Справа № 2а- 30210/08 Категорія №2.19.5
Іменем України
12 січня 2009 року Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Островської О.П., при секретарі: Рубей К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
У листопаді 2008 року позивач ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, в якому зазначила, що вона має правовий статус «дитини війни", відповідачем їй не доплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача провести підвищення та виплату пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 року з подальшим перерахунком.
Позивачка до початку судового засідання надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав, надав заперечення, в яких посилається на наступне. П.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» на 2007 рік зупинено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але ст. 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії дітям війни виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру набавки, встановленої для учасників війни. Ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, призначених за цим Законом. В Прикінцевих положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надано розпорядження Кабінету Міністрів України в двохмісячний термін надати Верховній Раді України пропозиції до приведення законодавства України у відповідність з цим законом, тобто питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення пенсій дітям війни, має бути вирішено в законодавчому порядку. П.2 ст.41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» текст ст.6 Закону викладено в новій редакції, якою встановлено підвищення до пенсії 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, така надбавка встановлена позивачеві. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 01.12.1999 року /арк. справи № 5/.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України
«Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн. з 01 липня 2007 року - 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415,11 грн.
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, по 31.12.2007 року, відповідач має підвищити позивачеві розмір пенсії, як дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання провести підвищення пенсії за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, то вона є необгрунтованою з наступних підстав:
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, відповідач мав виплачувати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни, з 09.07.2008 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати дії Управління пенсійного фонду України місті Лисичанську Луганської області щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни неправомірними, та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області зробити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року.
Що стосується вимоги позивача зобов'язати відповідача проводити перерахунок пенсії у подальшому, суд не знаходить підстав для задоволення такої вимоги. Як убачається зі змісту ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Тому суд не може зобов'язати відповідача до вчинення певних дій не майбутнє.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, здійснені
позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області стосовно нездійснення виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року, з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.