справа № 2-а-10968/08/0470
категорія статобліку-2.32
05 лютого 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.
при секретарі судового засідання Дєговцові І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позов ОСОБА_1
до Комунального підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» Дніпропетровської обласної ради
про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» Дніпропетровської обласної ради, в якому позивач просить визнати рішення Комунального підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» Дніпропетровської обласної ради НОМЕР_1 від 10.09.2008 року неправомірним; зобов'язати відповідача зареєструвати право власності ОСОБА_1 на 70/100 частин квартири АДРЕСА_1 та гараж літ. К; віднести всі судові витрати на рахунок відповідача.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що вимога відповідача щодо неналежного укладення договору купівлі-продажу є необґрунтованою і протиправною, оскільки зазначена обставина підтвердження рішенням суду, яке набрало законної сили.
Відповідач проти позову заперечував, зазначивши що ІНФОРМАЦІЯ_1 діє лише у встановленому законодавством порядку, просив у задоволенні позову відмовити. Також представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що позивачем не були надані правовстановлюючі документи на попереднього власника квартири, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи осіб, які беруть участь у справі, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в цивільній справі ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2007 року, яка 20.04.2008 набрала законної сили, визнано мирову угоду, згідно з якою визнано право власності на 70/100 частини квартири АДРЕСА_1 та гараж літ. К за ОСОБА_1.
08.08.2008 року позивач звернулася до відповідача з замовленням про реєстрацію права власності на 70/100 частини квартири АДРЕСА_1 та гараж літ. К на підставі судового рішення.
Проте листом від 10.09.2007 року за № 11399 позивачу було відмовлено в реєстрації права власності на нерухоме майно з підстав, що подані документи не відповідають вимогам, установленим тимчасовим Положенням про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року. А саме, договір купівлі-продажу був укладений без попереднього проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, а також відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Крім того ОСОБА_1 не надано попередній право встановлювальний документ на нерухоме майно.
Суд проаналізувавши доводи сторін зазначає, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Також в п.10 Додатку 1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерство юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року передбачено, що до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, серед іншого відносяться рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Відповідно до п.3.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2008 року набрала законної сили, а тому підлягає виконанню на території України відповідно до норм чинного законодавства.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про неправомірність відмови відповідача здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно з підстав невідповідності укладеного договору чинному законодавству.
При цьому суд вважає обґрунтованою вимогу відповідача щодо необхідності надання попередніх правовстановлюючих документів на 70/100 частини квартири АДРЕСА_1 та гараж літ. К.
Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Згідно з п.1.13 Тимчасового положення реєстрація прав проводиться в такому порядку: приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно; установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав; прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав; унесення записів до Реєстру прав; учинення написів на правовстановлювальних документах; видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.
За вимогами п.2.1 Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Таким чином суд доходить висновку, що вимоги відповідача в цій частині є правомірними, такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Щодо позовних вимог про віднесення судових витрат на рахунок відповідача суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог (ч.3 ст94 КАС України).
З урахуванням сукупності викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати частково протиправними дії Комунального підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» Дніпропетровської обласної ради з відмови 10.09.2008 року ОСОБА_1 в реєстрації права власності на нерухоме майно: 70/100 частини квартири АДРЕСА_1 та гараж літ. К.
Зобов'язати Комунальне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_1» Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно: 70/100 частини квартири АДРЕСА_1 та гараж літ. К за умови надання ОСОБА_1 до КП «ІНФОРМАЦІЯ_1» оригіналу попередніх правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно, виданих на ім'я ОСОБА_2.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачене державне мито в розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 10.02.2009 року.
Суддя Головко О.В.