"23" вересня 2013 р.Справа № 916/1825/13
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ПРОММАШ"
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "СУПЕРІОР ФАРМ"
про стягнення 156 940,00 грн.
Суддя Цісельський О.В.
Представники:
Від позивача: Розумна О.Л., довіреність №01/07/2013 від 23.07.2013р.
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ПРОММАШ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СУПЕРІОР ФАРМ" 156 940,00 грн., де 71 500,00 грн. - основний борг, 85 440,00 грн. пеня.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2013р. позовну заяву (вх.№2860/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/1825/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 28.08.2013р. (вх.№25963/13), яка судом прийнята судом до розгляду.
Клопотання позивача про забезпечення позову (вх.№21182/13 від 12.07.2013р.) судом не задоволено, у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.
Представник позивача зменшені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 23.09.2013р. не з'явився, зменшені позовні вимоги позивача визначає частково, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№26113/13 від 30.08.2013р.).
Письмове клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи (вх.№26970/13 від 09.09.2013р.) - судом задоволено, у зв'язку з чим розгляд справи було продовжено до 27.09.2013р.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
14 січня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "СУПЕРІОР ФАРМ" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ПРОММАШ" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що Продавець погодився поставити, а Покупець погодився прийняти та оплатити у відповідності з умовами цього Договору ємкість транспортну для перевезення безводного аміаку транспортним засобом - 2 шт., надалі "товар".
Відповідно до п.1.2 Договору комплектація, ціна та вартість товару, а також технічні характеристики зазначаються в специфікації №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.
Із змісту п.2.1. Договору, вбачається, що поставка товару здійснюється протягом 7 тижнів після оплати, що зазначена в п.4.2., яка здійснюється після підписання цього Договору.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що загальна вартість Договору складає 960 000,00 (дев'ятсот шістдесят тисяч) грн.
У відповідності до п.п.4.2., 4.3. Договору, передплата в розмірі 10%, що складає 96 000,00 (дев'яносто шість тисяч) грн. Кінцевий розрахунок після підписання акту передачі товару.
За положеннями п.п.5.1., 5.2. Договору сторона, винна у невиконанні договору в цілому або його частини несе відповідальність у відповідності з діючим законодавством України. У разі не поставки товару в обумовлений в специфікації строк Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення поставки, але не більше 10% вартості не поставленого в строк товару.
Цей Договір вступає в силу після підписання його Продавцем та Покупцем і буде діяти до 31 грудня 2013р. (п.8.1. Договору).
На виконання умов договору купівлі-продажу №2 від 14.01.2013р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату №3 від 16.01.2013р. на суму 960 000,00 грн., у зв'язку з чим позивачем у відповідності до п.4.2. договору було здійснено передплату в розмірі 10%, тобто в сумі 96 000,00 грн., що підтверджується поданим позивачем до матеріалів справи платіжним дорученням №33 від 17.01.2013р. на суму 96 000,00 грн.
22 березня 2013р. відповідач звернувся до позивача з листом (вих.№9) відповідно до якого повідомив останнього про затримку поставки товару на чотири тижні.
Однак, відповідач всупереч взятим зобов'язанням за договором купівлі-продажу №2 від 14.01.2013р. поставку товару у відповідності до п.2.1. договору не здійснив, що і стало підставою для позивача звернутись до товариства з обмеженою відповідальністю "СУПЕРІОР ФАРМ" з вимогою від 04.06.2013р. (вих.№140), відповідно до якої останньому було встановлено строк 7 днів для повернення суми сплачених грошових коштів та завданих збитків в сумі 116 000,00 грн.
Після отримання відповідачем письмової вимоги позивача про повернення здійсненої у відповідності до умов договору передоплати товару в сумі 96 000,00 грн. - 12.06.2013р. було повернуто позивачу частину сплачених грошових коштів в розмірі 12 500,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.
Безпідставна відмова відповідача від виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №2 від 14.01.2013р. щодо поставки товару та поверненню передплати товару і стало підставою для позивача звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.
Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).
Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України - зобов'язання щодо повернення здійсненої позивачем передплати в сумі 96 000,00 грн., виконані лише частково 12.06.2013р. на суму 12 500,00 грн. та 15.07.2013р. №5734 на суму 12 000,00 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена в розмірі - 71 500,00 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума передплати за договором купівлі-продажу №2 від 14.01.2013р., встановлена судом в розмірі 71 500,00 грн.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СУПЕРІОР ФАРМ" пені в розмірі 85 440,00 грн., обрахованої за період з 08.03.2013р. по 04.06.2013р.
Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Статтею 628 ЦК кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
При цьому суд вважає занеобхідне зазначити, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким передбачене обмеження пені, в даному випадку не застосовується, оскільки спірна сума є відповідальністю за не грошове зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.
Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки. З цих підстав, судом було самостійно розраховано пеню несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період визначений в позові позивачем, тобто з 08.03.2013р. по 04.06.2013р. та визначено її розмір в сумі 8 544,00 грн. виходячи з наступного розрахунку:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожен день простроченняСума пені за період прострочення
96000.008.03.2013 - 04.06.2013890.1 %8544.00
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені, встановлена судом в розмірі 8544,00 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 76 896,00 грн. суд відмовляє.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ПРОММАШ", у зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "СУПЕРІОР ФАРМ" на користь позивача підлягає сума передплати за договором купівлі-продажу №2 від 14.01.2013р. встановлена судом в розмірі 71 500,00 грн., пені в розмірі 8 544,00 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.
Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 3 138,80 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ПРОММАШ" задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СУПЕРІОР ФАРМ" (67832, Одеська обл., Овідіпольський район, смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, буд.19, код ЄДРЮОФОП 37929346) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ПРОММАШ" (49041, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Старокодацька, буд.5Б, код ЄДРЮОФОП 23645366) 71 500 (сімдесят одна тисяча п'ятост) грн. 00 коп. попередньої оплати, 8 544 (вісім тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 00 коп. пені, 3 138 (три тисячі сто тридцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України
Повний текст рішення складено 30.09.2013р.
Суддя Цісельський О.В.