18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
01 жовтня 2013 року Справа № 925/1289/13
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,
від відповідача - Котьол О.В. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою
позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до
відповідача: публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше
Травня"
про стягнення 42 840,00 грн.,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня" 33 660,00 грн. збитків у вигляді неодержаних доходів завданих позивачу внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором та відшкодування в зв'язку з цим судового збору.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до договору №14 від 20.08.2009 про переведення боргу, відповідач, як новий боржник, зобов'язувався погасити частину заборгованості яєчним порошком всього 10 тон по ціні 22 грн./кг. Оскільки відповідач не передав визначену кількість продукції, позивач змушений був звертатися до суду з вимогою про примусове стягнення яєчного порошку. Рішенням господарського суду від 05.06.2012, позовні вимоги були задоволені, стягнуто з відповідача 3 060 кг яєчного порошку, але через відсутність у відповідача цієї продукції, суд змінив спосіб виконання рішення та стягнув з відповідача вартість недопоставленої кількості продукції у розмірі 67 320,00 грн., відмовивши у стягненні ринкової вартості яєчного порошку.
У судовому засіданні позивач подав заяву від 01.10.2013 №145 про збільшення розміру позовних вимог в сумі 42 840,00 грн., обґрунтовуючи її тим, що на підтвердження завдання збитків діями відповідача, ним надається копія договору поставки від 05.04.2012, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_3 зобов'язується поставити ФОП ОСОБА_4, яєчний порошок у кількості 3 тонни 60 кг за ціною 36,00 грн.
Заява про збільшення розміру позовних вимог, прийнята судом до розгляду, так як, сплачена позивачем сума судового збору при подачі позову є достатньою для збільшення суми позовних вимог та відповідає наданому позивачу праву встановленому статтею 22 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов з підстав, визначених у позовній заяві.
Відповідач у письмовому відзиві, проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем при визначенні неодержаних доходів не наведено доказів, які б підтвердили реальне отримання ним доходів при належному виконанні зобов'язання відповідачем.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.
20 серпня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Перше травня Комбікормовий завод", як первісний боржник, відкрите акціонерне товариство "Птахофабрика "Перше травня", як новий боржник, і фізична особа - підприємець ОСОБА_3, як кредитор, уклали договір про переведення боргу №14, згідно з яким первісний боржник зі згоди кредитора перевів частину свого боргу у сумі 220 000 грн., який виник із договорів поставок від 17.04.2009 №17/04/09-02, №17/04/09-03 та №17/04/09-04, на нового боржника, а останній погодився прийняти цей борг на себе.
Відповідно до п.6 вказаного договору новий боржник зобов'язувався погасити частину заборгованості перед кредитором продукцією власного виробництва (яєчним порошком) частинами та у терміни, що будуть придатними для нового боржника за даним договором (всього 10 тонн по ціні 22 грн. за кг.)
У зв'язку з неповним виконанням відповідачем договору, в частині передачі яєчного порошку, позивач звернувся з позовом до суду. Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.06.2012 у справі №07/5026/620/2012, позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_3 до ПАТ "Птахофабрика "Перше травня" задоволено повністю та стягнуто з відповідача 3 тонни 60 кг яєчного порошку.
Через відсутність у боржника присудженого до стягнення майна в натурі, про що державним виконавцем було складено акт від 21.09.2012, позивач подав до господарського суду Черкаської області заяву про зміну способу виконання рішення суду у справі №07/5026/620/2012.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.10.2012 у справі №07/5026/620/2012 було змінено спосіб виконання рішення суду та стягнуто із боржника 67 320,00 грн. вартості 3060 кг. яєчного порошку (по 22 грн. за 1 кілограм порошку).
У листопаді 2012 року боржник виконав рішення суду, перерахувавши на рахунок позивача 67 320,00 грн.
За доводами позивача, укладаючи договір про переведення боргу №14 від 20.08.2009 та надаючи свою згоду на погашення частини заборгованості новим боржником продукцією власного виробництва - яєчним порошком, а також звертаючись до суду із позовом про стягнення 3 тонни 60 кг. яєчного порошку ФОП ОСОБА_3 розраховував саме на отримання даного виду продукції, оскільки мав намір продати отриманий яєчний порошок по ринковій ціні, яка існувала б на момент передачі позивачу даної продукції. Відповідач сплатив позивачу 67 320,00 грн. вартості яєчного порошку по ціні 22 грн. за 1 кілограм, в той час як згідно експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №0-382 від 20.06.2013, діапазон ринкової вартості яєчного порошку на ринку України у 4 кварталі 2012 року становив 30-36 грн. за 1 кілограм порошку. В обґрунтування позову позивач надав суду договір поставки від 05.04.2012, який укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5, на думку позивача, саме неналежне виконання взятих на себе зобов'язань ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» завдало збитків ФОП ОСОБА_3 у розмірі 42 840,00 грн.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, з огляду на наступне.
Предметом спору у справі є стягнення з винної особи суми збитків заподіяних внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» з постачання яєчного порошку, які визначаються як різниця між фактично сплаченою сумою за непередану продукцію та доходом на який розраховував позивач за умови належного виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено представниками позивача та відповідача, рішенням господарського суду Черкаської області від 05.06.2012 по справі №07/5026/620/2012 задоволено позов фізичної особи ОСОБА_3 та стягнуто з відповідача 3 тонни 60 кг яєчного порошку. Ухвалою суду від 05.10.2012 було змінено спосіб виконання рішення та стягнуто із боржника 67 320,00 грн. вартості яєчного порошку. У листопаді 2012 року ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» повністю виконав рішення суду перерахувавши на рахунок позивача 67 320 грн.
В силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Преюдиціальність є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність судового акта, який вступив в законну силу.
Таким чином, рішенням суду від 05.06.2012 встановлено факт існування між ФОП ОСОБА_3 та ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня" договірних відносин щодо зобов'язання передачі відповідачу яєчного порошку у кількості 3 тонни 60 кілограмів, як передбачено п. 6 договору про переведення боргу від 20.08.2009 №14 та яке відповідач не виконав.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Аналогічний припис міститься у ст. 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
Позивач обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договору, він зазнав збитків у вигляду упущеної вигоди, яку він міг би отримати, якщо б відповідач належним чином виконав умови договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) повинні враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Ця норма зобов'язує кредитора своєчасно отримувати докази щодо здійснення конкретних заходів для забезпечення отримання доходів (укладення відповідних договорів, підготовки виробничого обладнання, приміщень, складів тощо). Це положення орієнтує потерпілу сторону на необхідність доведення фактів, які б підтверджували, що потерпілий кредитор дійсно планував отримати відповідні доходи, все зробив для їх отримання, мав для цього всі можливості і неодмінно отримав би такий доход, якби договір був виконаний належним чином. Тобто втрачена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний дохід.
Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру втраченої вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Таким чином, незважаючи на те що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди теж повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання потерпілою стороною відповідних доходів у разі, якби друга сторона виконала свої зобов'язання належним чином.
На підтвердження розміру збитків, позивач посилається на експертний висновок №О-382 від 20.06.2013, відповідно до якого діапазон ринкової вартості яєчного порошку на ринку України і 4 кварталі 2012 року становить 30-36 грн/кг. та договір поставки від 05.04.2012, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5, згідно з яким позивач зобов'язується передати останньому яєчний порошок за ціною 36,00 грн. за кг. Дослідивши вказаний висновок та договір поставки від 05.04.2012, суд прийшов до висновку, що він не може бути належним доказом на підтвердження зазначеного позивачем розміру збитків, оскільки містить посилання на визначення вартості яєчного порошку у 4 кварталі 2012 року тоді, як договірні зобов'язання виникли між сторонами у 2009 році та не доводить розміру доходів, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведені докази та норми законодавства суд вважає, що позивач не довів та належними доказами не підтвердив заподіяння збитків у вигляду упущеної вигоди, які б позивач реально міг отримати, відтак його позовні вимоги є необґрунтованими, тому суд відмовляє у позові повністю.
На підставі ст. 49 ГПК України понесені у даній справі судові витрати повністю покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.
Позивач за квитанцією №1 від 09.08.2013 року сплатив за поданим ним позовом 1 800,00 грн. судового збору, а за Законом України "Про судовий збір" мав сплатити лише 1 720,50 грн.
Сума переплаченого позивачем судового збору становить 79,50 грн., яка згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повернути ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) зайво сплачений ним за квитанцією№1 від 09.08.2013 року судовий збір у сумі 79,50 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 04.10.2013
Суддя О.І. Кучеренко