24 вересня 2013 р.Справа № 816/4118/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4118/13-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
07 серпня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, не погодившись із постановою суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по даній справі скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Заявниця на обґрунтування вимог вказує, що під час проведення фактичної перевірки, за результатом якої складено акт від 06.03.2013р., відповідачем порушено норму пункту 80.6 статті 80 Податкового кодексу України та протиправно не встановлено факт оформлення трудових відносин між позивачем та працівником, задіяним до перевірки, що призвело до підписання акту перевірки не уповноваженою особою.
Книга обліку доходів і витрат №2994/1, копія якої наявна у матеріалах справи, на думку позивача, заповнена у відповідності до вимог чинного законодавства та не суперечить вимогам Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1025.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 06 березня 2013 року на підставі направлень на перевірку №199 та №200 від 06 березня 2013 року працівниками Лубенської ОДПІ була проведена фактична перевірка суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, в тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за місцем знаходження господарської одиниці по АДРЕСА_1. Перевірка проводилася в присутності особи, що проводила розрахункові операції - продавця ОСОБА_3
06 березня 2013 року за результатами фактичної перевірки складено акт (довідку), яким встановлено порушення пунктів 11, 12, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме:
- проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
- не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, на 27,10 грн.;
- неведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації, а саме відсутні накладні на товар на загальну суму 2459,60 грн. грн. згідно додатку до акту перевірки.
26 березня 2013 року на підставі акту перевірки Лубенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000232203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пунктів 1, 6 статті 17, статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 5005,20 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.03.2013 року №0000232203 прийнято за наявності законних підстав у відповідності до встановлених перевіркою порушень та з дотриманням норм чинного податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Позивачем у апеляційній скарзі не заперечується законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо правомірного застосування до нього санкцій відповідно до п. 1, 6 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тому на підставі ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів в цій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року не переглядає.
Що стосується порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
З акту перевірки від 06 березня 2013 року вбачається, що було встановлено наявність у позивача товарно-матеріальних цінностей на суму 2459,60 грн., на які відсутні накладні. Перелік і кількість товарів наведено у додатках №1, №2, №3 до акту перевірки від 06.03.2013 "Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей)" (а.с. 30-32).
Згідно за статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі по тексту - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV).
А у відповідності до п.177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1025, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року №1425/18720, затверджено порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Згідно із вказаним Порядком №1025, фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Ведення Книги, відповідно до пункту 3 Наказу ДПА України від 24 грудня 2010 року №1025 здійснюється у такому порядку:
У графі 1 вказується дата заповнення.
У графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання.
У графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.
До графи 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть) бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.
У графі 5 відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.
У графі 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу.
Самозайняті особи, які використовують найману працю, заповнюють графи 7 та 8:
до графи 7 записуються відомості про внутрішнє переміщення товару (відпуск під реалізацію найманій особі) із зазначенням адреси місця здійснення діяльності, прізвища, імені, по батькові найманої особи та її реєстраційного номера облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серії та номера паспорта (для фізичних осіб -платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті);
у графі 8 відображається вартість товару, переданого на реалізацію за цінами придбання (підпункти 3.1 - 3.7 пункту 3 Наказу ДПА України від 24 грудня 2010 року №1025).
Графа 12, відповідно до підпункту 3.10 пункту 3 Наказу ДПА України від 24 грудня 2010 року №1025, розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов'язаними із отриманням доходу.
В даній Книзі, відповідно до підпункту 3.7 пункту 3 Наказу ДПА України від 24 грудня 2010 року №1025, наймана особа заповнює графи 1, 3, 8. Графа 3 заповнюється по кожному факту здійснення операції. У графі 8 наймана особа відображає вартість отриманого товару за цінами реалізації.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення позивачем порядку ведення книги обліку доходів і витрат та вимог законодавства щодо обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації.
З копії Книги обліку доходів і витрат №2994/1 суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.56-63) вбачається, що графи 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11 не заповнені, тобто не внесені відомості щодо реквізитів документів, що підтверджують понесені витрати, не зазначена загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей та сума витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу, відсутні відомості про внутрішнє переміщення товару (відпуск під реалізацію найманій особі) із зазначенням адреси місця здійснення діяльності, прізвища, імені, по батькові найманої особи та її реєстраційного номера облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серії та номера паспорта, понесені витрати на оплату праці, понесені інші витрати, пов'язані з одержанням доходу та не відображено залишок товарних запасів, матеріалів, сировини на кінець звітного періоду.
Обов'язковість заповнення зазначених граф у книзі обліку доходів та витрат для фізичних осіб-підприємців та самозайнятих осіб найманими особами, що здійснюють операції за готівку, передбачена зазначеним вище Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1025, та п.177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, тому доводи апеляційної скарги щодо оформлення зазначеної Книги обліку доходів і витрат у відповідності до норм чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає безпідставними.
Крім того, судом першої інстанції встановлено та не спростовано позивачем під час апеляційного перегляду справи, що на підтвердження понесених ним витрат на загальну суму 2459,60 грн. не були надані первинні документи в ході проведення перевірки перевіряючим. У відповідності до роз'яснення Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2013 року, такими документами можуть бути товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, фіскальні чеки, акти закупки (виконаних робіт, наданих послуг) тощо. Тобто зазначаючи витрати у графах 5 - 10, у графі 4 Книги слід обов'язково вказувати реквізити документа, який підтверджує понесені витрати.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про порушення позивачем порядку ведення обліку товарно-матеріальних цінностей на суму 2459,60 грн.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Доводи заявника у апеляційній скарзі про порушення перевіряючими вимог статті 80 Податкового кодексу України та невірне встановлення факту трудових відносин працівника ОСОБА_3, задіяного до перевірки, із позивачем, у зв'язку з чим акт за результатами перевірки був підписаний не уповноваженою особою, є необґрунтованими.
Відповідно до пункту 80.4 статті 80 Податкового кодексу України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3, продавець продовольчих товарів, показала, що у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 не перебуває, проте, під час проведення контрольної закупки посадовою особою Лубенської ОДПІ, здійснювала розрахункові операції у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить ФОП ОСОБА_1
Враховуючи положення ст. 24 Кодексу законів про працю України, факт трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3, як працівником фактично допущеним до роботи та такого, що фактично здійснював реалізацію товару у господарській одиниці позивача, що перевірялась, на момент проведення перевірки був встановленим .
Посилання заявника у апеляційній скарзі на п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, як на підставу порушення відповідачем під час проведення перевірки порядку підписання акту від 06.03.2013 року, а саме: зазначений акт підписаний не уповноваженою особою, висновків суду не спростовують, оскільки є необґрунтованими з наведених вище підстав. Норма ПК України, на яку посилається заявник має загальний характер щодо оформлення результатів перевірок. Натомість спеціальною нормою, яка стосується оформлення результатів фактичних перевірок, визначених статтею 80 Податкового кодексу України, є норма п. 86.5 ст. 86 ПК України, яка передбачає, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок підписується посадовими особами контролюючих органів. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Оскільки під час проведення перевірки встановлено, що особою, яка здійснює розрахункові операції, є продавець ОСОБА_3, акт перевірки останнім підписано правомірно.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4118/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 27.09.2013 р.