донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.10.2013 р. справа №905/5152/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБойченка К.І. Черноти Л.Ф., Шевкової Т.А.
при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А.
від позивача:Хлабистін Д.М. - довіреність від 01.01.2013 року №27
від відповідача:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Донецької області
від20.08.2013 року
у справі№ 905/5152/13 (суддя: Говорун О.В.)
за позовною заявою Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», м. Красноармійськ
простягнення штрафу в розмірі 9805 грн. 00 коп.
Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» 9805 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №52204817 масу вантажу у вагоні № 65946964.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2013 року по справі №905/5152/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» 1961 грн. 00 коп. штрафу та 1720 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору за подання позовної заяви. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2013 року у справі №905/5152/13, позивач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати в частині зменшення суми штрафу на 7844 грн. 00 коп та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що:
- суд не повністю з»ясував обставини, які мають значення по справі та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного прийняття рішення по справі;
- висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.
Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 02.10.2013 року не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на апеляційну скаргу не надав.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» (вантажовідправник) 21.01.2013 року зі станції Удача на адресу Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Дніпродзержинський КХЗ» за залізничною накладною № 52204817 на станцію призначення - на станцію Правда у вагоні № 65946964, відвантажило вантаж - концентрат вугільний.
При прибутті вантажу на станцію Чаплине, залізницею було здійснено перевірку вантажу у вагоні № 65946964.
За результатами даної перевірки встановлено, що у вагоні №65946964 вага брутто - 89800кг, тара з документу 23300 кг, нетто - 66500 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 2100 кг.
За даним фактом залізницею складено Комерційний акт АА №044259/4 від 21.01.2013 року, в розділі Д якого зафіксовані виявлені розбіжності та зазначено, що завантаження рівномірне нижче бортів 20-30 см., без скосів, виїмок та заглиблень,вантаж маркований поперечними смугами, маркування не порушене, люка зачинені, протікання вантажу відсутнє, вагон бездвірний (а.с. 8).
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно зі ст.24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п.5.5. розділу 5 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. (далі -Правила №567/6855).
Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення).У даному випадку провізна плата - 1961 грн. 00коп. - вагон № 65946469, сума штрафних санкцій - 1961 грн. 00 коп. х 5 = 9805 грн. 00 коп.
Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній -основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.
Згідно п.28 «Правил приймання вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Частиною першою ст.26 Закону «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.
За змістом ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобовґязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 року
За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.
Наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобовґязана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, зазначених у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, а тому, позовні вимоги є доведеними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати, з врахуванням наступного.
В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. З ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобовґязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовґязання.
Пунктом 1 статті 233 Господарського Кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовґязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовґязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно із ч.3 ст. 551 Цивільного Кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Стаття 83 Господарського процесуального Кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовґязання.
Позивачем не надано доказів понесення ним збитків у зв'язку з неправильно зазначеною відповідачем у даному випадку маси вантажу.
Окрім того, допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та іншим учасникам господарських відносин.
Також, маса вантажу виявилась меншою за масу вантажу, яка зазначена в накладній, тобто, у даному випадку не допущено відповідачем завантаження вантажу у вагон понад його вантажопідйомності.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року №01-08/71 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту» щодо неправомірності зменшення господарським судом з власної ініціативи розміру штрафу, заявленого до стягнення на підставі ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідний лист несе виключно рекомендаційний характер та чинним законодавством не передбачене обов'язкове використання відповідних рекомендацій.
Згідно ч.1 ст. 43 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду є законним, тобто, доводи заявника апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду.
За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції судовою колегією залишається в силі.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
1) Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2013 року по справі №905/5152/13 залишити без задоволення.
2) Рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2013 року по справі №905/5152/13 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя К.І.Бойченко
Судді Л.Ф.Чернота
Т.А. Шевкова