Кіровоградської області
04 жовтня 2013 рокуСправа № 912/1124/13
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1124/13
за позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорегіон", м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область
про стягнення 2 451 288,00 грн.
Представники сторін:
від позивача - Сліпченко С.М., довіреність № 3009/13 від 03.09.13;
від позивача - Лосіцька А.О., довіреність № 2008/13 від 20.08.13;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимогу зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агрорегіон" сплатити позивачеві 2 524 534,82 грн., що є збитками внаслідок невиконання відповідачем умов договору складського зберігання. Подання позову обґрунтовано посиланням, зокрема, на приписи ст. ст. 936, 950, 951 Цивільного кодексу України.
В заявах від 07.08., 03.09., 16.09., 04.10.2013 р. позивач вказав, що стягувана сума є збитками у розмірі вартості втраченої речі, переданої на зберігання за договором складського зберігання №02/07 від 02.07.2012 р.
Заявою від 16.09.2013 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агрорегіон" сплатити позивачеві 2 451 288,00 грн.
Відповідачем позовні вимоги заперечено повністю, про що надано письмовий відзив, з тих підстав, що внаслідок укладення між сторонами 13.06.2013 р. договору купівлі-продажу, за яким відповідач прибав у позивача кукурудзу, яка знаходилась на зберіганні, правовідносини за договором складського зберігання №02/07 від 02.07.2012 р. припинились. Крім того, відповідач не погодився з розрахунком розміру збитків в сумі 2 524 534,82 грн. оскільки ціна визначена з урахуванням зберігання (а.с. 110-112).
В судовому засіданні 04.10.2013 р. представники позивача позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2 451 288,00 грн., що є збитками у розмірі вартості втраченого майна, підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 04.10.2013 р. не з'явився, ухвала господарського суду про відкладення розгляду справи на 04.10.2013 р. повернута на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку: "За зазначеною адресою не проживає".
Разом з цим, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання оскільки ухвала суду надсилалась на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та за якою ТОВ "Агрорегіон" зареєстровано в Єдиному державному реєстрації підприємств та організацій України (а.с. 49-50). В матеріалах справи відсутні відомості щодо іншого місцезнаходження відповідача, тоді як господарський суд не наділений повноваженнями здійснювати розшук сторін. Крім того, ТОВ "Агрорегіон" отримувало інші ухвали господарського суду, що виносились у даній справі та надсилались за вказаною вище адресою, та скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позов.
У відповідності з наведеним, враховуючи граничні строки вирішення спору у даній справі, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 04.10.2013 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.
З урахуванням положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги розглядаються з урахуванням поданих позивачем заяв про зміну позовних вимог та зменшення їх розміру.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників позивача та врахувавши доводи, наведенні на підтвердження поданого позову, а також обставини заперечення проти позовних вимог, господарський суд
З матеріалів справи слідує, що 02.07.2012 р. між ТОВ "Агрорегіон" (Зерновий склад) та підприємством з іноземними інвестиціями "Сєрна" (Поклажодавець) укладено договір складського зберігання зерна №02/07 (а.с. 12-14).
За умовами вказаного договору Поклажодавець передає, а Зерновий склад приймає на зберігання зерно за наведеними в договорі обмежувальними показниками якості (розділ 2 договору).
Згідно договору зерно, що передається на зберігання, повинно супроводжуватися належно оформленими товарно-транспортними (залізничними) накладними та іншими товаросупроводжувальними документами (п. 3.2. договору). Зерно, передане на зберігання, Зерновий склад зберігає знеособлено (п. 3.4. договору).
У відповідності з пунктом 4.1. договору Зерновий склад зобов'язаний: забезпечити належне зберігання зерна, не допускаючи погіршення його якісних показників; на підтвердження прийняття кожної партії зерна видати складську квитанцію; повернути Поклажодавцю відповідну кількість зерна у фізичній вазі згідно акту розрахунку сушіння; провести відвантаження зерна в транспорт, наданий Поклажодавцем, або переоформити зерно на особистий рахунок третьої особи.
Поклажодавець зобов'язаний, зокрема: забезпечити доставку зерна на Зерновий склад із товаротранспортними документами; забрати зерно з Зернового складу після закінчення строку його зберігання, встановленого договором (п. 5.1. договору).
Умови договору складського зберігання зерна від 02.07.2012 р. погоджені між сторонами шляхом його підписання та скріплення печатками підприємств.
Додатком №1 до договору між сторонами погоджено тарифи на оплату послуг Зернового складу (а.с. 14). Додатковою угодою від 01.06.2013 р. сторони продовжили строки зберігання за договором до 01 серпня 2013 р. включно.
Як передбачено ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарські договори та інші угоди є підставами виникнення господарського зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 956 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
Окрім Цивільного кодексу України, відносини по зберіганню на товарних складах регулюються також іншими законодавчими актами України.
Так, Закон України "Про ринок зерна в Україні" визначає зберігання зерна як комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про ринок зерна в Україні" за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.
Згідно п. 1.1. Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 р. N198, складськими документами на зерно є складська квитанція, просте та подвійне складські свідоцтва
Складська квитанція є документом, який видається зерновим складом при прийнятті кожної партії зерна на зберігання (п.п. 1.11, 3.1. Положення).
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до укладеного договору складського зберігання зерна №02/07 від 02.07.2012 р. позивачем передано, а відповідачем прийнято на зберігання 1459,100 тон кукурудзи 3-го класу врожаю 2012 року, що оформлено складськими квитанціями за № № 285, 286 від 17.04.2013 р., №287 від 18.04.2013 р. та №291 від 20.05.2013 р. (а.с. 29-31).
Фактичне виникнення між сторонами правовідносин зі зберігання кукурудзи також підтверджується Актом надання послуг зі зберігання від 30.04.2013 р., який підписано позивачем та відповідачем (а.с. 22).
Надані за вказаним Актом послуги зі зберігання оплачені позивачем згідно платіжного доручення №1542 від 07.05.2013 р. (а.с. 21).
За повідомленням позивача та що підтверджено відповідними доказами, передана на зберігання кукурудза була придбана позивачем у відповідача за договором купівлі-продажу №КР 009-2013 від 17.04.2013 р. по ціні 1680,00 грн. за тону (а.с. 15-20).
З матеріалів справи слідує, що 03.06.2013 р. позивач звернувся до ТОВ "Агрорегіон" з вимогою на відвантаження кукурудзи у кількості 1459,100 тон з 04.06.2013 р., яка знаходиться на зберіганні відповідача згідно з договором №02/07 від 02.07.2012 р. (а.с. 33).
На вказану вимогу ТОВ "Агрорегіон" в листі від 04.06.2013 р. повідомило про неможливість відвантаження кукурудзи в кількості 1459,100 тон у вказані позивачем строки, у зв'язку з чим запропоновано розглянути питання укладення договору купівлі-продажу вказаного об'єму зерна (а.с. 34).
05.06.2013 р. позивач направив відповідачеві претензію з вимогою відшкодувати збитки, завданні внаслідок неналежного виконання умов договору складського зберігання зерна №02/07 від 02.07.2012 р. з повернення кукурудзи (а.с. 35-39).
Відповідач виставлену претензію не задовольнив та знову запропонував укласти договір купівлі-продажу кукурудзи в кількості 1459,100 тон по ціні 1680,00 грн. за тону з урахуванням зберігання сертифікації 7486,21 грн. та без штрафних санкцій (а.с. 40).
В листі від 15.07.2013 р. №15/07-2 ТОВ "Агрорегіон" повідомило підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна" про труднощі з поставкою кукурудзи та просило відстрочити оплату заборгованості у запропонований в листі графік оплат (а.с. 42).
Господарський суд враховуює, що відповідно до статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Статтею 949 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Згідно статті 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Відповідні положення щодо обов'язку зберігача повернути зерно визначено і Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні", за статтею 35 якого зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.
З наявних у справі доказів слідує, що ТОВ "Агрорегіон" (Зерновий склад) не повернув за вимогою підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" (Поклажодавець) із зберігання кукурудзу в кількості 1459,100 тон.
Згідно протоколу обшуку слідчого від 09.08.2013 р. та листа Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області від 14.08.2013 р. №3466/1 на сертифікованому зерновому складі ТОВ "Агрорегіон" в зернових складах кукурудзу не виявлено (а.с. 91-96). Відповідач не підтверджує фактичну наявність кукурудзи.
Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі встановлена статтею 950 Цивільного кодексу України, згідно частини 1 якої за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Межі відповідальності зберігача перед поклажодавцем за неналежне виконання своїх обов'язків встановлено статтею 951 Цивільного кодексу України, відповідно до змісту якої збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
Вказаним нормам щодо відповідальності зернового складу за втрату, нестачу чи пошкодження зерна кореспондують положення статей 33-34 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміється втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та не одержані доходи, які управнена особа одержала б у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Збитки підлягають відшкодуванню у разі наявності протиправної поведінки (дії чи бездіяльності), збитків, причинно-наслідкового зв'язку між ними та вини заподіювача шкоди.
Невиконання ТОВ "Агрорегіон" зобов'язання з повернення за вимогою підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" отриманої на зберігання кукурудзи в кількості 1459,100 тон свідчить про протиправність поведінки відповідача, наявність його вини у допущеному порушенні, наслідком чого у позивача утворились збитки у вигляді вартості втраченого зерна.
Розмір збитків відповідає вартості кукурудзи, за якою позивач її придбавав у ТОВ "Агрорегіон" згідно договору купівлі-продажу № КР 009-2013 від 17.04.2013 р.
Заперечення відповідача про припинення зобов'язань за договором складського зберігання зерна №02/07 від 02.07.2012 р. внаслідок укладення між сторонами договору купівлі-продажу від 13.06.2013 р., за яким відповідач придбав кукурудзу, спростовується наступним.
Положеннями статті 604 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Отже, новація - це угода про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж самими сторонами. Юридичною підставою для зобов'язання, що виникає при новації, є домовленість сторін попередньої угоди про припинення первісного зобов'язання та про виникнення нового, яке за своїм змістом відрізняється від попереднього.
Однак, підписаний між сторонами договір купівлі-продажу № КS 004-13 від 13.06.2013р., за умовами якого підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна", як продавець, зобов'язалось поставити і передати у власність покупця - ТОВ "Агрорегіон" кукурудзу фуражну урожаю 2012 р. в кількості 1459,100 тон, не містить будь-яких вказівок на те, що його укладено на заміну договору складського зберігання зерна №02/07 від 02.07.2012 р.
Докази виконання сторонами названого вище договору купівлі-продажу № КS 004-13 від 13.06.2013 р. відсутні, а отже не підтверджено фактичну наявність зерна кукурудзи та виникнення у ТОВ "Агрорегіон" права власності на таке зерно.
Заперечення відповідача щодо розміру збитків не приймаються судом, оскільки позивач змінив розмір збитків та визначив їх у розмірі вартості зерна, за яким воно придбавалось в ТОВ "Агрорегіон" згідно договору купівлі-продажу від 17.04.2013 р.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем за вимогою позивача майна - кукурудзи в кількості 1459,100 тон зі зберігання та не підтвердження відповідачем фактичної наявності такого майна, господарський суд вважає позовні вимоги позивача у даній справі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. При цьому, господарський суд враховує, що вимога позивача - зобов'язати ТОВ "Агрорегіон" сплатити позивачеві 2 451 288,00 грн., фактично є вимогою про стягнення з ТОВ "Агрорегіон" на користь підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" 2 451 288,00 грн.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача та стягується з останнього на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорегіон" (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Войкова, 21, ідентифікаційний код 37168328) на користь підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21А, 17 поверх, Бізнес Центр "Леонардо", ідентифікаційний код 23393195) - 2 451 288,00 грн., а також 49 025,76 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копію рішення направити товариству з обмеженою відповідальністю "Агрорегіон" за адресою: 28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Войкова, 21.
Повне рішення складено 07.10.2013 р.
Суддя В.В.Тимошевська