з Міністерства оборони України, на його користь, нанесену моральну та матеріальну шкоду у розмірі 100000(сто тисяч) гривен, так як на підставі оспорюваного акту, позивач був притягнутий до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, оскільки акт документальної ревізії у військовій частині А2574 від 26.01.2007 року № 78 складено відповідно до вимог чинного законодавства, а обставини, які в ньому викладені були досліджені Генеральною прокуратурою України та Військовим апеляційним судом Центрального регіону України під час розгляду відповідної кримінальної справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Старшим інспектором-ревізором відділу контролю за ресурсним забезпеченням Територіального Північно-Східного контрольно-ревізійного управління з 2 по 26 січня 2007 року проведено документальну ревізію питань, щодо фінансово-господарської військової частини А 2574. За результатами ревізії складено акт від 26.01.07р. № 78. Актом встановлена втрата чотирьох комплектів електростанцій ЕСБ-8ІМ. На підставі вказаного акту та на підставі викладених обставин Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу.
Постановою Генеральної прокуратури України від 07.05.07р. кримінальна справа по епізоду втрати і нестачі у військовій частині А 2574 трьох електростанцій ЕСБ-8ІМ закрита на підставі п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України, тобто за відсутністю в діях складу злочину.
Згідно вироку військового апеляційного суду Центрального регіону України від 13.12.07р., який набрав законної сили, факт виведення ОСОБА_1 з під обліку чотирьох електростанцій ЕСБ-8ІМ та створення їх надлишків не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до частини 3 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Згідно частини 4 Кодексу вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок.
Враховуючи, що постановою Генеральної прокуратури України від 07.05.07р. спростований факт втрати і нестачі у військовій частині А 2574 трьох електростанцій ЕСБ-8ІМ з вини ОСОБА_1, а згідно вироку військового апеляційного суду Центрального регіону України від 13.12.07р. виведення ОСОБА_1 з під обліку чотирьох електростанцій ЕСБ-8ІМ та створення їх надлишків не знайшло свого підтвердження, оспорюваний позивачем акт був предметом дослідження прокуратури та суду, а обставинам викладеним в акті дана правова оцінка.
Крім того необхідно зазначити, що акти документальних перевірок не мають обов'язкового характеру, а відповідно не можуть оскаржуватись в суді. Інформація викладена в акті не розповсюджувалась, а досліджувалась правоохоронними органами та судом в межах своїх повноважень.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, суд, з'ясувавши, наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні, приходить до висновку, що позивачем не підтверджено факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, пов'язаних з проведенням документальної ревізії, а тому у задоволенні цих вимог необхідно відмовити.
Також позивачем не доведено та не додано жодного доказу щодо завдання йому матеріальної шкоди, яка на його думку завдана йому проведенням документальної ревізії та складанням акту.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Є.О.Сорочко
Судді: Л.М.Гром
Ю.О.Скалозуб
Дата виготовленні та підписання постанови в повному обсязі - 11.02.09р.