04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" вересня 2013 р. Справа№ 910/12555/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мальченко А.О.
Остапенка О.М.
при секретарі судового засідання Шевченко В.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги від 02.09.2013 року № 45-1200/8777 державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» на рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року
у справі № 910/12555/13 (суддя - Кирилюк Т.Ю.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»
до державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція»
про стягнення 27 465, 32 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Ковальчук Є.П.,
від відповідача: Зуєв В.Б.
02.07.2013 року публічне акціонерне товариство «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (позивач у справі) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (відповідач у справі) про стягнення 27 465, 32 грн., що становить 23 072, 40 грн. боргу, 1 970, 32 грн. - 3% річних та 2 422, 60 грн. інфляційних втрат (а.с.4-13).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 43-906 від 26.03.2009 року на проведення авторського нагляду щодо оплати вартості виконаних робіт.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року у справі № 910/12555/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» на користь публічного акціонерного товариства «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» 23 072, 40 грн. боргу, 1 970, 32 грн. - 3 % річних, 2 422, 60 грн. - інфляційних втрат та 1 720, 50 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція», через місцевий господарський суд, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, як мають значення для справи.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2013 року у справі № 2а-19526/10/2670.
Крім того, апелянт не погодився із нарахуванням штрафних санкцій за період з 21.06.2010 року по 13.06.2013 року, оскільки в даний період проводилася перевірка фінансово-господарської діяльності відповідача, а відтак вважає, що борг по спірному договору був несплачений з поважних причин.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року апеляційну скаргу державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 30.09.2013 року.
Представник апелянта в судовому засіданні 30.09.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги.
В судовому засіданні 30.09.2013 року та у відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи скаржника, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
26.03.2009 року між ВАТ «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (правонаступником якого є ПАТ «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект») (виконавець за договором, позивач у справі,) та державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» (замовник за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 43-906 на проведення авторського нагляду (далі - договір) (а. с. 56 - 58), згідно п. п. 1.1., 1.2. зазначеного договору із врахуванням протоколу розбіжностей (а.с.65-67), виконавець зобов'язався здійснити авторський нагляд по підготовчим заходам по будівництву енергоблоків №3, №4 Хмельницької атомної електростанції на 2009 рік. Виконавець здійснює авторський нагляд відповідно до положення про авторський нагляд, згідно наказу (Додаток № 4) та в строки згідно календарного плану (Додаток № 2).
Відповідно до п.2.1. договору за здійснення авторського нагляду замовник, у відповідності із протоколом погодження договірної ціни, перераховує виконавцю 129 912 грн.(в тому числі ПДВ 20%).
Згідно з п. 2.2. договору (з врахуванням протоколу розбіжностей до договору) оплата за авторський нагляд здійснюється поетапно на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт протягом 20 днів з дати підписання акту замовником.
Виконавець надає замовнику щомісячно акт здачі-приймання виконаних робіт за здійснення авторського нагляду. Замовник протягом 20 днів з дати отримання акту здачі-приймання виконаних робіт надсилає виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт (п.3.1. договору).
Невід'ємною частиною даного договору є додатки: протокол погодження договірної ціни; календарний план робіт; кошториси, наказ на здійснення авторського нагляду з січня 2009 року по грудень 2009 року; розподіл об'єму робіт групи авторського нагляду на ХАЄС (п.7 договору).
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 23 072, 40 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт з авторського нагляду № 44 від 31.05.2010 року на суму 12 594, 00 грн. та № 47 від 31.05.2010 року на суму 10 478, 40 грн. (а.с.71, 73), всього на загальну суму 23 072, 40 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та застережень, підписи скріплено печатками юридичних осіб.
22.07.2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 03-008.115.034.КР-П (а.с.75) з вимогою оплати боргу із врахуванням штрафних санкцій в сумі 23 220, 06 грн. Факт направлення претензії підтверджується копіями фіскального чеку, опису вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою поштової установи про отримання рекомендованої кореспонденції адресатом (а.с.79-85).
18.01.2012 року позивач направив на адресу відповідача лист-попередження № 07-240.115.002.КР-П (а.с.86-87), в якому просив оплатити борг в сумі 23 072, 40 грн. (докази направлення та отримання листа відповідачем наявні в матеріалах справи.).
Відповідач листом від 05.03.2012 року за № 45-370/2256 визнав заборгованість в сумі 23 072, 40 грн. та зазначив, що не оплатив виконані роботи у встановлені договором строки з причини неузгодження платежу головним державним аудитором КРУ та одержанням повідомлення № 40 від 03.11.2009 року «Про виявлення ознак, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання державних коштів при проведенні авторського нагляду по модернізації енергоблоків № 1, 2». При цьому, відповідач повідомив, що він звернувся з позовом до окружного адміністративного суду м. Києва про визнання не чинною вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України від 01.12.2010 року № 32-14/403.
Відповідач свого зобов'язання по оплаті виконаних робіт за договором № 43-906 від 26.03.2009 року не виконав, що стало підставою звернення позивача з позовом про стягнення 23 072, 40 грн. боргу. Крім того, за невиконання грошових зобов'язань позивач нарахував боржнику 2 422, 60 грн. інфляційних втрат, 1 970, 32 грн. - 3% річних, в порядку ст. 625 ЦК України.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на зазначені приписи закону, враховуючи, що виконання робіт доведено позивачем належними доказами, що акти на проведення авторського нагляду № 44 від 31.05.2010 року та № 47 від 31.05.2010 року на загальну суму 23 072,40 грн. підписано сторонами без заперечень, а також, що оскаржувана у адміністративному суді вимога Головного контрольно-ревізійного управління України від 01.12.2010 року № 32-14/403 стосується робіт по проведенню авторського нагляду по модернізації енергоблоків № 1, 2, які (роботи) не є предметом договору 43-906, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що факт наявності заборгованості відповідача в сумі 23 072, 40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу судом першої інстанції правомірно задоволено.
Щодо позовних вимог про стягнення 2 422, 60 грн. інфляційних втрат за період з 01.08.2010 року по 13.06.2013 року та 1 970, 32 грн. - 3% річних за період з 10.08.2010 року по 13.06.2013 року, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні збитки та проценти згідно зі статтею 625 ЦК України нараховуються за неправомірне користування чужими коштами, а отже, є платою за користування чужими коштами, що не носить, на відміну від неустойки, штрафного характеру, а має компенсаційний характер заходів впливу.
Інфляційні збитки та проценти, які передбачені ст. 625 ЦК України, не розраховані на отримання прибутку кредитором, оскільки останній міг отримати значно більший прибуток в разі використання коштів у виробничо-інвестиційних цілях, а тому проценти за ст. 625 ЦК України є визначений законом мінімум від знецінення боргу.
Таким чином у цивільно-господарських відносинах кредитор вправі вимагати компенсації збитків, що виникають у випадку неправомірного використання його коштів боржником, з урахуванням приписів статті 625 ЦК України, тобто у розмірі 3 % річних у поєднанні з інфляційними втратами, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення 2 422, 60 грн. інфляційних втрат та 1 970, 32 грн. - 3% річних.
Щодо посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2013 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 06.08.2013 року відповідач звернувся до суду із клопотанням (а.с.126-127) про зупинення розгляду справи № 910/12555/13 до розгляду апеляційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2013 року.
В обґрунтування своїх вимог, відповідач зазначив, що Державна фінансова інспекція України провела ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача та 13 відокремлених підрозділів за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року за результатами якого було складено акт № 05-21/168 від 27.10.2010 року та 01.12.2010 року Державна фінансова інспекція України направила на адресу відповідача вимогу № 32-14/403 про усунення порушень, виявлених ревізією.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2013 року у справі № 2а-19526/10/2670 у задоволенні позовних вимог відповідача до Державної фінансової інспекції України про визнання не чинною вимоги № 32-14/403 від 01.12.2010 року відмовлено (а.с.136-137). Зазначена Постанова не набрала законної сили, оскільки оскаржена відповідачем в апеляційному порядку, тому, посилаючись на приписи ч. 1 ст. 79 ГПК України відповідач подав клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Колегія суддів апеляційної інстанції визнає обґрунтованою відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі, оскільки як зазначалося вище, оскаржувана у адміністративній справі вимога не стосується робіт по авторському нагляду по підготовчим заходам по будівництву енергоблоків №3, №4 Хмельницької атомної електростанції і матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором № 43-906 від 26.03.2009 року виконав належним чином, роботи прийнято відповідачем, а відтак, за умовами договору у відповідача виникло зобов'язання з оплати, як і право позивача вимагати такої оплати.
Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року по справі № 910/12555/13 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 та 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу від 02.09.2013 року № 45-1200/8777 державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» на рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року у справі №910/12555/13 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року у справі № 910/12555/13 залишити без змін.
3.Справу № 910/12555/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Жук Г.А.
Судді Мальченко А.О.
Остапенко О.М.