ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
01 жовтня 2013 року Справа № 913/2309/13
Провадження №3/913/2309/13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», м. Луганськ,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ,
про стягнення 52 486 грн. 68 коп.
суддя Секірський А.В.
секретар судового засідання Якунін О.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - Фролова Н.В., юрисконсульт І категорії, довіреність № 863/20 від 08.02.2013;
від відповідача - Костенко А.В., юрисконсульт І категорії, довіреність № 597 від 01.10.2012,
Суть спору: Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 43437,60 грн. за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №ДСВ-12 від 03.11.2010 та пеню в розмірі 1474,49 грн.
Позовні вимоги з посиланням на норми статей 526, 530, 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовані порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за надані послуги.
В судовому засіданні позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, оскільки між позивачем та відповідачем 08.08.2013 підписано акт прийому-здачі наданих послуг за розрахунковий період з 01.07.2013 по 01.08.2013. На підставі зазначеного акту відповідачеві виставлено рахунок №1679 від 08.08.2013 на суму 7239,60 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №ДСВ-12 від 03.11.2010 у розмірі 50677,20 грн. та пеню у розмірі 1809,48 грн.
Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 17.09.2013 №21-31/2/10 позовні вимоги відхилив, посилаючись на недоведеність останнім факту вручення рахунків на оплату послуг, а тому він вважає що у позивача відсуне право щодо нарахування основної суми боргу та пені.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.
Між сторонами у справі був укладений договір №ДСВ/12 від 03.11.2010 про спільне використання технологічних електричних мереж, відповідно до умов пункту 1.1 якого, Власник зобов'язується надавати послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника з утримання технологічних електричних мереж спільного використання відповідно до умов договору (а.с. 10-15).
Договір підписаний з протоколом розбіжностей, який є невід'ємною частиною договору (а.с. 16-20).
Відповідно до п. 7.3 договору оплата послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок власника мереж на підставі рахунку, виставленого власником користувачу. Власник виставляє рахунок після підписання сторонами Акту прийому-здачі наданих послуг. Користувач сплачує рахунок протягом десяти днів, починаючи з дня його отримання від власника.
Факт виконання позивачем умов договору у повному обсязі підтверджується щомісячними актами прийому-здачі наданих послуг за період з 01.01.2013 по 01.08.2013 року, а саме:
- акт прийму-здачі наданих послуг за січень 2013 на суму 7239,60 грн. (а.с. 28);
- акт прийму-здачі наданих послуг за лютий 2013 на суму 7239,60 грн. (а.с. 27);
- акт прийму-здачі наданих послуг за березень, квітень, травень 2013 на суму 21718,80 грн. (а.с. 26);
- акт прийму-здачі наданих послуг за червень 2013 на суму 7239,60 грн. (а.с. 25);
- акт прийму-здачі наданих послуг за липень 2013 на суму 7239,60 грн. (а.с. 52).
Відповідні акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств без доповнень та зауважень.
На підставі підписаних актів прийому-здачі наданих послуг, позивачем було виставлено наступні рахунки: №246 від 04.02.2013 (а.с. 21), №488 від 14.03.2013 (а.с. 22), №1315 від 27.06.2013 (а.с. 23), №1406 від 01.07.2013 (а.с. 24), №1679 від 08.08.2013 (а.с. 51).
Рахунки були направлені на адресу відповідача, про що свідчать докази направлення, які містяться в матеріалах справи (а.с. 61-64).
Виставлені позивачем рахунки відповідачу, своєчасно та у повному обсязі сплачені не були, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за січень - липень 2013 року у сумі 50 677,20 грн., яка заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.
Відповідно до п.п. 8.2.1 договорів за внесення платежів, передбачених п.4.1 Договорів, з порушенням терміну, визначеного п. 7.3., користувач сплачує власнику пеню у розмірі 0,1% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. На суму пені Власник виписує окремий рахунок.
На підставі вищевикладеного відповідачу нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 1809,48 грн.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт надання позивачем послуг відповідачеві, а також наявність заборгованості відповідача за отримані послуги у розмірі 50 677,20 грн.
Отримання від позивача послуг протягом січня - липня 2013 року у зазначеній сумі підтверджено актами приймання-здачі робіт, які відповідачем підписані без доповнень та зауважень, а тому позовні вимоги у цієї частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позовних вимог відносно стягнення з відповідача пені, то у їх задоволенні слід відмовити, з огляду на наступне.
Умовами укладених сторонами договорів (п.8.2.1) передбачено, що відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань наступає лише у разі порушення термінів оплати.
Пунктом 7.3 договорів сторони домовились, щодо терміну оплати послуг - протягом десяти днів, з дня отримання рахунку від власника, тобто право позивача щодо нарахування пені та річних виникає лише після спливу цього терміну.
З пояснень позивача та наданих ним матеріалів не вбачається належних доказів вручення рахунків відповідачеві, а тому неможливо встановити початок порушення останнім терміну оплати послуг, внаслідок чого підстави для нарахування пені за порушення термінів оплати відсутні.
Суд також не приймає посилання позивача на те, що рахунок №246 від 04.02.2013 був вручений особисто відповідачу 19.02.2013 про що свідчить відмітка у книзі обліку видачі документації, оскільки з наданого витягу не вбачається хто саме отримав зазначений рахунок. Тому, в силу ст. 33, 34 відповідні витяги з книги обліку видачі документації не можуть бути належними та допустимими доказами у справі.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню лише у частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 50 677,20 грн. з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, 35-А, код 31443937, на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, код 05763797, заборгованість за договорами №ДСВ/12 від 03.11.2010 про спільне використання технологічних електричних мереж за період з січня по липень 2013 року в розмірі 50 677 грн. 20 коп. (п'ятдесят тисяч шістсот сімдесят сім гривень 20 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2013.
Суддя А.В. Секірський