04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" жовтня 2013 р. Справа№ 910/8386/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Кондес Л.О.
Рябухи В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Вигівська О.Є. - представник, дов. б/н від 03.10.2013;
від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2013
у справі № 910/8386/13 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурпродукт-Вега"
до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"
про стягнення 71813,96 грн.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/8386/13 відкладено на 03.10.2013.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 у справі № 910/8386/13 позов задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 66 880,17 грн. заборгованості за договором поставки № 151 від 01.09.2011, 4 933,79 грн. пені, 1 720,50 грн. судового збору.
Рішення мотивоване тим, що позивачем була здійснена поставка товару відповідачу на підставі видаткових накладних; відповідач взяті на себе за договором зобов'язання не виконав, вартість отриманого товару не оплатив, в строк та на умовах, вказаних в договорі, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 у справі № 910/8386/13 скасувати в частині задоволення вимог про стягнення основного боргу на суму 5 000,00 грн., оскільки на момент подачі апеляційної скарги сума заборгованості становить не 66 880,17 грн., а 61 880,17 грн., що підтверджується тим, що скаржник за платіжним дорученням № 000381 сплатив на користь позивача суму в розмірі 5 000,00 грн.
Також скаржник вказує на порушення вимог ч. 4 ст. 85 ГПК України щодо строку складання оскаржуваного рішення та ст. 87 ГПК України стосовно строку надсилання рішення.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 66 880,17 грн. основного боргу, 4 933,79 грн. пені, судового збору.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.09.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 151, відповідно до п. 1.1 якого, позивач, за договором постачальник, зобов'язаний передати у власність відповідача, за договором покупця, медикаменти, вироби медичного призначення, косметичні засоби, харчові добавки, предмети санітарії та гігієни, згідно із заявками відповідача в асортименті та по цінах, вказаних в специфікаціях, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.
Згідно із статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач, згідно із видатковими накладними № КІЕ00007984 від 18.07.2012 на суму 21 937,18 грн., № КІЕ00005666 від 30.05.2012 на суму 72 014,55 грн., № КІЕ00007844 від 13.07.2012 на суму 1 901,75 грн., № КІЕ00007842 від 13.07.2012 на суму 29 752,92 грн., № КІЕ00007841 від 13.07.2012 на суму 54 903,48 грн., передав, а відповідач, в свою чергу, прийняв товар на загальну суму 180 509,88 грн.
Зазначені видаткові накладні підписані обома сторонами та скріплені відбитками печатки й штампу.
Також між сторонами укладені угоди № 1 від 01.09.2011 та № 2 від 20.02.2012 про доповнення умов договору поставки № 151 від 01.09.2011.
Згідно із п. 4.1.2 договору поставки № 151, в редакції угоди № 2 від 20.02.2012, відповідач проводить оплату за товар: ТМ "Др. Тайсс Натурварен ГмбХ" на умовах відстрочення платежу на 60 календарних днів з моменту отримання товару; ТМ "Лакалут" на умовах відстрочення платежу на 60 календарних днів з моменту отримання товару; ТМ "Доліва", ТМ "Гранатапфель" - на умовах відстрочення платежу на 90 календарних днів з моменту отримання товару. Також у видаткових накладних вказано дату оплати товарів.
Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на 19.04.2013 заборгованість за видатковими накладними №№ КІЕ0000: -7984 становить 6 322,53 грн., -7841 - 26 459,19 грн., -7842 - 29 752,92 грн., -7844 - 1 901,75 грн., 5666 - 2 443,78 грн., а строк оплати настав: за видатковою накладною № КІЕ00007984 - 17.09.2012, за видатковими накладними №№ КІЕ0000: 7841, -7842, -7844 - 11.09.2012, а за видатковою накладною № КІЕ00005666 - 29.07.2012.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем до суду першої інстанції не надано доказів сплати у повному розмірі заборгованості за товари, одержані згідно із видатковими накладними №№ КІЕ00007984, КІЕ00005666, КІЕ00007844, КІЕ00007842, КІЕ00007841.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п. 8.4 договору № 151 у випадку порушення відповідачем строків оплати за товар, передбачених п. 4.1 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає суму пені в розмірі 4 933,79 грн. правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
До апеляційної скарги відповідачем додано платіжне доручення № 000381 від 17.07.2013, як доказ того, що відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 5 000,00 грн. за поставлений позивачем товар згідно із видатковою накладною № КІЕ00007842 від 13.07.2012.
Згідно із ст.ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/8386/13 прийнято 01.07.2013, а заборгованість в розмірі 5 000,00 грн. сплачено відповідачем 17.07.2013, отже, станом на момент прийняття рішення у суду першої інстанції були відсутні підстави для зменшення суми основного боргу.
Стосовно факту оплати частини заборгованості після прийняття рішення, то зазначені суми підлягають врахуванню вже у процесі виконавчого провадження.
Скаржник в апеляційній скарзі не вказав на існування обставин, які б свідчили про прийняття судом першої інстанції неправильного рішення.
Порушення ст. 87 ГПК України не є підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, оскільки згідно із ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Інших порушень норм процесуального права судом апеляційної інстанції не виявлено.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 у справі № 910/8386/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" без задоволення.
2. Справу № 910/8386/13 повернути до Господарського суду міста Києва
Головуючий суддя Ропій Л.М.
Судді Кондес Л.О.
Рябуха В.І.