а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
11 грудня 2008 р. Справа № 2-а-436/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
При секретарі судового засідання: Кащук С.В.
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : ОСОБА_2,
представника прокуратури Вінницької області - ОСОБА_3
розглянувши матеріали справи
за позовом: прокурора Іллінецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області
до: ОСОБА_2
про: стягнення податкового боргу
Заявлено позов прокурора Іллінецького району Вінницької області в інтересах Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 5137,35 гривень.
Позовні вимоги мотивовано тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 має податкову заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб в сумі 5137,35 грн., яка виникла у зв'язку із порушенням чинного податкового законодавства.
Оскільки досудові заходи щодо стягнення з відповідача заборгованості не дали позитивного результату, позивач був змушений звернутися з вищезазначеним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.
Представник позивача та представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Натомість, відповідач та його адвокат проти задоволення позову заперечували. В ході судового засідання, посилаючись на свої письмові заперечення, наголосили, що підстави щодо стягнення з позивача податкового боргу, викладені в позовній заяві, є необґрунтованими. Разом із тим, позивач та його адвокат наполягали на відмові у задоволенні позову на підставі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із пропущення позивачем річного строку звернення до суду з адміністративним позовом, передбаченого ст. 99 цього Кодексу.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши та дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом у адміністративній справі встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи від 30 жовтня 2000 року зареєстрований як підприємець. А відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 27.03.2008 року №2745 відповідач перебуває на обліку платників податків у Іллінецькій міжрайонній державній податковій інспекції Вінницької області.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, за ОСОБА_2 станом на час розгляду справи рахується заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб в сумі 5137,35 грн.
Вказана заборгованість, як вбачається з Акту №108/17-116/1575201477 “Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.10.2002р. по 30.09.2005р.»від 30.12.2005р. виникла в результаті порушення відповідачем п.п. “а»п. 19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року та підтверджується податковим рішенням-повідомленням №0000011730/0 від 11 березня 2006 року і відображена в зворотному боці облікової картки платника станом на 26.02.2008 року.
П.п. “а»п. 19.2. ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Однак, ОСОБА_2, не погоджуючись з вищезазначеним податковим рішенням-повідомленням №0000011730/0 від 11 березня 2006 року, неодноразово оскаржував його.
Так, 19 січня 2006 року відповідач оскаржив вказане рішення до Іллінецької МДПІ, яка відмовила йому у задоволенні скарги, а не погоджуючись із рішенням Іллінецької МДПІ відповідач оскаржив його до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, а потім і до Державної податкової адміністрації України.
13 червня 2006 року Державна податкова адміністрація України прийняла рішення, яким остаточно відмовила ОСОБА_2 у задоволенні скарги на податкове повідомлення-рішення.
Крім цього, відповідач податкове рішення-повідомлення №0000011730/0 від 11 березня 2006 року також оскаржував і до Господарського суду Вінницької області, але йому знову було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.
В судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання, згідно із яким він наполягав, щоб суд відмовив позивачеві у задоволенні позову в зв'язку з пропущенням останнім річного строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.
Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Оскільки, податкове рішення-повідомлення №0000011730/0, яке є підставою для стягнення податкового боргу було прийнято 11 березня 2006 року, і яке неодноразово було оскаржено до вищих податкових інстанцій, зокрема, і до Державною податкової адміністрації України, яка 13 червня 2006 року остаточно відмовила у задоволенні скарги ОСОБА_2, а позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом щодо стягнення заборгованості лише 2 квітня 2008 року, що підтверджується матеріалами адміністративної справи, суд прийшов до висновку відмовити у задоволенні даного позову у зв'язку із пропущенням позивачем річного строку звернення до суду з адміністративним позовом, так як вважає це є достатньою та обґрунтованою підставою. Крім того, в судовому засідання позивачем -суб'єктом владних повноважень не доведено поважності пропущення строку для звернення до адміністративного суду.
Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
У задоволення позова прокурора Іллінецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 12.11.08
Суддя (підпис) Сауляк Юрій Васильович
з оригіналом згідно
Суддя Секретар станом на 17.12.2008р. постанова не набрала законної сили