02.10.2013 р. Справа № 914/3282/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "МАСТЕР-КАБЕЛЬ", м.Макіївка, Донецька область
до відповідача Приватного підприємства "СВІТОДАР", м. Львів
про стягнення 48 012,95 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Терешкевич М.В. - представник ( довіреність № б/н від 05.09.2013р.);
від відповідача не з?явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством "МАСТЕР-КАБЕЛЬ" до Приватного підприємства "СВІТОДАР" про стягнення 48 012,95 грн. з яких 42 114,00 грн. основний борг, пеня в сумі 3 159,81 грн., штраф в сумі 2 105,70 грн.; 3 % річних в сумі 633,44 грн.
Ухвалою суду від 23.08.2013р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.09.2013р.
Ухвалою суду від 11.09.2013р. розгляд справи було відкладено на 02.10.2013р. з підстав, викладених у даній ухвалі.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві, просив стягнути з відповідача 48 012,95 грн. з яких 42 114,00 грн. основний борг за товар поставлений по договору від 15.09.2011р. №1509-1 та отриманий згідно накладної № 9379 від 17.10.2012р., а також 633,44 грн. 3 % річних, 3 159,81 грн. пені, 2 105,70 грн. штрафу нараховані за порушення умов договору.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання вдруге не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Станом на 02.10.2013р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвал суду від 23.08.2013р. та від 11.09.2013р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дані ухвали надсилались відповідачу на адресу вказану у позовній заяві, яка співпадає з адресою зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме:79034, Львівська область, м. Львів, Сихівський район, вул. Запорізька, буд. 16, кв. 3.
Згідно п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
В матеріалах справи знаходяться реєстри господарського суду Львівської області № 1135 від 27.08.2013р. та № 1225 від 13.09.2013р. про відправлення з повідомленням кореспонденції, які підтверджують факт надсилання відповідачу ухвал суду від 23.08.2013р. та 11.09.2013р.
Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомі.
Станом на 02.10.2013р. відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, інші документи, які витребовувались ухвалами суду, через канцелярію господарського суду від відповідача не надходили.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 22 ГПК сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Беручи до уваги той факт, що відповідач не реалізував, надані йому законом права та не надав суду докази на обґрунтування своїх заперечень на позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
15.09.2011р. між Приватним підприємством "Мастер-Кабель" (надалі - постачальник) та Приватним підприємством "Світодар" (надалі - покупець) укладено договір постачання №1509-1 згідно якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця кабельно-провідникову та (чи) іншу електротехнічну продукцію, надалі - продукція, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і вчасно сплатити постачальникові її вартість. Тип, марка і кількість продукції вказується в рахунках-фактурах чи накладних, наданих покупцеві на кожну окрему партію продукції (п.1.1 договору).
У відповідності до п.п. 2.1-2.2 договору загальна сума договору визначається виходячи із вартості поставленої продукції протягом усього строку дії даного Договору. Ціна на кожну окрему партію продукції визначається окремо та узгоджується сторонами в рахунках-фактурах чи накладних.
Згідно з п.п. 3.1-3.2 договору номенклатуру, кількість продукції, ціну та інші умови поставки сторони по мірі необхідності узгоджують рахунком-фактурою чи накладною на продукцію, що підлягає постачанню за договором. Покупець протягом 3 робочих днів зобов'язаний відправити на поштову адресу постачальника або передати повноважному представнику постачальника один примірник підписаної та скріпленої печаткою видаткової накладної або вмотивовану відмову від її підписання. В іншому випадку видаткова накладна вважається підписаною, а обов'язки постачальника з поставки продукції виконаними у повному обсязі і в строк.
Пунктами 3.3 та 3.4 договору встановлено, що умови доставки продукції - доставка за рахунок постачальника. В підтвердження факту отримання продукції покупець зобов'язаний поставити підпис на накладній та/чи скріпити її печаткою покупця та передати постачальнику з оригіналом довіреності.
У відповідності до п. 3.5 договору датою постачання вважається дата фактичного отримання продукції уповноваженим представником з оформленими видатковими накладними, податковими накладними.
Згідно з п. 4.1 договору покупець сплачує постачальнику вартість кожної окремої партії продукції шляхом внесення передплати у розмірі 100% від вартості партії продукції на розрахунковий рахунок постачальника. Тара є оплатною та її вартість сплачується разом з оплатою вартості продукції. У разі неоплати вартості тари у строки, передбачені у даному договору, покупець зобов'язаний повернути постачальникові тару протягом 30 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення оплати. У разі, якщо постачальник вважатиме можливим відпустити продукцію без передплати, покупець зобов'язаний сплатити її вартість протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання продукції, але не пізніше наступної дати поставки.
Пункт 4.3 договору передбачає, що підставою для сплати є договір, рахунок-фактура чи накладна.
На виконання умов договору на підставі рахунку-фактури № СЧ- 79150 від 15.10.2012р. позивач поставив відповідачу продукцію згідно видаткової накладної № 9379 від 17.10.2012р. на загальну суму 72 114, 00 грн., а саме: кабель високовольтний ААБл-10 кВ 3*95 у кількості 0,850 км.
За умовами п.4.1. договору, кінцевий строк оплати поставленого позивачем товару наступив 22.10.2012р. Однак, відповідачем в порушення умов договору було частково сплачено вартість поставленої продукції в сумі 30 000, 00 грн.
Таким чином, станом на день подання позову основна сума заборгованості за договором становить 42 114, 00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Позивач на підставі п.5.4 договору нарахував відповідачу пеню в сумі 3 159,81 грн., штраф в сумі 2 105, 70 грн. та 3 % річних в сумі 633, 44 грн.
Отже, загальна сума заборгованості становить 48 012,95 грн., з яких 42 114,00 грн. основного боргу; 3 159,81 грн. пені; 633,44 грн. трьох відсотків річних; 2 105,70 грн. штрафу.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковою накладною № 9379 від 17 жовтня 2012р. на суму 72 114, 00 грн.
Представник відповідача Пасічник Анна Нестерівна отримала товар згідно довіреності № 56 від 17.10.2012р.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 4.1 договору покупець сплачує Постачальнику вартість кожної окремої партії продукції шляхом внесення передплати у розмірі 100% від вартості партії продукції на розрахунковий рахунок Постачальника. Тара є оплатною та її вартість сплачується разом з оплатою вартості продукції. У разі неоплати вартості тари у строки, передбачені у даному договору, Покупець зобов'язаний повернути Постачальникові тару протягом 30 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення оплати. У разі, якщо Постачальник вважатиме можливим відпустити продукцію без передплати, Покупець зобов'язаний сплатити її вартість протягом 5 ( п'яти) календарних днів з моменту отримання Продукції, але не пізніше наступної дати поставки.
Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар провів 18.10.2012р. частково на суму 30 000, 00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по рахунку позивача, зокрема: № 260000325556 з 14.03.2011 до 31.12.2012р.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 42 114, 00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 633,44 грн. три проценти річних підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів розрахунку, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період, від несплаченої суми за кожен день затримки оплати. У разі порушення покупцем термінів сплати більш ніж на 10 (десять) банківських днів, постачальник, вправі вимагати від нього сплати штрафу у розмірі 5 % від суми простроченого платежу.
Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню 3159,81 грн. пені та 2 105, 70 грн. штрафу згідно поданого позивачем розрахунку.
З'ясуванням документальних доказів у справі суд встановив, що відповідач на спростування правової позиції позивача, викладеної у позовній заяві, доказів сплати спірної суми заборгованості, яка є предметом стягнення у даній справі не подав, обставини, покладені в основу заявлених позовних вимог у даній справі не спростовував, наданим йому законом правом на захист не скористався.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №448 від 23.07.2013р. - 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.11, 525-526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "СВІТОДАР" (79034, м.Львів, Сихівський район, вул. Запорізька, 16/3 код ЄДРПОУ 31978141) на користь Приватного підприємства "МАСТЕР-КАБЕЛЬ" (юридична адреса: 86151, Донецька область, м.Макіївка, Центрально-міський район, вул.Степана Разіна, 2/43, поштова адреса: 86115, Донецька область, м. Макіївка, вул. Магістральна, 1, код ЄДРПОУ 34685884, р/р 26006962487919 в ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851) основний борг в сумі 42 114,00 грн., 3 159,81 грн. пені, 633,44 грн. три проценти річних, 2 105,70 грн. штрафу та 1 720,50 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 07.10.2013р.
Суддя Сухович Ю.О.