донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.10.2013 р. справа №908/2234/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБойченка К.І. Черноти Л.Ф., Шевкової Т.А.
при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А.
від позивача:Нестерчук А.П. - довіреність від 14.12.2012 року №262/10
від відповідача:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
на рішення господарського суду Запорізької області
від16.08.2013року
у справі№ 908/2234/13 (суддя: Науменко А.О.)
за позовною заявою Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі», м. Мелітопіль Запорізької області
простягнення пені в сумі 747979 грн. 48 коп., 3% річних в сумі 329489 грн. 36 коп., інфляційних нарахувань в сумі 100789 грн. 70 коп.
Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» пені в сумі 747979 грн. 48 коп., 3% річних в сумі 329489 грн. 36 коп., інфляційних нарахувань в сумі 100789 грн. 70 коп.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.08.2013 року у справі №908/2234/13 здійснена заміна сторонни (відповідача) у справі №908/2234/13 - Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі», позовну заяву, з урахуванням зменшення сум штрафних санкцій на 75%, заявлених до стягнення, - задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 186994 грн. 87 коп. - пені, 100789грн. 70 коп. - інфляційних нарахувань, 329489 грн. 36 коп. - 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вищезгадане рішення суду першої інстанції мотивоване частковою обгрунтовністю позовних вимог.
Не погодившись з рішенням господарського суду Запорізької області від 16.08.2013 року Дочірня компанія «Газ України» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні належної до сплати суми пені та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача пеню в розмірі 747979 грн. 48 коп., в іншій частині рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
Зокрема, апелянт зазначає, що заявлена до стягнення сума пені є правомірною та обгрунтованою, а тому підлягає до задоволення.
Представник заявника апеляційної скарги в судовому засіданні 02.10.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення сум пені.
Представник відповідача в судове засідання 02.10.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на апеляційну скаргу не надав.
Неявка без поважних причин в судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Відповідно до статті 101 Господарського процессуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2010 року Дочірня компанія «Газ України» Націнальної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Постачальник) та Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж (на теперішній час - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі») (Покупець) уклали договір № 06/10-200ТЕ-14 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі-договір) (т. 1 а.с. 35-39).
Згідно п. 1.1. договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві імпортований природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору.
Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших портеб не є предметом цього договору.
Відповідно до п. 1.2. договору Постачальник передає Покупцю в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року природний газ (далі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 32070 тис.куб.м., в тому числі по місяцях.
Згідно п.п. 3.1.1. договору сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.
Пунктом 4.1. договору узгоджено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця,наступного за місяцем поставки газу.
Згідно п. 5.1. договору строк поставки газу: з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року включно.
Відповідно до п.п. 5.2.1. договору право власності на газ переходить від Постачальника до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
За умовами п. 6.1. договору Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ; підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки.
Згідно п. 1 додаткової угоди №3 від 03.10.2011 року до договору, останній вважається припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011 року (т. 1 а.с. 45).
Факт належного виконання позивачем зобов'язання щодо поставки газу та отримання його відповідачем підтверджуються актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2011 року за січень 2011 року на суму 8782148 грн. 95 коп., від 28.02.2011 року за лютий 2011 року на суму 8508105 грн.89 коп., від 31.03.2011 року за березень 2011 року на суму 6677289 грн. 19 коп., від 30.04.2012 року за квітень 2011 року на суму 1969821 грн. 01 коп. (т. 1 а.с. 46-49).
Згідно п.п. 7.3.1. у разі порушення Покупцем умов п. 4.1. цього договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 10.1. договору, останній набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не пізніше ніж через 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2011 року і діє до 31.12.2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Заявлена до стягнення пеня в сумі 747979 грн. 48 коп., розрахована позивачем, з урахуванням здійснених відповідачем проплат, за період з 21.02.2011 року по 20.11.2011 року, у відповідності з умовами п. 7.3.1. договору.
При розгляді даної справи судом першої інстанції відповідач звернувся з клопотанням про зменшення розміру стягуваємих сум пені (т. 2 а.с.37-38).
В обґрунтування згаданого клопотання відповідач зазначає, що за умовами договору, на підставі якого заявлені позовні вимоги, природний газ постачався виключно для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання для населення. Несвоєчасність розрахунків за договором з позивачем пов'язана з причиною несвоєчасного виконання обов'язків споживачами підприємства, невідповідності діючого тарифу і заборгованості з виплати різниці в тарифах на послуги теплопостачання з боку держави, несприятливих умов господарювання відповідача.
Суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшення розміру стягуваємих сум пені на 75%.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 551 Цивільного Кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст. 233 Господарського Кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Судова колегія відзначає, що матеріали справи не містять відомості щодо заподіяння позивачу збитків у зв'язку з несвоєчасним здійсненням розрахунків за договором з боку відповідача.
Крім того, слід врахувати, що населення звільнено від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне здійснення розрахунків за надані комунальні послуги, у тому числі з опалення та гарячого водопостачання.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваємих штрафних санкцій на 75%, а тому пеня підлягає зменшенню в розмірі від обґрунтовано заявленої до стягнення, тобто пеня підлягає до стягнення в сумі 186994 грн. 87коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача сум 3% річних, розрахованих за період з 21.02.2011 року по 21.12.2012 року в розмірі 329489 грн. 36 коп. та інфляційних нарахувань в розмірі 100789 грн. 70 коп., розрахованих за період березень 2011 року - грудень 2012 року
Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального пара, а тому підлягає залишенню в силі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
1) Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Запорізької області від 16.08.2013 року у справі №908/2234/13 - залишити без задоволення.
2) Рішення господарського суду Запорізької області від 16.08.2013 року у справі №908/2234/13- залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Судді Л.Ф. Чернота
Т.А. Шевкова